Постанова № 42902746, 14.01.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року о 15 год. 55 хв.Справа № 808/4931/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.

представників сторін:

позивача - Доля В.М., Попової С.О.,

відповідача - Криворучко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Державної фінансової інспекції у Запорізькій області

до Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя

про зобов'язання виконати обов'язкові вимоги щодо усунення порушень фінансової

дисципліни

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна фінансова інспекція у Запорізькій області, звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», в якому після уточнення позовних вимог просить: зобов'язати відповідача виконати п.п.3-4 вимог Держфінінспекції в Запорізькій області від 03.02.2014 №08-06-14-14/879, а саме:

- скласти акт форми №КБ-2в та довідку форми КБ-3 на зменшення вартості підрядних робіт, на підставі яких відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість у сумі 28 765,64грн.;

- стягнути кошти в сумі 28 765,64грн. шляхом перерахування підрядником на розрахунковий рахунок ДП «ЗТМК», у тому числі шляхом пред'явлення позовів до суду. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у сумі 28 765,64грн. у порядку та розмірі, встановленому ст.1166 ЦК України.

Згідно п.4 вимог:

- стягнути кошти в сумі 12 379 39 грн. шляхом перерахування підрядником на розрахунковий рахунок ДП «ЗТМК», у тому числі шляхом пред'явлення позовів до суду. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у сумі 12 379,39грн. у порядку та розмірі, встановленому ст.ст.22,1166 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог щодо порушень п.3 вимог зазначають, що відповідачем за Договором підряду від 23.07.2013 року №618 прийнято у підрядника ТОВ «ЮТЕМ-ІНЖИНІРІНГ» акт форми №КБ-2в за вересень 2013 року №1, в якому в порушення п.1.4.2 ДБН Д.1.1-1-2000 підрядником замінено механізми, передбачені ресурсними кошторисними нормами, на інший, що призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 28 765,64 грн. (з ПДВ). Також зазначили, що замовником - ДП «ЗТМК» не розроблено та не затверджено індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми в складі проекту, а отже враховуючи, що витрати, пов'язані з використанням машини, яка володіє потужнішими показниками згідно розрахунку перевищують відповідну нормативно - розрахункову вартість робіт та за відсутність затвердженої індивідуальної ресурсної кошторисної норми, позивач правомірно прийшов до висновку щодо порушення п.3.2.7.7 ДБН Д.1.1-1-2000 відповідачем. Щодо обґрунтування порушень п.4 вимог зазначили, що відповідачем порушено п.3.2.7.3 ДБН Д.1.1-1-2000, а саме завищено вартість виконаних підрядних робіт на суму 12 379,39 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та просили її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях. В обґрунтування зазначив, що не погоджується із зазначеними порушеннями викладеними в п.3 вимог, оскільки заміна на гідравлічний спайний копер ZYJ була викликана в першу чергу тим, що дана машина володіє потужнішими показниками і завдяки її використанню виключена необхідність у виконанні робіт в апроксимації і попередньому бурінні свердловини, які було передбачено кошторисом №2512 договору №618 від 23.07.2013 «Реконструкція з розширенням виробництва титанового шлаку потужністю 150 тис/год. Проведення випробування паль». Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що в період з 11.11.2013 по 27.12.2013 ДФІ у Запорізькій області проведено ревізію фінансово - господарської діяльності в ДП «Запорізькій титаново - магнієвий комбінат» за період з 01.10.2011 по 31.10.2013. Результати ревізії оформлено актом №06-21/18 від 27.12.2013, який підписано посадовими особами відповідача із запереченнями, висновки на які надано листом Держфінінспекції в Запорізькій області від 29.01.2014 №08-06-14-14/736.

У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі акту перевірки №06-21/18 від 27.12.2013 позивачем складено вимогу від 03.02.2014 р. №08-06-14-14/879 (далі - вимога) про обов'язкові для виконання вимоги по усуненню порушень, виявлених ревізією ДП «Запорізькій титаново - магнієвий комбінат», в якій серед іншого, у п. 3, 4 вказаної вимоги відповідача зобов'язано:

- скласти акт форми №КБ-2в та довідку форми КБ-3 на зменшення вартості підрядних робіт, на підставі яких відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість у сумі 28 765,64грн.; стягнути кошти в сумі 28 765,64грн. шляхом перерахування підрядником на розрахунковий рахунок ДП «ЗТМК», у тому числі шляхом пред'явлення позовів до суду. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у сумі 28 765,64грн. у порядку та розмірі, встановленому ст.1166 ЦК України (пункт 3 вимоги);

- стягнути кошти в сумі 12 379,39 грн. шляхом перерахування підрядником на розрахунковий рахунок ДП «ЗТМК», у тому числі шляхом пред'явлення позовів до суду. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у сумі 12 379,39грн. у порядку та розмірі, встановленому ст.ст.22,1166 ЦК України (пункт 4 вимоги).

Відповідача зобов'язано повідомити ДФІ у Запорізькій області про вжиті заходи та виконання вимог в термін до 20.02.2014 р. Відповідачем в повному обсязі не виконано п. 3, 4 вимоги, що зумовило звернення позивача з позовом до суду.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі - Положення, Держфінінспекція відповідно), визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).

Положенням установлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону №2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону №2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Суд зазначає, що вимога від 03.02.2014 р. №08-06-14-14/879 отримана відповідачем та на час розгляду справи в суді у встановленому законодавством порядку не оскаржена, доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Щодо пункту 3 вимоги ДФІ у Запорізькій області суд зазначає наступне. Відповідачем в ході ревізії перевірено правильність застосування ресурсних елементних кошторисних норм при визначенні вартості робіт, вказаних в акті форми №КБ-2в за вересень 2013 року №1, встановлено, що при виконанні робіт «Занурення одиночних складових залізобетонних паль довжиною до 20м в грунтах гр1» та «Занурення одиночних складових залізобетонних паль довжиною більше 20м в грунтах гр1» підрядником ТОВ «ЮТЕМ-ІНЖИНІРІНГ» фактично використано механізм «Гідравлічний свайний копер ZYJ240» в кількості 264 маш/год вартістю 282,39 грн. за 1 маш/год, замість передбачених розцінками Е5-27-1 та Е5-27-3 механізмів «Крани на автомобільному ходу, в/п 10т» та «Копри універсальні з дизель-молотом масою 2,5т».

Співставленням вартості експлуатації машин і механізмів, передбачених ресурсними елементними кошторисними нормами Е5-27-1, Е5-27-3 (крани на автомобільному ходу, в/п 10т, 16т, копри універсальні з дизель-молотом масою 2,5 т), розрахованої на підставі нормативного часу роботи та вартості маш-год цих машин згідно договірної ціни, з відповідною вартістю зазначених робіт, з використанням механізму «Гідравлічний свайний копер ZYJ240» встановлено, що заміна механізму «Гідравлічний свайний копер ZYJ240» перевищила відповідну нормативну-розрахункову вартість на суму 28765,64 грн (з ПДВ), однак,

З матеріалів справи судом встановлено, що ДП «ЗТМК» рішення про розроблення індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм не здійснювалось, доказів протилежного сторонами до матеріалів справи не надано.

З акту перевірки та матеріалів справи встановлено, що договірна ціна до договором підряду від 23.07.2013 року №618 на виконання робіт «Реконструкція з розширенням виробництва титанового шлаку потужністю 150 тис/год. Проведення випробування паль» визначена твердою, якою передбачено застосування розцінок Е5-27-1 та Е5-27-3 з використанням механізмів «Крани на автомобільному ходу, в/п 10т» та «Копри універсальні з дизель-молотом масою 2,5т». Змін до Договору підряду від 23.07.2013 року №618 не вносилися.

Суд зазначає, що пунктом 3.2.7.7 «Правил визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174 (далі - ДБН Д. 1.1-1-2000), що діяли на час виникнення спірних правовідносин, вказано, що при розрахунках вартості експлуатації будівельних машин і механізмів, якщо внаслідок об'єктивних причин (ускладнені умови виконання робіт через обмеженість території будівельного майданчика, неможливість розміщення підйомних механізмів, відсутність у підрядника машин і механізмів, передбачених нормами, тощо) будівельні (ремонтно-будівельні) роботи планується виконувати без застосування машин і механізмів як для внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів (горизонтального і вертикального), так і для виконання робіт, або із застосуванням наявних у підрядній організації не передбачених нормами машин і механізмів, вартість таких робіт визначається з урахуванням змінених умов виконання робіт з відповідними технічними (у проекті виробництва робіт) та економічними обґрунтуваннями.

В економічному обґрунтуванні провадиться співставлення вартості експлуатації машин і механізмів, передбачених ресурсними елементними кошторисними нормами для внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів і механізації технологічних процесів, розрахованої на підставі нормативного часу роботи та вартості машино-години цих машин, що склалася в регіоні, або (за їх відсутності) за усередненими даними Держбуду, з відповідною вартістю зазначених робіт, що планується виконувати із застосуванням ручної праці чи наявних у підрядній організації машин і механізмів. Розрахунками, проведеними для зазначеного співставлення, враховуються також загальновиробничі витрати.

У випадку, якщо обґрунтовані витрати підрядника, спричинені зміною умов виконання робіт, перевищують відповідну нормативно-розрахункову вартість робіт, підрядник може вносити пропозицію щодо розроблення та затвердження індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм в складі проекту.

Суд зазначає, що відповідачем не розроблено та не затверджено індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми в складі проекту, доказів протилежного суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до вимог п.3.2.7.7 ДБН Д.1.1-1-2000 в економічному обґрунтуванні необхідно співставити вартість експлуатації машин і механізмів, передбачених ресурсною елементною кошторисною нормою для внутрішньо будівельного транспортування матеріальних ресурсів і механізації технологічних процесів, розрахованій на підставі нормативної часу роботи і вартості маш-години цих машин (за усередненими даними Держбуду) з відповідною вартістю вказаних робіт, які плануються виконувати з застосуванням машин, які маються в підрядній організації.

Таким чином, співставлення вартості робіт виконується лише в межах ресурсної елементної кошторисної норми (Е5-27-1, Е5-27-3), роботи, у виконанні яких відпала необхідність із-за заміни будівельних машин на гідравлічний свайний копер ZYJ 240 згідно п.3.2.7.7 ДБН Д.1.1-1-2000 в економічному обґрунтуванні не враховуються.

Отже, враховуючи, що витрати, пов'язані з використанням машини, яка володіє потужнішими показниками згідно розрахунку перевищують відповідну нормативно - розрахункову вартість робіт та за відсутність затвердженої індивідуальної ресурсної кошторисної норми ДФІ у Запорізькій області правомірно дійшло висновку про порушення відповідачем п.3.2.7.7 ДБН Д.1.1-1-2000.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.3.1.4 договору №618 від 23.07.2013 р. вартість експлуатації машин та механізмів за вказаним договором визначається за даними Мінрегіонбуду, а ціна на машини та механізми є фіксованою протягом дії всього договору. Договірна ціна за Договором підряду від 23.07.2013 року №618 на виконання робіт «Реконструкція з розширенням виробництва титанового шлаку потужністю 150 тис/год. Проведення випробування паль» визначена твердою, якою передбачено застосування розцінок Е5-27-1 та Е5-27-3 з використанням механізмів «Крани на автомобільному ходу, в/п 10т» та «Копри універсальні з дизель-молотом масою 2,5т». Змін до Договору підряду від 23.07.2013 року №618 не вносилися.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що ДП «ЗТМК» за Договором підряду від 23.07.2013 року №618 прийнято у підрядника ТОВ «ЮТЕМ-ІНЖИНІРІНГ» акт форми №КБ-2в за вересень 2013 року №1, в якому в порушення п.1.4.2 ДБН Д.1.1 -1-2000 підрядником замінено механізми, передбачені ресурсними кошторисними нормами, на інший, що призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 28 765,64 грн. (з ПДВ).

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача скласти акт форми №КБ-2в та довідку форми КБ-3 на зменшення вартості підрядних робіт, на підставі яких відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість у сумі 28 765,64 грн.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються. Відповідачем у встановленому законодавством порядку вимога ДФІ в Запорізькій області не оскаржувалась, доказів протилежного суду не надано, а тому відповідач відповідно до приписів Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» був зобов'язаний виконати п.3 вимоги ДФІ в Запорізькій області від 03.02.2014 р. №08-06-14-14/879 в повному обсязі.

Разом з тим, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача стягнути кошти в сумі 28 765,64 грн. шляхом перерахування підрядником на розрахунковий рахунок ДП «ЗТМК», у тому числі шляхом пред'явлення позовів до суду. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у сумі 28 765,64грн. у порядку та розмірі, встановленому ст.1166 ЦК України; стягнути кошти в сумі 12 379 39 грн. шляхом перерахування підрядником на розрахунковий рахунок ДП «ЗТМК», у тому числі шляхом пред'явлення позовів до суду. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у сумі 12 379,39грн. у порядку та розмірі, встановленому ст.ст.22,1166 ЦК України, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки.

У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом України у постановах від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-63а14), 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14,) 20 травня 2014 року (справа № 21-93а14), 28 жовтня 2014 року (справа № 21-462а14).

Враховуючи викладене, відсутність доказів оскарження відповідачем вимоги, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог щодо зобов'язання ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» виконати пункт 3 вимоги Державної фінансової інспекції у Запорізькій області від 03.02.2014 року №08-06-14-14/879, а саме скласти акт форми №КБ-2в та довідку форму №КБ-3 на зменшення вартості підрядних робіт, на підставі яких відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість у сумі 28 765,64 грн.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Державної фінансової інспекції в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Державне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат" виконати пункт 3 вимоги Державної фінансової інспекції у Запорізькій області від 03.02.2014 року №08-06-14-14/879, а саме скласти акт форми №КБ-2в та довідку форму №КБ-3 на зменшення вартості підрядних робіт, на підставі яких відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість у сумі 28 765,64 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара