Рішення № 42902045, 23.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015Справа №910/1238/15-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед»До Третя особа,Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Капля Ігор Ігорович Провиплату страхового відшкодування у розмірі 10 944,00 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Васютін О.Г. - дов. № б/н від 31.12.2014 р.;

від відповідача: Бакасова О.О. - дов. № 282 від 31.12.2014 р.;

третя особа: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» про виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 10 944,00 грн.

Ухвалою суду від 26.01.2015 року було порушення провадження у справі № 910/1238/15-г, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Каплю Ігоря Ігоровича та призначено її до розгляду на 09.02.2015 року.

Представник позивача в судове засідання 09.02.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте 09.02.2015 року через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, проте 09.02.2015 року через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справ без участі третьої особи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників учасників судового процесу, суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи до 23.02.2015 р.

Представники позивача в судовому засіданні 23.02.2015 року подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Представники третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.02.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2014 року в м. Києві за участю автомобіля «Фольксваген», реєстраційний номер АА2147ІЕ, під керуванням водія Інгульського А.В., що належить Торгово-промисловій палаті України та за участю автомобіля «Мітсубіші», реєстраційний номер АА2354АТ, під керуванням власника Каплі Ігоря Ігоровича, сталася дорожньо-транспортна пригода.

Згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 30.09.2014 року № 759/15258/14-п порядковий № 3/756/5009/14 дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм «Мітсубіші», реєстраційний номер АА2354АТ, Каплею Ігорем Ігоровичем вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 07.04.2014 року № 756/3903/14-п порядковий 3/756/182б/14 Корнієнка Євгенія Володимировича визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 13.1 Правилами дорожнього руху України та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.

На підставі заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку ПрАТ «Страхова компанія «Нова» було здійснено розрахунок страхового відшкодування транспортного засобу «Фольксваген Пасат», реєстраційний номер АА2354АТ, та встановлена сума страхового відшкодування у розмірі 11 454,00 грн.

3 жовтня 2014 року Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» було складено страховий акт № 1044.

На підставі вищевказаних документів ПрАТ «Страхова компанія «Нова» здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 11 454,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 20226 від 03 жовтня 2014 року. Підстава визначення суми відновлюваного ремонту - страховий акт № 1044.

02.01.2014 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестмент проперті протектед» (покупець) було укладено договір про купівлю-продаж боргових зобов'язань, відповідно до п. 1.1 якого продавець продав (переуступив) покупцю права на регресні вимоги, який включає в себе регресі справи ( перелік яких міститься у Додатку № 1 до цього договору), а покупець приймає такі регресні вимоги та зобов'язує сплатити на користь продавця винагороду.

Враховуючи те, що у постанові Святошинського районного суду м. Києва від 07.04.2014 року № 756/3903/14-п порядковий 3/756/182б/14 встановлено, що з вини Каплі І.І., який керував автомобілем «Міцубісі», реєстраційний номер АА2147ІЕ, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відбулося зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген», реєстраційний номер АА2354АТ він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Міцубісі», реєстраційний номер АА2147ІЕ.

З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - Каплі І.І., який керував автомобілем «Міцубісі», реєстраційний номер АА2147ІЕ, на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АС/8523814 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Брокбізнес», то позивач має право звернення щодо відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «Міцубісі», реєстраційний номер АА2147ІЕ, водій якого винний у скоєнні ДТП.

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Брокбізнес» про стягнення шкоди у розмірі 10 944,00 грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02.09.2014 року в м. Києві за участю автомобіля «Фольксваген», реєстраційний номер АА2147ІЕ, під керуванням водія Інгульського А.В., та за участю автомобіля «Мітсубіші», реєстраційний номер АА2354АТ.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив посилаючись на те, що підстави для стягнення зазначеної суми страхового відшкодування відсутні з огляду на те, що в матеріалах справи відсутній звіт експерта, який би визначав вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу постраждалого в ДТП. Також відповідач послався на те, що ще строк виконання для відповідача не настав з огляду на те, що не пройшло 90 днів встановлених законодавством для прийняття рішення про виплату стразового відшкодування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «Мітсубісі», реєстраційний номер АА2147ІЕ, зокрема до відповідача у даній справі - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика (страхова сума) - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

В п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

У відповідності до п.п. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Міцубісі», реєстраційний номер АА2147ІЕ, була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Брокбізнес», згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/8523814.

Станом на день звернення з даним позовом до суду шкоду Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» завдану при ДТП шкоду не відшкодував.

Приймаючи до уваги лист Верховного Суду України «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» від 19.07.2011 року, яким роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Суд визнав встановлену позивачем вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Фольксваген», реєстраційний номер АА2354АТ, як таку що відповідає чинному законодавству України та є об'єктивною.

У зв'язку з чим заперечення відповідача щодо відсутності експертизи є безпідставним.

Також судом не приймаються заперечення відповідача про ненастання строку для здійснення виплати страхового відшкодування з огляду на наступне.

За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Системний аналіз положень цього Закону дає підстави для висновку, що у момент укладення договору обов'язкового страхування страховик приймає на себе зобов'язання відповідати перед невизначеним і невідомим заздалегідь колом осіб за майнову шкоду, завдану цим особам страхувальником відповідальності, тобто приймає на себе фінансові ризики виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Саме наведеними нормами матеріального права регулюються правовідносини між сторонами у справі, яка розглядається: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» (правонаступником якого є ТОВ «Інвестмент Проперті Протектед»), виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримала від останнього право вимоги до страхової компанії ПрАт «Страхова компанія «Брокбізнес», яка застрахувала відповідальність перед третіми особами винного у заподіянні шкоди водія Каплі І.І.

Таким чином ТОВ «Інвестмент Проперті Протектед», реалізувало своє право кредитора шляхом пред'явлення вимоги до ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», оскільки за договором страхування відповідальності (Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») останнє надало згоду на прийняття обов'язку сторони боржника у деліктному зобов'язанні, якщо воно виникне.

Разом із тим за правилами п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Наведена норма матеріального права регулює порядок страхового відшкодування у правовідносинах між потерпілим (або особою, яка має право на отримання відшкодування) і страховиком, які відбуваються до заміни кредитора.

Ураховуючи викладене, до нового кредитора - ПрАТ «Страхова компанія «Нова» (правонаступник - ТОВ «Інвестмент Проперті Протектед») - обов'язок подачі заяви не перейшов і не міг перейти, оскільки для останнього відповідач у справі ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» - не є страховиком у розумінні наведеної норми, а є особою, відповідальною за завдані збитки в порядку ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене позивач у справі отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед» може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Таким чином, твердження відповідача про безпідставність позовних вимог на тій підставі, що строк виконання зобов'язання для відповідача ще не настав є помилковим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 р. у справі № 910/17223/13|3-165гс14.

Відповідно до частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Згідно з частиною 9.2 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000,00 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як вбачається, з пункту 2 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/8523814 ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000,00 гривень, а розмір франшизи складає 510,00 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в про стягнення шкоди завданої при ДТП підлягають задоволенню повністю в сумі 10 944,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3, код ЄДРПОУ 20344871) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед» (місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, оф. 2, код ЄДРПОУ 39033190) 10 944 (десять тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн. 00 коп. основного боргу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

27.02.2015року

Суддя О.М. Спичак