Постанова № 42904169, 16.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

16 лютого 2015 року 10:24 №826/1611/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Приватного підприємства «Юнітрейд»

до

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.09.2014 №0003722201 та від 08.09.2014 №0003712201,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Юнітрейд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.09.2014 №0003722201 та від 08.09.2014 №0003712201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві без дотримання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено перевірку позивача та зроблено хибні висновки щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс». За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 18.08.2014 №2026/26-53-22-01-21/37292626 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 08.09.2014 №0003722201 та від 08.09.2014 №0003712201 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (попереднє найменування - державна податкова інспекція у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві) на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, повідомлення від 01.08.2014 №15499/10/26-53-22-01-10 та наказу від 01.08.2014 №1480 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Юнітрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» за період з 01.11.2013 по 31.12.2013.

Перевіркою встановлено порушення приватним підприємством «Юнітрейд» пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 208390,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 197971,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 18.08.2014 №2026/26-53-22-01-21/37292626 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 08.09.2014 №0003722201, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 260488,00 грн. у тому числі: 208390,00 грн. – основний платіж, 52098,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

від 08.09.2014 №0003712201, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку прибуток приватних підприємств у розмірі 247464,00 грн. у тому числі: 197971,00 грн. – основний платіж, 49493,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, державна податкова інспекція у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві листом від 26.06.2014 №13694/10/26-53-22-011 про надання інформації та її документального підтвердження, зобов’язало приватне підприємство «Юнітрейд» надати пояснення щодо відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» за листопад, грудень 2013 року.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, вказаний лист від 26.06.2014 №13694/10/26-53-22-011 отриманий уповноваженою особою приватного підприємства «Юнітрейд» 22.07.2014.

Так, на виконання вказаного листа, приватним підприємством «Юнітрейд», листом від 23.07.2014 №23/07-01 надано інформацію та її документальне підтвердження щодо взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Стакрсервіс».

Вказаний лист, разом з додатками, отримано уповноваженою особою державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фінансової служби у місті Києві 23.07.2014, що підтверджується штампом контролюючого органу.

Проте, незважаючи на виконання вимог листа від 26.06.2014 №13694/10/26-53-22-011 про надання інформації та її документального підтвердження, контролюючим органом на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, видано наказ від 01.08.2014 №1480 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Юнітрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» за період з 01.11.2013 по 31.12.2013.

Як на підставу для призначення та проведення перевірки контролюючий орган згідно наказу «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 01.08.2014 № 1480 посилається на підпункт 78.1.1 Податкового кодексу України.

Проте, з наданих контролюючим органом пояснень та документів, вбачається відсутність законних підстав, для проведення перевірки приватного підприємства «Юнітрейд», визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Аналізуючи доводи позивача щодо протиправності та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.09.2014 №0003722201 та від 08.09.2014 №0003712201, суд наголошує на наступному.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 18.08.2014 №2026/26-53-22-01-21/37292626 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між приватним підприємством «Юнітрейд» та його контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» за договором від 10.10.2013 №10.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між приватним підприємством «Юнітрейд» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» (виконавець) укладено договір реклами від 10.10.2013 №10, відповідно до якого, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання по розміщенню реклами замовника та його продукції (та/або послуг) в друкованих засобах масової інформації (журнали, газети і т.п.), в інтернеті (розробка веб-сайтів, рекламних банерів та їх розміщення в сітці інтернет), та/або інших засобах масової інформації (ЗМІ).

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору реклами від 10.10.2013 №10, актів виконаних робіт, податкових накладних за відповідні періоди, фото звіту виконаної роботи (оригінали оглянуто в судовому засіданні).

При цьому, акти виконаних робіт, податкові накладні містять інформацію щодо характеру робіт (реклами), об’єму (формат реклами), періоду та місця розміщення реклами.

Додатково позивачем вказано на наявність судових рішень Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2014 та Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 у справі №826/5015/14, а також на постанову господарського суду Запорізької області від 31.03.2014 №908/777/14, відповідно до якої товариство з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» визнано банкрутом (що відповідачем відображено в акті перевірці).

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених приватним підприємством «Юнітрейд» та його контрагентом під час проведення перевірки вказано на акт державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 03.04.2014 №1066/26-55-22-08/38292311 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період діяльності з 01.09.2012 по 28.02.2014».

Разом з тим, як на час призначення відповідної перевірки наказом від 01.08.2014, так і під час складання акту перевірки від 18.08.2014, набрала чинності постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2014 у справі №826/5015/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 у справі №826/5015/14, відповідно до якої: визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві по проведенню зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2012 по 28.02.2014; визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві по оформленню результатів зустрічних звірок товариства з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» у формі акту від 03.04.2014 №1066/26-55-22-08/38292311 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2012 по 28.02.2014; визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві по внесенню змін до облікових даних платника – товариства з обмеженою відповідальністю «Старксервіс», зокрема, до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи “Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України “Податковий Блок”, у тому числі в базу даних “Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України”, на підставі Акту від 03.04.2014 №1066/26-55-22-08/38292311 про неможливість проведення зустрічної звірки; зобов'язано державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві відновити в облікових даних платника – товариства з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» в усіх базах даних, зокрема, у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі “Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України “Податковий Блок”, в базі даних “Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України” показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.09.2012 по 28.02.2014.

Згідно з частиною четвертою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

При цьому, суд звертає увагу, що за відсутності відповідного вироку суду щодо фіктивності товариства з обмеженою відповідальністю «Старксервіс», покладення в основу висновків акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 03.04.2014 №1066/26-55-22-08/38292311 без наведення доказів суперечності відповідних правочинів фіскальним інтересам держави, є необґрунтованим.

Слід зазначити, що рух активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин позивача із товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» відповідачем фактично не досліджувався, а висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства зроблено виключно на підставі акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 03.04.2014 №1066/26-55-22-08/38292311.

Відповідачем не надано суду і доказів щодо порушення фіскальних інтересів держави внаслідок господарських взаємовідносин товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітрейд» та товариства з обмеженою відповідальністю «Старксервіс».

Крім того, суд зазначає, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 18.09.2013 №К/9991/76242/12, від 08.10.2013 №К/9991/6432/11, від 09.10.2013 №К/800/7079/13, від 10.10.2013 № К/800/29238/13, від 10.10.2013 №К/9991/62045/11; від 20.05.2014 №К/800/53111/13, від 05.06.2014 №К/800/1816/13, від 11.11.2014 №К/800/1336/14.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), “Булвес” АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів правомірності проведеної перевірки приватного підприємства «Юнітрейд», та доказів того, що фінансово-господарські операції між приватним підприємством «Юнітрейд» та товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.09.2014 прийняті обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітрейд» про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.09.2014 №0003722201 та від 08.09.2014 №0003712201, підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Юнітрейд» на підставі наказу від 01.08.2014 №1480.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 08.09.2014 №0003722201 та від 08.09.2014 №0003712201.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текс постанови складено 20.02.2015