Постанова № 42900391, 24.02.2015, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа№ 583/4311/14-а

2-а/583/6/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Соколової Н.О.,

з участю секретаря судового засідання Шаміладзе В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та захисту населення Первомайської міської ради Луганської області та Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

11 грудня 2014 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління праці та захисту населення Первомайської міської ради Луганської області та Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, в якому просить визнати незаконними дії відповідача 1 по нарахуванню та виплаті їй сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 31.12.2013 року по 25.06.2014 року; зобов'язати відповідача 2 призначити, зробити перерахунок, виплатити заборгованість та сплачувати позивачу відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років щомісяця за період з 31.12.2013 року по 25.06.2014 року з урахуванням фактично виплачених сум, до закінчення строку передбаченої законом виплати. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у неї народився син ОСОБА_2, вона здійснює догляд за дитиною, з 14.06.2013 року по 25.06.2014 року перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області, в зв'язку з вимушеним переселенням позивач стала на облік до Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради. 14 червня 2013 року Управлінням праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області позивачу було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Однак, в порушення ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", відповідач виплачував їй допомогу у розмірі 130 грн., що менше ніж передбачено цим Законом. Постановою Первомайського міського суду від 30.12.2013 року № 421/5216/13-а було визнано незаконними дії УПтаСЗН з виплат позивачу допомоги по догляду за дитиною у розмірі, меншому ніж прожитковий мінімум на дитину відповідного віку. Відповідачем згідно вказаної постанови було здійснено відповідний перерахунок за період з 14.06.2013 року по 30.12.2013 року та виплачено 5560,03 грн., у якості недоплаченої суми допомоги. З 01.01.2014 року УПтаСЗН знову почав незаконно виплачувати допомогу у розмірі 130 грн., що не відповідає прожитковому мінімуму на дитину відповідного віку. Тому позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом.

Ухвалою суду від 12.12.2014 року було відкрито скорочене провадження у справі та поновлено строк звернення до адміністративного суду.

Відповідач 2 у своєму запереченні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у його задоволенні, оскільки вважає позовні вимоги необґрунтованими в зв'язку з тим, що згідно з положенням, затвердженого розпорядженням Луганської обласної адміністрації від 19.12.2010 року №1858, Департамент здійснює лише координаційно-методичні функції та моніторинг у сфері надання державної допомоги сім'ям з дітьми. Вказує на те, що призначення та виплата державної допомоги сім'ям з дітьми не відноситься до компетенції Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації.

Ухвалою від 27.01.2015 року справу було призначено до розгляду в судове засідання.

18.02.2015 року позивач уточнила свої позовні вимоги, просила визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області та зобов'язати це управління здійснити перерахунок та виплату за рахунок коштів Державного бюджету України заборгованість з допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2014 року по 31.06.2014 р. у розмірі 5412 гривень, оскільки відповідач щомісячно не доплачував 902 грн. (902*6 місяців=5412 грн).

Позивач в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в якій змінені позовні вимоги підтримала, просила справу розглянути у її відсутності.

Відповідач 1 в судове засідання не з'явився.

Ухвала про відкриття скороченого провадження у справі була скерована поштовим відправленням за адресою вказаною позивачем, а саме: вул.. Ілліча - , м. Первомайськ, Луганська область, 93200, проте повернулась до суду без вручення у зв'язку з тим, що відповідно до листа № 03-11-1055 від 22.12.2014, м. Первомайськ Луганської області знаходиться під контролем терористів.

У встановлений законом строк заперечень від відповідача 1 не надійшло, 06.02.2014 року, 18.02.2015 року, 24.02.2015 року відповідач в судові засідання не прибув, клопотань про вирішення справи без його участі до суду не надходило.

Статтями 35, 38 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наступні способи повідомлення сторін про час, дату та місце судового вирішення справи: направлення повістки поштовим відправленням, електронною поштою, факсом та телефонограмою.

В силу вказаних вище обставин повідомити відповідача засобами поштового зв'язку не є можливим.

У зв'язку з викладеним, з метою повідомлення про час, дату та місце судового вирішення справи телефонувалось відповідачу за вказаними на сайті управління номером телефону, проте додзвонитися не вдалося.

Повістка також направлялася на електронну пошту відповідача 1.

Також повідомлення про розгляд даної справи було опубліковано на офіційному сайті Охтирського міськрайонного суду Сумської області.

Отже судом вжито всі передбачені ст. 35, 38 Кодексу адміністративного судочинства України заходи для повідомлення відповідача про час, дату та місце вирішення справи, проте повідомити відповідача 1 про судові засідання не виявилось можливим.

Таким чином, суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору за відсутності відповідача 1.

Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про слухання справи у його відсутності.

Дослідивши наявні у справі докази, виходячи зі змісту ст. 3 та п.2 ч.1 ст. 17 КАС України, вважаю, що відносини, які склалися між позивачем та відповідачами, є публічно-правовими.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується свідоцтвом про народження.(а.с.9).

Відповідно до довідки ДП «Первомайськвугілля», відокремлений підрозділ шахта «Тошківська» від 28 листопада 2014 року № 307-д/к ОСОБА_1 працює в ВП шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» на посаді світло копіювальника маркшейдерсько-геологічної служби з 05.01.2012 року./а.с 7/

Відповідно до наказу ДП «Первомайськвугілля», відокремлений підрозділ шахта «Тошківська» від 13 червня 2013 року № 279-П про відпустку, ОСОБА_1 надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку./а.с. 6/

Відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення Луганської області від 04.06.2014 року № 03-4271 ОСОБА_1, було відмовлено у перерахунку недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною, та вказано, що допомога проводиться у законному розмірі./а.с.8/

Відповідно до довідки Охтирської міської ради від 25.11.2014 року № 5920000297 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, ОСОБА_1, ОСОБА_3, та ОСОБА_2, перемістилися з тимчасово окупованої території в місто Охтирка, вул.. Підгорна, буд. 13./а.с. 11/

Позивач зазначає про те, що отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн. щомісячно починаючи з січня 2014 року, відповідачами всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України протилежного не доведено.

Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми " №2811-XII від 21.11.1992 року встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми " № 2811-XII від 21.11.1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Частиною 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми " передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми " від 21.11.1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

До ст.15 Закону №2811-ХII вносились зміни, а дія статті зупинялась іншими Законами.

Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст.15 Закону №2811-ХII викладено в наступній редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

Проте, відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" Розділ I цього Закону набирає чинності з 01.01.2008 року і діє по 31.12.2008 року.

З 01.01.2009 року ст.15 Закону №2811-ХII відновила попередню редакцію, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Проте, ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" встановлено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Аналогічним чином врегульовано спірні правовідносини у 2010 році ст.45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".

При цьому зміни до ст.15 Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" №2811-ХII не вносились, дія статті не зупинялась.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства позивачу має бути нарахована та виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст.15 Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати незаконними дії відповідача 1, зобов'язати відповідача 1 здійснити перерахунок та виплату позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст.15 Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з 01.01.2014 року по 25.06.2014 року (саме по цей період позивач перебувала на обліку в управлянні праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області)

Позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату у визначеній позивачем грошовій сумі, не підлягають задоволенню, оскільки, суд не може перебирати на себе функцію органу, на який законодавством покладено такі повноваження.

Таким чином суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.6-14,71,159-163,167Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та захисту населення Первомайської міської ради Луганської області та Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області щодо виплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, рнокпп НОМЕР_2, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому ніж передбачено діючим законодавством.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, рнокпп НОМЕР_2, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми " в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років на момент виплати, з 01.01.2014 року по 25.06.2014 року з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя Охтирського міськрайонного

суду Сумської області Н.О. Соколова