Ухвала суду № 42904759, 18.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2561/14 Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

18 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І, Чаку Є.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Держспоживінспекції у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Держспоживінспекції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови в частині,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Держспоживінспекції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови від 17.04.2014 року №0104 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині стягнення штрафу в сумі 850,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено планову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів ФОП ОСОБА_3, результати якої оформлено актом перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 11.04.2014 №0148 (а.с.37-46). Даною перевіркою встановлено такі порушення законодавства: реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, а саме: відсутнє маркування споживчого та транспортного пакування на продукції; відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації для споживачів про продукцію; реалізація продукції строк придатності якої минув; відсутність журналу реєстрації перевірок.

На підставі акту перевірки винесено постанову від 17.04.2014 №0104 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою на позивача накладено штраф у розмірі 1190,00 грн.

Вважаючи оскаржувану постанову протиправною позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 року, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з п.7 вищевказаного Положення, а також п.1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №206 від 09.11.2011 року, Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.

Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 розділу 6 Положення №206 Інспекції Держспоживінспекції України мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону України №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів з суб'єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів визначає Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затверджене постановою КМ України від 17.08.2002 року №1177.

Так, відповідно до п.4 Положення №1177 рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

З матеріалів справи вбачається, що постановою від 17.04.2014 №0104 накладено штраф у розмірі 1190,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач, відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії А №554723 від 31.05.2012, здійснює підприємницьку діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування (2 група).

Відповідно до пп.296.1.1 п.296.1 ст.296 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п'ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Аналогічні положення містяться і у Порядку ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 року №1637.

З аналізу форми книги обліку доходів вбачається, що позивач зобов'язаний вести виключно облік доходів, оскільки можливість ведення витрат формою книги не передбачено.

Відповідно до п.п.2, 7, 10 ч.1 ст.23 Закону України №1023-XII «Про захист прав споживачів», у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за: виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; реалізацію товару, строк придатності якого минув, - у розмірі 200% вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

А тому, сума штрафу повинна складати 340,00 гривень (10+5+5)*17=340, проте відповідачем не було враховано вищевказані положення закону, в результаті чого накладено штраф у розмірі 1190,00 грн., тобто більший, ніж передбачено законом.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 18.08.2014 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Держспоживінспекції у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.