Постанова № 42904646, 13.02.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2015 року 810/6696/14

Київський окружний адміністративний суду складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Наталенко Ю.О., за участю представників позивача та представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Імпакт"

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області ,

про визнання протиправними дій Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області при призначенні документальної позапланової невиїзної перевірки, скасування наказу № 844 від 16.12.2013 року, щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП"Імпакт", скасування податкового повідомлення-рішення від 13.01.2014 року № 000026/22-04/10,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Імпакт" 20.01.2014 р. звернулось до суду з позовом до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій стосовно видачі наказу № 844; скасування наказу № 844; визнання неправомірними дій щодо порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та скасування податкового повідомлення - рішення № 000026/22-04/10.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2014 р., яка була залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014 р., у задоволенні позову було відмолено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 16.10.2014 р. вказані судові рішення були скасовані, а справа направлена до Київського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Ухвалою від 02.12.2014 р. справу прийнято до свого провадження суддею Щавінським В.Р.

У обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що висновки податкового органу безпідставними, а наказ від 16.12. 2013 р. № 844 та податкове повідомлення - рішення від 13.01.2014 р. № 000026/22-04/10 такими, що винесені з порушенням чинного законодавства. Стверджує, що відповідач не мав належних правових підстав для призначення та проведення перевірки, а також допустив порушення чинного законодавства під час проведення самої перевірки. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, складене на підставі акту перевірки, не відповідає фактичним обставинам і складене за результатами незаконно проведеної перевірки.

У судових засіданнях представники позивача підтвердили обставини викладені у позовній заяві, заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач - Білоцерківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що спірний наказ прийнято на підставі вимог чинного податкового законодавства, а перевірка позивача проведена правомірно. Вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки, позивачем документальну позапланову невиїзну перевірку фактично було проведено у період з 16 по 19 грудня 2013 р., крім того, позивачем не було дотримано вимог п. п. 1, 3 Розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, реєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за № 1490/20228 (далі - Порядок). Зокрема, позивачем не було подано до відповідача передбаченого цим Порядком уточнюючого розрахунку до податкової декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2001 р. ПП «Імпакт» було зареєстровано як юридична особа та взято на облік з 18.09.2001 р. за № 172.

16.12.2013 р. відповідачем видано наказ № 844, згідно з яким у період з 16 по 19 грудня 2013 р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань щодо повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податок на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "КФ "Агротранс" та ПП "Юг Зерно - Трейд", за періоди з: 1 по 31 серпня 2011 р., 1 по 30 вересня 2011 р., 1 по 31 січня 2013 р., за результатами якої 20 грудня 2013 р. було складено акт перевірки № 2470/10-02-22-04/31678570/73 (далі - Акт перевірки.

Перевіркою встановлено заниження податкового зобов'язання за серпень 2011 р. у сумі 11840,00 грн., за вересень 2011 р. - 24157,16 грн., яке підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за відповідні періоди на загальну суму 35997,00 грн., чим порушено п. 198.6 ст. 198 ПК України.

13.01.2014 р. на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 000026/22-04/10, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 44996,00 грн., з якої за основним платежем - 35997,00 грн., за штрафними санкціями - 8999,00 грн.

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуваний наказ та оскаржувані ним дії відповідача, а також податкове повідомлення-рішення протиправними, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до вимог п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з вимогами п.п. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як убачається зі ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з вимогами п. 50.2 ст. 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Відповідно до вимог п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з вимогами п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як убачається з п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до вимог п. 1 Розділу IV Порядку у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з вимогами п. 3 Розділу IV Порядку у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

13.11.2013 р. відповідачем до позивача було направлено лист-запит "Про надання пояснень та їх документального підтвердження" № 3075/10-02/22-40 (далі - лист-запит № 3075/10-02/22-40), у якому відповідач просив надати інформацію та її документальне підтвердження стосовно формування податкового кредиту з контрагентами ПП "КФ "Агротранс" та ПП "Юг Зерно - Трейд", а саме: договори, видаткові та податкові накладні, розрахунки коригування кількісних та вартісних показників, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, акти виконаних робіт чи послуг, первинні касові та банківські документи, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості та журнали оренди в розрізі субрахунків по рахунках та інші регістри бухгалтерського обліку, в яких відображено проведення операцій з контрагентами.

Згідно даного листа-запиту №3075/10-02/22-40 позивачу для подачі витребуваних документів було встановлено строк протягом 10-ти робочих днів з дня надходження запиту.

Даний лист-запит позивачем було отримано 14.11.2013 р., що підтверджується змістом позовної заяви. Проте, протягом 10-ти робочих днів позивач відповіді відповідачу не надав.

При вирішенні справи судом враховано, що позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження відправки ним на адресу відповідача протягом 10-ти робочих днів листа - відповіді від 22.11.2013 р. № 8, на який він посилається у позовній заяві.

Крім того, судом враховано, що лист - відповідь № 9 позивачем було направлено на адресу відповідача лише 23.12.2013 р., тобто, після закінчення строку, встановленого для подачі податковому органу витребуваних ним документів.

За таких обставин суд вважає недоведеним посилання позивача на те, що він своєчасно повідомив відповідача про неможливість надати витребувані у нього документи.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що у відповідача були законні підстави для видачі наказу № 844.

Даний наказ позивач отримав 17.12.2013 р., що підтверджується поштовим повідомленням.

Судом також встановлено, що у даному наказі було допущено описку, а саме у п. 1 було помилково зазначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача повинна проводитись тривалістю 5 робочих днів з 13 грудня 2013 р.

Тобто, у наказі № 844 замість дати початку перевірки - 16 грудня 2013 р. помилково було зазначено дату - 13 грудня 2013 р.

Проте, у п. 1.2 акту перевірки № 2470/10-02-22-04/31678570/73 зазначено, що дана перевірка фактично проводилася у період з 16 по 19 грудня 2013 р.

Наведене свідчить, що дата 13 грудня 2013 р. у п. 1 наказу № 844 зазначена помилково та не може бути підставою для визначення дій відповідача щодо видачі наказу протиправними та скасування цього наказу.

Отже, позовні вимоги зазначені у п.п. 1-2 прохальної частини позовної заяви, а саме про визнання протиправними дій начальника відповідача стосовно видачі наказу від 16.12.2013 р. № 844 та скасування цього наказу суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судом також враховано, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження неправомірності порядку проведення відповідачем перевірки.

За перелічених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги, зазначені у п. 3 прохальної частини позовної заяви, а саме, про визнання неправомірними дій щодо порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, перевірка відповідачем була здійснена на підставі наказу № 844, який суд вважає правомірним.

Щодо вимоги позивача скасувати податкове повідомлення - рішення № 000026/22-04/10 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 19 вересня та 17 жовтня 2011 р. позивачем до відповідача на електронних носіях були подані податкові декларації з податку на додану вартість за серпень та вересень 2011 р., та додатки №5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (далі - додаток №5), в яких у складі податкового кредиту відображено податок на додану вартість, вирахуваного на підставі податкових накладних, виданих контрагентами ПП "КФ "Агротранс" та ПП "Юг Зерно - Трейд" у сумі 11840,00 грн. та 24157,16 грн.

12.02. 2013 р. позивачем до відповідача на електронних носіях було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 р. та додаток №5 до цієї декларації.

Згідно названого додатку зі складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 р. позивачем було виключено суму податку на додану вартість, вирахуваному позивачем на підставі податкових накладних, виданих контрагентами ПП "КФ "Агротранс" та ПП "Юг Зерно - Трейд" на суму 11840,00 грн. та 24157,16 грн. відповідно.

Відповідно до абз.2 п.п.5.1 ст.50 ПК України платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно п.50.2. ст.50 ПК України платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до вимог п.1 Розділу ІV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492 - у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу ІІ ПК України) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Разом з тим, згідно з вимогами п. 3 Розділу IV вказаного Порядку - у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Тобто, ПК України передбачено для платника податку два варіанти самостійного виправлення помилок у раніше поданій податковій декларації:

1) подання уточнюючого розрахунку;

2) зазначення відповідних уточнених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, з одночасним самостійним збільшенням податкового зобов'язання на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені, з одночасним .

В той же час як заявили представники відповідача при внесенні уточнених показників у податковій декларації за наступний період підприємством не було здійснено нарахування собі передбаченого п. «б» абз.3 п.59.1 ст.50 ПК України штрафу.

За таких обставин суд вважає, що позивач не скористався передбаченим ст.50 ПК України правом на внесення змін до податкової звітності, а тому нарахування відповідачем оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням йому податкових зобов'язань є правомірним.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідно ч. 2 с. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 лютого 2015 р.