Постанова № 42904248, 19.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2014 р. Справа № 2а-16576/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Корсун М.О.

за участю: представників позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Макушенцева А.В., Крицького О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, про визнання протиправним і нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

З Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду після розгляду апеляційної скарги повернуто матеріали позову з додатками ОСОБА_4 про визнання протиправним і нечинним податкового повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 12.06.2009р. №0000821720/0/25703 про донарахування позивачу зобов'язання з ПДВ у сумі 70' 534грн.98коп., в тому числі основний платіж - 47' 023грн.32коп., фінансова санкція - 23' 511грн.66коп.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, у зв'язку з чим просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_4 зареєстрований виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області 16.01.2001р. а також на підставі свідоцтва НОМЕР_2 від 23.01.2001р. зареєстрований платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером НОМЕР_1.

Так, на підставі направлень від 13.04.2009р. №135/172, від 05.05.2009р. №151/172 виданих Нікопольською ОДПІ, на підставі ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. за №509-ХІІ із змінами та доповненнями та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2009р. проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 вимог діючого податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р. відповідно до затвердженого плану перевірки, з яким ознайомлено фізичну особу-підприємця.

Перевірку проведено з відома ФОП ОСОБА_4, направлення про проведення перевірки вручені останньому під підпис, а саме: від 13.04.2009р. №135/172 про проведення перевірки з 16.04.2009р. вручено - 16.04.2009р., від 05.05.2009р. №151/172 (продовження терміну проведення перевірки) вручено - 05.05.2009р.

За результатами перевірки складений Акт № 831/172.2225712532 від 15.05.2009р. (далі Акт перевірки), за висновками якого встановлено порушення позивачем:

- ст.13 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» зі змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 74' 263грн.28коп., в т.ч. за 2007р. - 8' 704грн.85коп., за 2008р. - 65' 558грн.43коп.

- п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на суму 47' 023грн.32коп. в т.ч.:

- за червень 2007р. на 650грн.67коп.;

- за липень 2007р. на 8' 152грн.61коп.;

- за лютий 2008р. на 6' 717грн.71коп.;

- за березень 2008р. на 9' 406,81коп.;

- за квітень 2008р. на 7' 080грн.00коп.;

- за грудень 2008р. на 15' 015грн.52коп.

- п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 84' 638грн.00коп., в т.ч.:

- за жовтень 2007р. на 2' 281грн.00коп.;

- за січень 2008р. на 1' 942грн.00коп.;

- за лютий 2008р. на 814грн.00коп.;

- за березень 2008р. на 18' 532грн.00коп.;

- за квітень 2008р. на 6' 483грн.00коп.;

- за травень 2008р. на 10' 129грн.00коп.;

- за червень 2008р. на 7' 956грн.00коп.;

- за липень 2008р. на 18' 304грн.00коп.;

- за серпень 2008р. на 2' 196грн.00коп.;

- за вересень 2008р. на 3' 112грн.00коп.;

- за жовтень 2008р. на 2' 856грн.00коп.;

- за листопад 2008р. на 3' 971грн.00коп.;

- за грудень 2008р. на 6' 062грн.00коп.

- п.1 ст.3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено здійснення операцій з розрахунків в готівковій формі при продажу товарів (надання послуг) в періоді з 01.04.2007р. по 31.12.2008р. те не проведення розрахункових операцій на загальну суму 533' 731грн.82коп. через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000821720/0/25703 від 12.06.2009р. яким встановлено порушення п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.4.1 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а також донараховано зобов'язання з ПДВ в сумі 70' 534грн.98коп., в тому числі основний платіж - 47' 023грн.32коп., фінансова санкція - 23' 511грн.66коп.

Позивач оскаржив вищезазначене податкове повідомлення-рішення, шляхом подання скарги від 26.06.2009р. до Нікопольської ОДПІ. Рішенням останнього від 21.08.2009р. №35802/10/17-216 про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення №0000821720/0/25703 від 12.06.2009р. залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням позивачем 03.09.2009р. рекомендованим поштовим відправленням №5322400081277 (фіскальний чек №3164) направлено до ДПА у Дніпропетровській області скаргу від 03.09.2009р. на податкове повідомлення-рішення №0000821720/0/25703 від 12.06.2009р. та рішення Нікопольської ОДПІ від 21.08.2009р. №35802/10/17-216 про результати розгляду первинної скарги.

Рішенням ДПА у Дніпропетровській області від 22.09.2009р. №25240/10/25-008 продовжено термін розгляду скарги до 05.11.2009р.

Рішенням ДПА у Дніпропетровській області від 04.11.2009р. №29655/10/25-008 у задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням позивачем направлено скаргу від 18.11.2009р. до ДПА України на рішення ДПА у Дніпропетровській області про результати розгляду скарг від 04.11.2009р. №29655/10/25/25-008, податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 12.06.2009р. №0000841720/0/25702, №0000821720/0/25703.

Рішенням ДПА України від 10.12.2009р. №6393/к/25-0315 продовжено строк розгляду скарги по 21.01.2010р.

Рішенням ДПА України від 21.01.2010р. №558/к/25-0315 у задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з такими діями та рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів з відповідним позовом.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що висновки акту перевірки є невірними, а податкове повідомлення-рішення №0000821720/0/25703 від 12.06.2009р. протиправним з огляду на наступне.

Позивач, посилаючись на пункт 2.7 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320 та у відповідності до принципу верховенства права, встановленого ст.8 Конституції України, зазначає, що він вправі здавати готівкові кошти до обслуговуючого банку а свій розсуд у будь-який час та будь-якій сумі, або взагалі не здавати їх до банку.

Тому, позивач вважає, що податковий орган безпідставно пов'язує суму зданої позивачем до банку готівки з 01.04.2007р. по 31.12.2008р. з отриманням останнім торгової виручки у цей період часу, а отже - з формуванням зобов'язань з ПДВ.

Посилаючись на п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач вказує, що відповідачем не визначені конкретні операції, які начебто не оподатковані, а тому відповідач припускає щодо заниження позивачем суми зобов'язань з ПДВ за 2007 та 2008 роки. А оскільки п.4 ч.ІІ розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого наказом ДПА від 11.06.2004р. №326, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.2004р. за №803/9402 встановлено, що «не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень посадовими особами, що здійснюють перевірку, які не мають підтверджених доказів», то припущення податківців, здійснені ними при співставленні даних, не можуть бути підставою для визначення позивача порушником встановленого порядку реєстрації розрахункових операцій та порядку обліку ПДВ.

Також, позивач зазначає, що з метою штучного збільшення суми начебто зменшених ним зобов'язань з ПДВ відповідач умисно не звернув уваги на надані позивачем прибуткові касові ордери щодо отримання виручки №472 від 21.08.2007р. на суму 2' 540грн., №475 від 22.08.2007р. на суму 2' 540грн., №478 від 23.08.2007р. на суму 1' 200грн., №497 від 05.09.2007р., на суму 2' 540грн., №568 від 25.10.2007р. на суму 2' 540грн., №610 від 27.11.2007р. на суму 2' 540грн., №611 від 27.11.2007 на суму 1' 300грн., №644 від 20.12.2007р. на суму 2' 540грн., №645 від 20.12.2007р. на суму 1' 300грн., №646 від 20.12.2007р. на суму 80грн. та не відобразив їх в акті.

Крім того, як пояснює позивач, зменшуючи податкові зобов'язання з ПДВ в податкових періодах з січня по вересень 2008р. на підставі податкових накладних, виданих йому постачальниками товарів (послуг), на суми податкового кредиту, складених із сум ПДВ, сплачених ним постачальникам протягом зазначених податкових періодів, позивач діяв у відповідності до наведених приписів п.1.7 ст.1, абз.1, п.7.4.1 п.7.4 та п.п.7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також, як вказує позивач, в акті перевірки відсутні заперечення відповідача щодо дійсності податкових накладних, наданих позивачем до перевірки.

Так, позивач вказує, що відповідачем в акті вказано неправдиву інформацію щодо ненадання позивачем будь-яких документів на підтвердження ведення будівництва об'єкту, оскільки позивач надав всі оригінали документів до перевірки, а саме:

- рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області від 09.10.2002р. №496/3 «Про дозвіл приватному підприємцю ОСОБА_4 на проектування та будівництво магазину з кафетерієм по АДРЕСА_1».

- виданий ДП «ДОС УКРІНВЕСТЕКСПЕРТИЗИ» комплексний висновок від 30.12.2003р. №2086 по робочому проекту продуктового магазину з кафетерієм на 24 посадочних місця по АДРЕСА_1 в м.Нікополі.

- виданий Придніпровським експертно-технічним центром Держнаглядохоронпраці України висновок експертизи з питань охорони праці від 12.12.2003р.

- укладений позивачем з Нікопольською міською радою Дніпропетровської області договір №387 від 21.08.2003р. оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 під будівництво магазину з кафетерієм.

Крім того, позивач доводить до відома, що на підставі хибних висновків відповідача, останнім вчинено дії щодо позивача, які полягають у наступному:

- подано матеріали до Нікопольського міськрайонного суду щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1551 КУпАП на підставі акту №831/172.2225712532 від 15.05.2009р. та протоколу про адміністративне правопорушення від 19.06.2009р. №174/233;

- рішенням від 12.06.2009р. №0001632330/0/25704 застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції, передбачені п.1 ст.17«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в розмірі 2' 668' 659грн.10коп. за порушення порядку використання РРО;

- донараховано позивачеві податок з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 74'263грн.28коп. податковим повідомленням рішенням від 12.06.2009р. №0000841720/0/25702;

- донараховано позивачеві зобов'язання з податку на додану вартість 70' 534грн.98коп., в т.ч. основний платіж 47' 023грн.32коп., фінансові санкції - 23' 511грн.66коп. податковим повідомленням-рішенням від 12.06.2009р. №0000821720/0/25703.

З приводу вищезазначених обставин, позивач повідомляє, що судова палата у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.1551 КУпАП за наслідками перевірки Нікопольською ОДПІ діяльності ФОП ОСОБА_4 в період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р., оформлених актом№831/172.2225712532 від 15.05.2009р.та протоколу про адміністративне правопорушення від 19.06.2009р. № 174/233 щодо проведення останнім розрахунків у сфері торгівлі на суму 533' 731грн.82коп. без застосування РРО, КОРО та РК, постановою від 06 листопада 2009р. у справі №33-1093/09, постановила: апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити, постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.08.2009р. про накладення адміністративного стягнення скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за ч.1 ст.1551 КУпАП закрити через відсутність події проступку - за п.1 ст.247 КУпАП.

Також, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2014р. у справі №2а-8397/09/0470, що набрала законної сили, скасовано рішення Нікопольської ОДПІ від 12.06.2009р. №0001632330/0/25704 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2' 668' 659грн.10коп.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2014р. у справі №2а-16577/10/0470 скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 12.06.2009р. №0000841720/0/25702 про донарахування позивачеві податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 74' 263грн.28коп.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на законність своїх дій, письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

В обґрунтування заперечень, відповідач зазначає, що як визначено у п.2.21.1 акту перевірки від 15.05.2009р. №831/172.2225712532 за перевіряємий період на розрахунковий рахунок №26008110031791 в Дніпропетровській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 внесені готівкові кошти з призначенням платежу внесення готівки (торгівельна виручка) у розмірі 2' 886' 255грн.00коп. в т.ч. ПДВ 481' 042грн.50коп. Сума розрахунків в готівковій формі за перевіряємий період, яка була включена ФОП ОСОБА_4 до складу податкових зобов'язань, склала 2' 352' 523грн.18коп.в т.ч. ПДВ - 392' 087грн.20коп.Податкові накладні на внесену торгівельну виручку у розмірі 533' 731грн.82коп., в т.ч. ПДВ 88' 955грн.32коп. ФОП ОСОБА_4 не виписані та не включені до реєстру виданих податкових накладних.

Отже, в порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» ФОП ОСОБА_4 кошти, які внесені на розрахунковий рахунок як торгівельна виручка, не включені до податкових зобов'язань у розмірі 88' 955грн.32коп.

Також, відповідач зазначає. що згідно дозволу на виконання будівельних робіт від 18.01.2005р. №1263 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю управління архітектури та містобудування Нікопольської міської ради, ФОП ОСОБА_4 було надано дозвіл на будівництво магазину з кафетерієм на 24 посадочних місця по АДРЕСА_1. Строк дії дозволу до 31.12.2006р., який було продовжено до 31.01.2007р. Відповідно до наданого дозволу будівельні роботи повинно проводити ТОВ «Дорводуб».

Крім того, як вказує відповідач, ФОП ОСОБА_4 на перевірку не надані будь-які документи, які б засвідчували будівництво приміщення за адресою АДРЕСА_1 з метою подальшого використання у межах господарської діяльності. В той же час до перевірки надано податкові накладні, які пов'язані з будівництвом. Як зазначено у п.2.1.2 акту перевірки, ведення бухгалтерського обліку у фізичної особи-підприємця не визначено законодавством. До податкового кредиту ФОП ОСОБА_4 включені суми ПДВ у зв'язку з придбанням матеріалів та робіт пов'язаних з будівництвом на суму ПДВ 42'706грн.00коп.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що в порушення п.п.1.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» ФОП ОСОБА_4 завищений податковий кредит у розмірі 42'706грн.00коп.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини у даній адміністративній справі виникли до набрання чинності ПК України, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи, слід застосовувати норми раніше діючого законодавства. При цьому, згідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

У відповідності до ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

Так, згідно п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (№168/97-ВР) у чинній на дату виникнення спірних правовідносин редакції, податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Так, відповідач в акті перевірки дійшов висновку, який підтримано у запереченнях та наданих представниками відповідача поясненнях, що у позивача відсутні будь-які документи на підтвердження ведення будівництва об'єкту.

Проте дані твердження спростовані матеріалами справи та поясненнями представника позивача. До матеріалів справи надано всі первинні документи, в тому числі й документи на підтвердження ведення будівництва об'єкту, які надавалися й були наявні на момент перевірки.

Всі первинні документи досліджені в ході судового розгляду адміністративної справи та не заперечуються представниками відповідача.

Також, суд звертає увагу на пояснення позивача, що за актом перевірки №831/172.2225712532 від 15.05.2009р. винесено не тільки оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення №0000821720/0/25703 від 12.06.2009р. Також винесено податкове повідомлення-рішення №0000841720/0/25702 від 12.06.2009р. яке, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2014р. у справі №2а-16577/10/0470, визнано протиправним та скасовано. А постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2014р. по справі №2а-8397/09/0470 скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.06.2009р. №0001632330/0/25704.

Крім того, позивачем надано постанову Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області №33-1093/09 якою скасовано постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.08.2009р. про накладення адміністративного стягнення, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за ч.1 ст.1551 КУпАП закрити через відсутність події проступку - за п.1 ст.247 КУпАП.

Копії судових рішень долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, за наведених обставин, встановлених судовими рішеннями, підтверджується відсутність порушень з боку позивача по застосуванню РРО, формування податкового кредиту, обліку ПДВ та вказують на протиправність податкового повідомлення-рішення відповідача від 12.06.2009р. №0000821720/0/25703 від 12.06.2009р., прийнятого на підставі припущень Нікопольської ОДПІ.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення №0000821720/0/25703 від 12.06.2009р. про донарахування позивачу зобов'язання з ПДВ у сумі 70' 534грн.98коп., в тому числі основний платіж - 47' 023грн.32коп., фінансова санкція - 23' 511грн.66коп. скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету України позивачу - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 3грн. 40коп., сплачені квитанцією від 28.10.2010р. №К20/S/60.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст., 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, про визнання протиправним і нечинним податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове-повідомлення рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.06.2009р. №0000821720/0/25703.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 3грн. 40коп. (три грн. 40коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя Г. В. Потолова