ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" лютого 2015 р. м. Київ К/800/23714/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.,
Суддів Вербицької О.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на окрему ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2013
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014
у справі № 826/9671/13-а
за позовом Приватного підприємства "Фірма "ПолімерКомплект"
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Фірма "ПолімерКомплект" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2013 № 0003442220 та № 0003452220.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2013 у задоволенні позову відмовлено.
Також, 30.09.2013 Окружним адміністративним судом м. Києва постановлено окрему ухвалу, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014, про направлення керівництву Головного управління Міндоходів у м. Києві для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та недопущення подібних порушень у майбутньому, роз'яснивши, що про вжиті заходи необхідно повідомити Окружний адміністративний суд м. Києва не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
В касаційній скарзі ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві просить скасувати окрему ухвалу суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами обох інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Приймаючи спірну окрему ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд, дійшов висновку про допущення порушення закону з боку уповноваженого представника відповідача, яке полягало в ігноруванні законної вимоги суду та у прояві неповаги до суду шляхом ненадання без поважних причин та неповідомлення причин ненадання витребуваних судом доказів (документів), що призвело до затягування розгляду справи та прийняття у ній судового рішення по суті.
Однак, колегія суддів вважає, що наведені висновки судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що зроблені з правильним застосуванням норм процесуального права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Із системного аналізу даної норми права вбачається, що суд, виявивши під час розгляду конкретної справи порушення закону, має право постановити окрему ухвалу, яка не стосується суті спору, та направити її відповідному суб'єкту владних повноважень з метою припинення порушення закону шляхом вжиття заходів останнім щодо усунення причин та умов, які сприяли такому порушенню.
Матеріали справи свідчать, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.08.2013.
При цьому, вказаною ухвалою, суд, керуючись, зокрема, ст.ст. 69, 71, 79, 107, 254 КАС України, витребував у відповідача та зобов'язав його надати у судове засідання: 1) письмові заперечення проти позову разом з письмовими доказами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються такі заперечення (у разі заперечення проти позову); 2) усі матеріали, що були або мали бути взяті відповідачем до уваги при прийнятті рішень, вчиненні дій, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов, у тому числі документи, на підставі яких відповідачем призначено та проведено перевірку позивача, документи, які використано (опрацьовано) відповідачем у ході проведення перевірки, документи, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржувані рішення, та документи, які складено відповідачем за результатами проведеної перевірки; 3) письмові пояснення із зазначенням причин неможливості надання таких доказів та матеріалів (документів).
Матеріали справи свідчать, що у судове засідання 05.08.2013, уповноважений представник відповідача - Коваленко А.О. надав суду письмові заперечення проти позову разом з доказами (документами), на підставі яких відповідачем призначено та проведено перевірку позивача, які використано (опрацьовано) відповідачем у ході проведення перевірки, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржувані рішення, та які складено відповідачем за результатами проведеної перевірки.
Із дослідження наданих доказів (документів) судом з'ясовано, що документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої відповідачем прийнято оскаржувані повідомлення-рішення, проведено у зв'язку з надходженням від ДПІ у Вишгородському районі Київської області акта про результати позапланової документальної виїзної перевірки контрагента позивача - ТОВ "Компанія Вайліс", з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 22.05.2009 по 31.12.2011, а також, постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 19.01.2012 про порушення кримінальної справи за фактами створення суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ТОВ "Компанія Вайліс", з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.
В оскаржуваній ухвалі суду від 30.09.2013 зазначено, що прийшовши до висновку, що наявність в матеріалах справи письмової інформації та її документального підтвердження про хід та результати досудового розслідування у вказаній кримінальній справі матиме значення для правильного вирішення справи, у тому ж судовому засіданні 05.08.2013, керуючись ст. 71 КАС України, протокольною ухвалою суд зобов'язав уповноваженого представника відповідача надати таку інформацію у наступне судове засідання.
Разом з тим, як стверджує представник відповідача, у судовому засіданні 05.08.2013 він повідомив суд першої інстанції про те, податковому органу не відомо, на якій стадії знаходиться кримінальна та зазначив, що постанова про порушення кримінальної справи № 80-0263 від 19.01.2012 була використана лише як податкова інформація, яка може свідчити про порушення вимог чинного податкового законодавства.
У судовому засіданні, яке відбулось 16.08.2013, суд витребовував від відповідача інформацію щодо ходу розслідування кримінальної справи № 80-0263, про те, представником відповідача було повідомлено суд, що дана інформація не витребовувалась у представника податкового органу та повідомлено про неможливість надання такої інформації у зв'язку з тим, що дану інформацію знаходяться у СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, оскільки саме цей податковий орган порушив провадження у кримінальній справі № 80-0263.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було направлено запит від 16.08.2013 №826/9671/13-а до СВ ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо надання інформації про результати розслідування кримінальної справи № 80-0263 стосовно діяльності (службових осіб) ТОВ "Компанія Вайліс", тобто, суд першої інстанції за власної ініціативи витребував вищевказані докази у СВ ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
Слід зазначити, що в матеріалах даної справи наявна відповідь СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.08.2013 на судовий запит Окружного адміністративного суду м. Києва, відповідно до якого кримінальну справу №80-0263 для подальшого розслідування направлено до Головного слідчого управління ДПС України (Головне слідче управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України).
Крім того, наведені обставини підтверджуються аудіофіксацією судових засідань, а саме те, що представника відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 05.08.2013 не було зобов'язано протокольною ухвалою суду надати інформацію щодо ходу розслідування кримінальної справи № 80-0263, те, що представником відповідача було повідомлено суд першої інстанції про відсутність даної інформації у ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, про те, що відомості щодо запитуваної інформації судом знаходяться у СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, про те, що кримінальна справа № 80-0263 має підвищений характер складності та те, що вироку по кримінальній справі № 80-0263 не має (згідно єдиного державного реєстру судових рішень).
З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про скасування окремої ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2013 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.
Окрему ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) О.В. Вербицька (підпис) В.В. Кошіль
Судове рішення № 42904030, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 10.02.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/9671/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: