Постанова № 42902783, 17.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17 лютого 2015 року 08:10 № 826/19569/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Дмитрієвій В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» (надалі-позивач/ТОВ «Біоенергопродукт») до Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі-відповідач/Комісія), в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність відповідача у зв'язку із незатвердженням у вересні, жовтні та листопаді 2014 р. «зелених» тарифів.

2. Зобов'язати відповідача визначити «зелені» тарифи щомісячно відповідно до діючого законодавства.

3. Судовий збір покласти на Державний бюджет.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2015 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає про протиправність бездіяльності відповідача, що полягає у незатвердженні у вересні, жовтні та листопаді 2014 р. «зелених» тарифів, що на думку позивача є порушенням вимог Закону України «Про електроенергетику» (надалі-Закон №575/97) та Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу для суб'єктів господарської діяльності, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1421 від 02.11.2012 р. (надалі-Порядок №1421), внаслідок чого позивачу заподіяно істотних матеріальних збитків.

В судове засідання з'явились представники відповідача, які проти позовних вимог заперечують в повному обсязі, просять суд в їх задоволенні відмовити з підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначають, що під час розгляду питання стосовно встановлення «зелених тарифів» для позивача, Комісія діяла в межах Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії», при цьому беручи до уваги розпорядження Кабінету Міністрів України про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії №764-р від 13.08.2014 р., №915-р від 01.10.2014 р. та №36-р від 14.01.2015 р., як наслідок зазначають, що відповідачем права та інтереси ТОВ «Біоенергопродукт» не порушено.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі- КАС України) суд перейшов до письмового провадження по справі, та надано сторонам час для подання додаткових документів та пояснень по справі.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у вересні, жовтні та листопаді 2014 р. не було затверджено «зелені» тарифи на електроенергію.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує права та інтереси позивача, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Водночас, ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативно-правовим актом, що визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі є Закон №575/97.

Відповідно до абз.1 ст.8 Закону №575/97 державне управління в електроенергетиці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі.

Згідно ст.11 Закону №575/97 державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Водночас, Указом Президента України №693/2014 від 27.08.2014 року «Про ліквідацію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики» ліквідовано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п.1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України №715/2014 від 10.09.2014 р. (надалі - Положення №715/2014), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.

НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

Зокрема, п.4 Положення №715/2014 визначено, що НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого: бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики у сферах функціонування ринків електричної енергії, природного газу, нафти та нафтопродуктів, у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів; установлює ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

Згідно п.6 Положення №715/2014 НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право, приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими до виконання суб'єктами природних монополій.

В той же час, положеннями ст.12 Закону №575/97 визначено, що основними завданнями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, зокрема є: участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування оптового ринку електроенергії України; державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в електроенергетиці; забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці в межах повноважень, визначених законодавством.

При цьому, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, відповідно до покладених на неї завдань, з поміж іншого бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на ринку електричної енергії, в межах повноважень, визначених законом; забезпечує реалізацію державної політики щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, у тому числі шляхом погодження договорів на купівлю такої електроенергії оптовим ринком електричної енергії України на підтвердження державних гарантій, встановлених законом.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що відповідач наділений правом в межах повноважень визначених чинним законодавством встановлювати тарифи на електроенергію.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Ліцензії серія АЕ №194742, ТОВ «Біоенергопродукт» є виробником електроенергії з альтернативних джерел енергії, у зв'язку з чим відповідачем було затверджено позивачу «зелені» тарифи для електростанцій ТОВ «Біоенергопродукт» відповідно до постанов про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію №1820 від 27.12.2012 р. (надалі-Постанова №1820), №492 від 25.04.2013 р. (надалі-Постанова №492) та №1021 від 17.07.2014 р. (надалі-Постанова №1021).

В той же час, як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, з метою здійснення продажу електроенергії, між ТОВ «Біоенергопродукт» (надалі-ДПЕ) та ДП «Енергоринок» (надалі-ВАД) було укладено договір №9385/02 від 29.01.2013 р. (надалі-Договір №9385/02), відповідно до якого ВАД зобов'язується продавати, а ДПЕ зобов'язується купувати електроенергію, вироблену ВАД та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору (п.1.1 Договору №9385/02).

Відповідно до п.2.3 Договору №9385/02 (з урахуванням Додаткової угоди №10705 від 08.08.2014 р. укладеної до Договору №9385/02) ВАД продає ДПЕ електроенергію за тарифами, величину яких встановлює НКРЕ у національній валюті України.

НКРЕ встановлює тариф на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 р. помноженого на коефіцієнт 4,4 для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики, які вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах будинків, будівель та споруд, величина встановленої потужності яких не перевищує 100 кВт, що введені в експлуатацію по 31.03.2013 р. (включно), тариф на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 р. помноженого на коефіцієнт 4,6 для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики, які вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах будинків, будівель та споруд, величина встановленої потужності яких перевищує 100 кВт, що введені в експлуатацію по 31.03.2013 р. (включно), та тариф на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 р. помноженого на коефіцієнт 3,7 для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики, які вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах будинків, будівель та споруд, величина встановленої потужності яких не перевищує 100 кВт, що введені в експлуатацію з 01.04.2013 р. по 31.12.2014 р. Для суб'єктів господарювання, які виробляють електроенергію з енергії сонячного випромінювання, роздрібний тариф для споживачів другого класу напруги визначається із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації).

Пунктом 2.4 Договору №9385/02 визначено, що величина тарифу на електроенергію, яку ВАД продає ДПЕ, не може бути меншою за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується в національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату. Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для ВАД установлюється шляхом перерахування в євро величини «зеленого» тарифу, розрахованого відповідно до положень п.2.3 цього договору.

Згідно п.2.5 Договору №9385/02 вартість електричної енергії, купленої ДПЕ у ВАД в розрахунковому місяці, визначається на підставі тарифу відповідно до п.2.3 та фактичних обсягів електроенергії купленої ДПЕ у ВАД.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування протиправної бездіяльності відповідача, позивач зазначає про те, що НКРЕКП у вересні, жовтні та листопаді 2014 р. не було затверджено «зелених» тарифів, внаслідок чого ТОВ «Біоенергопродукт» та ДП «Енергоринок» вимушені застосовувати «зелений» тариф за серпень 2014 р., що на думку позивача є порушенням його прав та інтересів, адже внаслідок такої бездіяльності відповідача, ТОВ «Біоенергопродукт» не отримує повної оплати за реалізовану електроенергію.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, суд критично ставиться до посилань відповідача, на рахунок правомірності його бездіяльності щодо незатвердження у період вересня-листопада 2014 р. «зелених» тарифів, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.171 Закону №575/97 «зелений» тариф встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах) з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за умови виконання вимог щодо місцевої складової, передбачених цим Законом.

«Зелений» тариф встановлюється для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об'єкта електроенергетики (або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу). Для суб'єктів господарювання та приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, «зелений» тариф встановлюється до 1 січня 2030 року.

Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб'єктів господарювання встановлюється шляхом перерахування у євро «зеленого» тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату. «Зелений» тариф не може бути менший за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується у національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату.

В той же час, встановлення та перегляд «зеленого» тарифу регулюється Порядком №1421.

Так, відповідно до положень п.1.4 - п.1.7 Порядку №1421 «зелений» тариф встановлюється для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об'єкта електроенергетики (або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу)).

«Зелений» тариф для кожного виду альтернативного джерела енергії встановлюється на рівні, визначеному Законом. Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб'єктів господарювання встановлюється шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно з Законом, станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату. «Зелений» тариф не може бути меншим від фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується у національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату.

Водночас, п.1.9 Порядку №1421 визначено, що розрахунковим місяцем для цілей цього Порядку є календарний місяць, на який встановлюється «зелений» тариф.

Рішення щодо встановлення «зелених» тарифів та фіксованих мінімальних розмірів «зеленого» тарифу для кожного виду альтернативної енергії приймаються НКРЕ на засіданні у формі відкритого слухання. Такі рішення розміщуються на офіційному веб-сайті НКРЕ та публікуються в інформаційному бюлетені НКРЕ (п.1.10 Порядку №1421).

Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що відповідач зобов'язаний встановлювати «зелений» тариф на кожний розрахунковий місяць за встановленою формулою та на підставі курсу євро, офіційно встановленого Національним банком України станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць.

Однак, як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, що не спростовано представниками відповідача, останній перегляд «зелених» тарифів відбувся 31.07.2014 р. відповідно до постанови відповідача «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію» №1072, якою було встановлено «зелені» тарифи на серпень 2014 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги умови Договору №9385/02 якими визначено, що вартість електричної енергії визначається на підставі «зеленого» тарифу, перерахованого Комісією, суд погоджується з доводами позивача на рахунок того, що не встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію у вересні, жовтні та листопаді 2014 р. не дозволяє встановити загальну вартість реалізованої електроенергії відповідно до Договору №9385/02, що призводить до неотримання ТОВ «Біоенергопродукт» повної оплати за продану ДП «Енергоринок» електроенергію, що на думку суду є порушенням вимог Закону №575/97.

В той же час, суд критично ставиться до посилань відповідача, на розпорядження Кабінету Міністрів України «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії» №764-р від 13.08.2014 р., №915-р від 01.10.2014 р. та №36-р від 14.01.2015 р., як на підставу не встановлення у вересні, жовтні та листопаді 2014 р. «зелених» тарифів на електроенергію, адже вищезазначені розпорядження спрямовані зокрема, на забезпечення коригування тарифів та не містять жодних посилань щодо незатвердження Комісією розміру «зелених» тарифів.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що зі змісту листів №01/13-167П від 27.08.2014 р. та №01/13-1776 від 01.09.2014 р., на які також посилається відповідач, не вбачається зобов'язання Комісії вжити конкретних дій щодо не встановлення «зелених» тарифів суб'єктам альтернативної енергетики, чи інші обставини, які слугували б підставою для не встановлення «зелених» тарифів ТОВ «Біоенергопродукт» за розрахункові місяці, а саме: вересень, жовтень та листопад 2014 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача щодо протиправності бездіяльності відповідача, що полягає у не встановленні Комісією «зелених» тарифів у період вересня-листопада 2014 р., що призвело до неотримання позивачем повної оплати за реалізовану ДП «Енергоринок» електроенергію, як насідок суд вважає позовні вимоги ТОВ «Біонергопродукт» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір відшкодовується позивачу.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка полягає у незатвердженні у вересні, жовтні та листопаді 2014 р. «зелених» тарифів.

3. Зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг визначити «зелені» тарифи за період вересень, жовтень, листопад 2014 р. відповідно до діючого законодавства.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» понесені судові витрати в розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. із Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б.В. Санін