Ухвала суду № 42903940, 17.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 року м. Київ К/800/56153/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.за участю секретаряГончар Н.О.та представників сторін: від позивача Чорна Н.О.від відповідачаЗапорожець С.О.від третьої особине з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуМіністерства доходів і зборів Українина ухвалу та ухвалуОкружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2014 Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014у справі № 826/7485/14за позовомДержавного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»доМіністерства доходів і зборів Українитретя особаГоловне управління Міністерства доходів і зборів України у Львівській областіпровизнання протиправним та скасування рішення від 19.05.2014,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» звернулось до суду з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення від 19.05.2014 № 000162 про застосування фінансових санкцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014, провадження у справі було зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 813/4328/14 за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Головне управління Міністерства доходів і зборів України у Львівській області про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, результати якої оформлені актом № 13/56/2100/37199618 від 17.04.2014 та зобов'язання відкликати даний акт перевірки.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки вважає, що ухвалу суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій було прийнято з порушенням норм процесуального права.

У письмовому заперечені на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача (Міністерства доходів і зборів України) його правонаступником - Державною фіскальною службою України.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його обґрунтованість та необхідність його задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно п.3 ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

При цьому обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від правової сутності спору.

Причиною зупинення провадження у даній справі судами попередніх інстанцій зазначено неможливість її вирішення до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 813/4328/14, предметом спору у якій є визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, результати якої оформлені актом № 13/56/2100/37199618 від 17.04.2014, та зобов'язання відкликати акт перевірки, на підставі якого було прийнято рішення від 19.05.2014 за № 000162 про застосування фінансових санкцій (яке оспорюється у даній справі).

Суд касаційної інстанції погоджується з доводами контролюючого органу про безпідставність зупинення провадження у даній справі з вказаної підстави, з огляду на таке.

За своєю правовою сутністю зупинення провадження у справі є тимчасовим і повним припиненням всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які об'єктивно перешкоджають подальшому руху процесу у справі та щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунуті.

У відповідності до ч.1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.20.1.4 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податку (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Пунктом 86.7 ст.86 Податкового кодексу України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Крім того, обставини, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій посадових осіб контролюючого органу, вчинених в процесі перевірки, щодо співставлення даних первинного бухгалтерського обліку та інших документів.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у випадку оскарження платником рішення контролюючого органу про донарахування податкових зобов'язань чи застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийнятого за результатами проведеної перевірки, обставини дотримання контролюючим органом вимог законодавства щодо порядку та підстав проведеної перевірки та складання акту перевірки входять до предмету доказування при розгляді судом спору про правомірність такого рішення, прийнятого контролюючим органом.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 813/4328/14 є безпідставним, оскільки факт наявності в провадженні іншого суду спору в адміністративній справі про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, результати якої оформлені актом, та зобов'язання відкликати акт перевірки, сам по собі об'єктивно не перешкоджає належній оцінці судом наявних доказів та розгляду по суті справи № 826/7485/14 про визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами проведеної перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За наведених обставин, оскільки розгляд справи № 813/4328/14 не є перешкодою для вирішення даної справи та зупинення провадження у справі згідно з оскаржуваними ухвалами має наслідком безпідставне затягування судового процесу, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України та скасувати оскаржувані судові рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 160, 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну відповідача (Міністерства доходів і зборів України) його правонаступником - Державною фіскальною службою України.

2. Касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України задовольнити.

3. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 у даній справі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний