Ухвала суду № 42903612, 19.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" лютого 2015 р. м. Київ К/800/59551/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Кобилянського М.Г.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Управління МВС України в Івано-Франківській області, третя особа - начальник Управління МВС України в Івано-Франківській області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року,

встановив:

У квітні 2014 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Управління МВС України в Івано-Франківській області про визнання недійсними наказів від 25.02.2014 р. № 195 в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, від 21.03.2014 р. № 159 о/с зі змінами, внесеними згідно з наказом від 28.04.2014 р. 227 о/с, в частині звільнення його в запас з посади начальника сектору дільничних інспекторів міліції Надвірнянського РВ УМВС України в Івано-Франківській області, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтував тим, що його неправомірно звільнено з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, оскільки відповідачем не зазначено, в чому саме полягав вчинений ним дисциплінарний проступок, не мотивовано обрання крайнього заходу дисциплінарного впливу, не враховано його попередню поведінку і службову характеристику.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року позов задоволено: визнано протиправними і скасовано накази Управління МВС України в Івано-Франківській області від 25.02.2014 р. № 195 та від 21.03.2014 р. № 159 о/с зі змінами, внесеними згідно з наказом від 28.04.2014 р. № 227 о/с, в частині звільнення з 25 березня 2014 року з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни капітана міліції ОСОБА_4, начальника сектору дільничних інспекторів міліції Надвірнянського РВ УМВС України в Івано-Франківській області; поновлено капітана міліції ОСОБА_4 на займаній посаді з 25 березня 2014 року та стягнуто з Управління МВС України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_4 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 25.03.2014 р. по 23.06.2014 р. в сумі 7716 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Посилається на те, що апеляційним судом дана неправильна правова оцінка обставинам справи.

Від Управління МВС України в Івано-Франківській області заперечення на касаційну скаргу не надійшло.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що з грудня 2001 року ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ, а наказом від 11.01.2014 р. № 13 о/с був призначений на посаду начальника сектору дільничних інспекторів міліції Надвірнянського РВ УМВС України в Івано-Франківській області.

Наказом начальника УМВС України в Івано-Франківській області від 25.02.2014 р. № 195 за грубе порушення Присяги працівника ОВС України, Дисциплінарного статуту ОВС України, наказів МВС України від 22.02.2012 р. № 155 "Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу ОВС України", від 16.03.2007 р. № 81 "Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в ОВС та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу" та від 26.03.2010 р. № 90 "Про стан дисципліни та законності в діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращення", що виразилось у нетактовній поведінці поза службою, проявленні нещирості під час проведення службового розслідування, до капітана міліції ОСОБА_4, начальника сектору дільничних інспекторів міліції Надвірнянського РВ УМВС України в Івано-Франківській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.

Наказом т.в.о. начальника УМВС України в Івано-Франківській області від 21.03.2014 р. № 159 о/с капітана міліції ОСОБА_4 звільнено з 21 березня 2014 року з органів внутрішніх справ у запас за підпунктом "є" пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Копії даних наказів позивач отримав під розписку 24.03.2014 р.

Наказом т.в.о. начальника УМВС України в Івано-Франківській області від 28.04.2014 р. № 227 о/с до наказу від 21.03.2014 р. № 159 о/с внесено зміни в частині дати звільнення, якою вказано вважати 25 березня 2014 року.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), визначено, що службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб ; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту, яка регулює порядок накладання дисциплінарних стягнень, встановлено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Службовим розслідуванням встановлено, що 22.02.2014 р. близько 22:40 год. капітан міліції ОСОБА_4, перебуваючи в позаслужбовий час у м. Івано-Франківську, зателефонував інспектору патрульної служби роти патрульної служби молодшому сержанту міліції ОСОБА_5, який спільно із сержантом міліції ОСОБА_6 та представниками самооборони майдану на службовому автомобілі перебували на службі по охороні громадського порядку на маршруті патрулювання в м. Івано-Франківську, та наказав негайно прибути до нього на вул. Чорновола. Коли наряд прибув, позивач почав висловлювати невдоволення тривалістю часу їх прибуття, після чого сів у службовий автомобіль та наказав відвести його на вокзал м. Івано-Франківська. По дорозі до вокзалу у позивача виник словесний конфлікт із представниками самооборони майдану. По прибуттю на вокзал позивач почав вимагати від працівників патрульної служби, щоб ті перевіряли громадян, на яких він вказує, однак працівники патрульної служби на його вказівки не реагували, після чого капітан міліції ОСОБА_4 покинув службовий автомобіль. Зухвала і нетактовна поведінка працівника міліції ОСОБА_4, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, викликала обурення у представників громадськості, які викликали інших представників самооборони майдану та затримали позивача разом з іншими працівниками УМВС: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Проте ОСОБА_4 і ОСОБА_7 агресивно відреагували на затримання їх громадськими активістами, чинили опір, у зв'язку з чим були доставлені останніми до приміщення Івано-Франківської ОДА та лише після втручання керівництва УМВС в області представники громадськості їх відпустили.

Як встановлено судом першої інстанції, висновок службового розслідування ґрунтується виключно на поясненнях осіб, відносно яких воно проводилось: ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також інспекторів патрульної служби Івано-Франківського МВ УМВС України ОСОБА_10, ОСОБА_6

Так, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 пояснили, що ввечері 22.02.2014 р. біля кафе "Швейк" були затримані невідомими їм особами та доставлені в будівлю Івано-Франківської ОДА. Спиртних напоїв не вживали.

Позивач в судовому засіданні підтвердив надання ним письмових пояснень від 23.02.2014 р., а також відмову від проходження наступного дня медичного освідчення на факт перебування в стані алкогольного сп'яніння, про що було складено акт від 23.02.2014 р.

Викликані в судове засідання в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 зазначили, що ОСОБА_4 поводив себе адекватно, говорив на підвищеному тоні, але вів тактовну розмову з активістом самооборони.

Водночас представники громадськості відмовились від встановлення їх осіб та надання пояснень щодо обставин конфлікту за участю ОСОБА_4, про що складено рапорт інспектором ВІОС УКЗ УМВС капітаном міліції ОСОБА_12, який проводив службову перевірку.

В судовому засіданні також з'ясовано, що письмових звернень щодо протиправних дій з боку позивача від представників громадськості не поступало.

Крім того, з матеріалів особової справи позивача, зокрема, послужного списку, подань на присвоєння спеціального звання, подання на призначення на посаду, висновків та атестаційних листів, вбачається, що начальник сектору дільничних інспекторів міліції Надвірнянського РВ УМВС України в Івано-Франківській області капітан міліції ОСОБА_4 за період служби в органах внутрішніх справ характеризувався позитивно. На момент притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ не знятих дисциплінарних стягнень не мав.

За наведених обставин суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідачем не доведено, в чому саме полягав вчинений ОСОБА_4 дисциплінарний проступок, які конкретно норми вказаних в наказі від 25.02.2014 р. № 195 нормативно-правових актів були ним порушені, в чому полягала нетактовність і нещирість дій позивача, описаних у висновку службового розслідування, та не обґрунтовано, що вказані дії є підставою для застосування до нього крайнього заходу дисциплінарного впливу, враховуючи попередню поведінку позивача і його службову характеристику.

Посилання апеляційного суду на те, що поведінка позивача викликала значний суспільний резонанс в час проведення масових акцій протесту населення та невдоволення роботою правоохоронних органів, не свідчить про порушення ним службової дисципліни та не спростовує висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком окружного суду щодо протиправності оскаржуваних наказів УМВС України в Івано-Франківській області про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ та наявності підстав для поновлення ОСОБА_4 на займаній посаді.

Згідно з пунктом 3.5.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 р. № 499, особам рядового і начальницького складу, звільненим з органів внутрішніх справ, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачується за посадою, з якої вони були звільнені.

Окружний суд не мотивував свого рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з Управління МВС України в Івано-Франківській області та не зазначив, чи входить посада, яку обіймав позивач, до штату УМВС в області та чи виплачує позивачу саме обласне управління грошове утримання.

Виходячи з приписів статті 227 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Що стосується решти позовних вимог, то відповідно до статті 226 КАС України рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року скасувати.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року скасувати в частині стягнення з Управління МВС України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_4 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Кобилянський М.Г.