Рішення № 42904506, 23.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015Справа №910/404/15-гЗа позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаколо»

про стягнення 60 726,03 грн.

Суддя В.О. Демидов

Представники сторін:

від позивача - Машлятін О.А. (дов. №157 від 2.01.2015);

від відповідача - не з'явився;

встановив :

13.01.2015 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою № 2372 від 29.12.2014 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаколо» про стягнення простроченої заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 7 589,55 грн., пені у розмірі 111,03 грн., 3 % річних у розмірі 11,85 грн., суми штрафу у розмірі 53 013,60 грн. за укладеним сторонами договором оперативного лізингу № 110829-98/ОЛ-Ю-А від 29.08.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати лізингових платежів та неподанням інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу відповідно до договору оперативного лізингу № 110829-98/ОЛ-Ю-А від 29.08.2011.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.01.2015 порушено провадження у справі №910/404/15-г та призначено до розгляду на 02.02.2015.

На призначене судове засідання 02.02.2015 прибув представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання 02.02.2015 не з'явився, причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Розгляд справи відкладено на 23.02.2015.

В судове засідання 23.02.2015 прибув представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання 23.02.2015 вдруге не прибув, причин неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзив та витребувані судом документи не надав.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справи за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

29.08.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (далі - позивач, лізингодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіаколо» (далі - відповідач, лізингоодержувач), укладено договір оперативного лізингу № 110829-98/ОЛ-Ю-А (далі за текстом - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого лізингодавець набуває у свою власність і зобов'язується передати лізингоодержувачу в тимчасове платне володіння та користування на умовах непрямого предмету лізингу наведене в Специфікації «майно» або «предмет лізингу», для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

П. 1 специфікації (додаток № 1) визначено найменування майна - автомобіль Сіtroen, модель - Grand C4 Picasso, 2011 року випуску, вартістю 265 068,00 грн.

Відповідно п. 2.1 договору строк користування лізингоодерєжувачем майном становить 48 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна в лізинг згідно п. 4.3 даного договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном.

Згідно п. п. 3.1, 3.1.1 договору лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингодавцю лізингові платежі у грошовій формі, шляхом перерахування на банківський рахунок лізингодавця у наступному порядку: до моменту передачі майна в лізинг авансовий лізинговий платіж - як лізинговий платіж за перший місяць строку лізингу разом з ПДВ в сумі 113 640,46 грн. оплачується наступним чином:

- першу частину першого лізингового платежу разом з ПДВ в сумі 74 235,64 грн. лізингоодержувач сплачує в строк до 31.08.2011 року включно;

- другу частину першого лізингового платежу разом з ПДВ 20% в сумі 31 815,27 грн., лізингоодержувач сплачує в строк до 10.09.2011;

- третя частина першого лізингового платежу разом з ПДВ 20% в сумі 7 589,55 грн. за один та кожний місяць строку лізингу (окрім авансового лізингового платежу - лізингового платежу за перший місяць строку лізингу, сплачується не пізніше 10.12.2011;

- наступні 47 щомісячних лізингових платежів разом з ПДВ 20% в сумі 7 589,55 грн. за один та кожний місяць строку лізингу (окрім авансового лізингового платежу - лізингового платежу за перший місяць строку лізингу, сплачується не пізніше 10 числа кожного календарного місяця протягом всього строку лізингу.

При цьому, згідно п. 3.8 договору, датою виконання будь-якого платежу за договором вважається дата фактичного надходження грошових коштів на банківський рахунок лізингодавця та лізинговий платіж, перерахований несвоєчасно або не в повному обсязі, тягне за собою накладення штрафних санкцій, передбачених у п. 11. 2 договору та чинним законодавством України.

Відповідно до п.3.4 договору визначено, що загальна вартість предмета лізингу складає 265 068,00 грн.

Відповідальність сторін передбачена пунктом 11.2.1 зазначеного правочину, в якому сторони вказують, що за порушення обов'язку із своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених цим договором пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від простроченої заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 8.2.1 договору відповідач зобов'язаний починаючи з дати підписання акту приймання-передачі майна, щоквартально до 10 числа наступного місяця після закінчення відповідного кварталу письмово інформувати позивача про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення звіту за типовою формою довідки про технічний стан предмету лізингу.

За неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно п. 8.2.1 договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 5% загальної вартості предмету майна на момент укладення договору за кожен випадок такого порушення (п. 11.2.3 договору).

Пунктом 17.1 договору визначено строк його дії - з моменту підписання (29.08.2011) до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань.

За актом приймання-передачі предмету лізингу від 11.11.2011 лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у лізинг предмет лізингу відповідно до Специфікації - автомобіль Grand C4 Picasso, реєстраційний номер АА 8414 КТ, 2011 року випуску.

Сума заборгованості за лізинговими платежами станом на 29.12.2014 склала 7 589,55 грн.

Вказану суму заборгованості позивачем заявлено до стягнення з відповідача у справі.

Крім того, за прострочення сплати лізингового платежу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 111,03 грн. за період прострочення з 10.12.2014 по 29.12.2014, 3% річних у розмірі 11,85 грн. за період прострочення з 10.12.2014 по 29.12.2014, суму штрафу у розмірі 53013,60 грн. за 4-й квартал 2013 року, 1-й - 3-й квартали 2014 року.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з несплатою відповідачем лізингових платежів та неподанням інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу відповідно до умов укладеного сторонами у справі договору від 29.08.2011.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Матеріалами справи (акт прийому-передачі) підтверджується факт передачі позивачем та прийняття відповідачем об'єкту лізингу за договором.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Факт наявності заборгованості у відповідача за договором в сумі 7 589,55 грн. позивачем належним чином доведений, відповідачем не спростований, тому вимога про стягнення вказаного боргу підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Умовами пункту 11.2.1 договору сторони погодили, що за порушення обов'язку із своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених цим договором відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від простроченої заборгованості за кожен день прострочки.

Крім того, за неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно п. 8.2.1 договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 5% загальної вартості предмету майна на момент укладення договору за кожен випадок такого порушення (п. 11.2.3 договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача, суд доходить висновку про те, що заявлені позивачем до стягнення 111,03 грн. пеня за період прострочення з 10.12.2014 по 29.12.2014, 3% річних у розмірі 11,85 грн. за період прострочення з 10.12.2014 по 29.12.2014, штраф у розмірі 53013,60 грн. за 4-й квартал 2013 року, 1-й - 3-й квартали 2014 року є нарахованими обґрунтовано, а вимога про стягнення вказаних нарахувань підлягає задоволенню.

Доказів оплати відповідачем вказаних сум, в тому числі в установлені договором строки, суду не надано.

Відповідач письмового відзиву, свого контррозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував, обставин звільнення від обов'язку оплати боргу не довів.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно до положень ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаколо» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 28, кім. 507, код 32799294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т, код 33880354) простроченої заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 7 589 (сім тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 55 коп., пеню у розмірі 111 (сто одинадцять) грн. 03 коп., 3% річних у розмірі 11 (одинадцять) грн. 85 коп., штрафу у розмірі 53 013 (п'ятдесят три тисячі тринадцять) грн 60 коп. та 1827 грн. 00 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 23.02.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 02.03.2015.

Суддя В.О. Демидов