Постанова № 42904694, 25.02.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/158/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,

представника позивача - Хорішко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокуль" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

20 січня 2015 року Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - ДПІ у м.Полтаві, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокуль" (надалі - ТОВ "Крокуль", відповідач) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на недостатність на рахунках відповідача коштів, необхідних для погашення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 197284,78 грн., в зв'язку із чим просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, у відповідності з вимогами статті 95 Податкового кодексу України.

17 лютого 2015 року позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 53029,94 грн, за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі /а.с.109-110/.

24 лютого 2015 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 43727,68 грн, за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника. Також зазначив, що суму податкового боргу в розмірі 79925,00 грн сплатив через банк АТ "УкрСиббанк", а борг в розмірі 117359,78 грн сплатив через ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" філія "Полтавське регіональне управління". Отже, станом на дату розгляду справи податковий борг за ТОВ " Крокуль " відсутній /а.с.139-146/.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Колективна виробничо-торговельна фірма "Крокуль" (ідентифікаційний код 00308264) зареєстроване як юридична особа 07.02.1992 року, з 28.07.2005 року реорганізовано в ТОВ "Крокуль", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців /а.с. 8-12/.

З 09.02.1992 року відповідач перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Полтаві, що підтверджується довідкою про взяття на облік від 18.06.2012 року /а. с. 14/.

Згідно матеріалів справи за відповідачем, станом на дату подання адміністративного позову рахувався податковий борг у розмірі 197284 грн, у тому числі пеня 17064,22 грн.

Вказана заборгованість виникла за наступних підстав.

Відповідачем подано до ДПІ у м. Полтаві податкові декларації з ПДВ:

№ 9006836213 від 14.02.2014 р. на суму 26 459,00 грн., станом на дату розгляду справи за даною декларацією рахується заборгованість у розмірі 15440,82 грн: - № 9013715818 від 17.03.2014 р. на суму 23035,00 грн; № 9020696696 від 15.04.2014 р. на суму 13475,00 грн. № 9027674202 від 16.05.2014 р. на суму 17597,00 грн. № 9033962987 від 16.06.2014 р. на суму 24524,00 грн. № 9040290240 від 15.07.2014 р. на суму 19925,00 грн. №9046867641 від 14.08.2014 р. на суму 7423,00 грн. № 9052626809 від 15.09.2014 р. на суму 352,00 грн. № 9059389222 від 16.10.2014 р. на суму 547,00 грн. № 9066612130 від 17.11.2014 р. на суму 19299,00 грн. № 9072224273 від 15.12.2014 р. на суму 13563,00 грн. /а.с.85-96/.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, у строки, встановлені пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, грошові зобов'язання з ПДВ, самостійно задекларовані у поданих податкових деклараціях, відповідачем в добровільному порядку в повному обсязі не сплачені.

З огляду на викладене, станом на момент звернення ДПІ у м. Полтаві до суду з даним адміністративним позовом загальна сума узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість що виникла внаслідок не сплати задекларованих грошових сум становить 155180,82 грн.

09 квітня 2014 року ДПІ у м. Полтаві проведено перевірку ТОВ "Крокуль" з питання порушення правил сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ по податковій декларації за червень-вересень 2013 року, за січень-лютий 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №2327/16-01-15-01/00308264 від 09.04.2014 року /а.с.77-78/.

На підставі вищезазначеного акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення №0019291501 від 10.04.2014 року на суму 12319,82 грн., яке отримане уповноваженою особою підприємства 11.04.2014 року. /а.с.78/.

Доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку даного податкового повідомлення - рішення чи доказів сплати до суду не надано.

Станом на момент звернення ДПІ у м. Полтаві до суду з даним адміністративним позовом за даним податковим повідомленням-рішенням рахується податковий борг у розмірі 12 319,82 грн.

ДПІ у м. Полтаві 21.05.2014 року проведено перевірку з питань порушення правил сплати грошового зобов'язання з ПДВ по податковій декларації за вересень 2013 року та березень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №3271/16-01-15- 01/00308264 від 21.05.2014 року /а.с.79-80/.

На підставі вищезазначеного акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення №0022961501 від 22.05.2014 року на суму 2109,80 грн., яке отримане уповноваженою особою підприємства 22.05.2014 року /а.с.80/.

Доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку даного податкового повідомлення - рішення чи доказів сплати до суду не надано.

Станом на момент звернення ДПІ у м. Полтаві до суду з даним адміністративним позовом за даним податковим повідомленням-рішенням рахується податковий борг у розмірі 2109,80 грн.

04 серпня 2014 року ДПІ у м. Полтаві проведено перевірку ТОВ "Крокуль" з питань порушення правил сплати грошового зобов'язання з ПДВ по податковій декларації за вересень-жовтень 2013 року та червень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №4566/16-01-15-01/00308264 від 04.08.2014 року /а.с.81-82/.

На підставі вищезазначеного акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення №0031231501 від 04.08.2014 року на суму 6364,64 грн., яке отримане уповноваженою особою підприємства 04.08.2014 року /а.с.81/.

Доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку даного податкового повідомлення - рішення чи доказів сплати до суду не надано.

Станом на момент розгляду справи за даним податковим повідомленням-рішенням рахується податковий борг у розмірі 6364,64 грн.

ДПІ у м. Полтаві 22.10.2014 року проведено перевірку ТОВ "Крокуль" з питань порушення правил сплати грошового зобов'язання з ПДВ по податковій декларації за жовтень-листопад 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №5790/16-01- 15-01/00308264 від 22.10.2014 року /а.с.83-84/.

На підставі вищезазначеного акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення №0046831501 від 23.10.2014 року на суму 4245,48 грн., яке отримане уповноваженою особою підприємства 23.10.2014 року /а.с.84/.

Доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку даного податкового повідомлення - рішення чи доказів сплати до суду не надано.

Станом на момент звернення ДПІ у м. Полтаві до суду з даним адміністративним позовом за даним податковим повідомленням-рішенням рахується податковий борг у розмірі 4245,48 грн.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 цього Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу).

Доказів оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень до органів ДПС чи до суду сторонами до матеріалів справи не надано.

Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України відповідачу була нарахована пеня в розмірі 17064,22 грн.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 44130,51 грн, в підтвердження чого надав до суду зворотній бік облікової картки платника податків /а.с.128-130/.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано належних доказів на підтвердження доводів про відсутність заборгованості. Надіслані відповідачем квитанції за допомогою засобів факсимільного зв'язку неможливо ідентифікувати.

Наявність податкового боргу відповідача підтверджується зворотним боком облікової картки.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог вказаної правової норми, ДПІ у м. Полтаві виставлено відповідачу податкову вимогу від 07.05.2013 року №317-19 /а.с.15/, яка вручена уповноваженій особі 21.05.2013 року.

Відповідно до пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У зв'язку з частковою сплатою відповідачем податкового боргу у добровільному порядку ДПІ у м. Полтаві звернулась до суду з адміністративним позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 43724,68 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 вказаної статті визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом (підпункт 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Аналогічні положення містяться у пунктах 2.1, 2.2 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 жовтня 2011 року №1273, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 року за №1339/20077.

Отже, здійснення передбачених статтею 95 Податкового кодексу України заходів щодо стягнення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків можливе за умови, якщо на це майно поширена податкова застава.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що начальником ДПІ у м. Полтаві Лизуном Б.П. 30.05.2013 року прийнято рішення №7107/10/191-21 про опис у податкову заставу майна ТОВ "Крокуль" /а.с.16/.

На виконання даного рішення податковим керуючим Олійник О.Б. проведено опис майна відповідача, що оформлено актом опису майна №2/16-01-15-04-38 від 16.10.2013 року /а.с. 17/.

Зі змісту пунктів 95.1, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України слідує, що першочерговим заходом погашення податкового боргу платника податків є стягнення коштів з рахунків такого платника у банках. Лише у разі недостатності коштів контролюючий орган вживає заходи щодо погашення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відтак, звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податкова інспекція має надати суду докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.

Судом встановлено, що позивачем 08.04.2014 року до Полтавського окружного адміністративного суду подано адміністративний позов про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом у розмірі 185336,19 грн. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2014 року у справі № 816/1328/14 позов задоволено /а.с.27/.

Також, позивачем 22.07.2014 року до Полтавського окружного адміністративного суду подано адміністративний позов про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом у розмірі 70619,74 грн. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року справі № 816/2816/14 позов задоволено /а.с.28/.

Вищезазначені постанови набрали законної сили в установленому законом порядку.

Для виконання постанов Полтавського окружного адміністративного суду року ДПІ у м. Полтаві в порядку статті 95 Податкового кодексу України виставлено 33 інкасових доручень /а.с.30-73/, які повернулися без виконання через відсутність коштів на рахунках боржника, необхідних для погашення податкового боргу, накладення арешту на виконання іншого судового рішення, закриття рахунків.

Таким чином, позивачем надано докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу ТОВ "Крокуль" шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках.

Згідно з пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: - несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; - несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункт 89.2 статті 89 Податкового кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено факт здійснення ДПІ у м. Полтаві заходів по стягненню коштів з рахунків ТОВ "Крокуль" у банках на суму податкового боргу, а також факт опису у встановленому порядку майна платника податків у податкову заставу, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ДПІ у м. Полтаві шляхом надання останній дозволу на погашення податкового боргу ТОВ "Крокуль" у розмірі 43724,68 грн. за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокуль" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника - задовольнити.

Надати дозвіл Державній податковій інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на погашення суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокуль" у розмірі 43724 /сорок три тисячі сімсот двадцять чотири/ грн. 68 коп. за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 02 березня 2015 року.

Суддя Г.В. Костенко