Вирок № 42896478, 27.02.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.02.2015

Справа № 320/11019/14-к

2015 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2015 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Калугіної І.О.,

при секретарі судового засідання - Горбань Н.А.,

за участю - прокурора Фурманенко М.В.,

законного представника потерпілої - ОСОБА_5.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12014080140003761 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Щеглівка Червоногвардійського району Донецької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, інваліду 2-ї групи, працюючого завідуючим господарством Мелітопольської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №20, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

02.08.2014 приблизно о 15 годині 40 хвилин ОСОБА_2, керував автомобілем ВАЗ-2107 реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Д. Ульянова в м. Мелітополі Запорізької області з боку пров. Серова в напрямку вул. Чайковського.

На шляху прямування водій ОСОБА_2, виявивши трьох малолітніх дітей, які знаходились на проїзній частині та являли собою небезпеку для руху, не проявив достатньої уваги щодо них, маючи технічну можливість запобігти ДТП своєчасно не зменшив швидкості та не зупинився, внаслідок чого в районі будинку № 98 допустив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_1

В результаті ДТП ОСОБА_1 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

12.3. « У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

Порушення ОСОБА_2, п. 12.3 ПДР України знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП і наслідками, що настали.

Згідно з висновком судової медичної експертизи №706 від 30.09.2014, ОСОБА_1 в результаті ДТП були заподіяні наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма (забиття, набряк, здавлення головного мозку з тяжким клінічним перебігом; відкритий вдавлений осколковий перелом лівої тім'яної кістки; обширна скальпована рана лівої лобно-скронево-тім'яній області проникаюча в порожнину черепа; рани і садна голови), що супроводжувалася небезпечними для життя станом - мозковою комою і яка викликала необхідність проведення строкової нейрохірургічної операції трепанації черепа; обширні рвано-скальповані рани з розтрощеннями і дефектами м'яких тканин з наявністю сторонніх тіл: правого колінного суглоба (проникаюча в порожнину суглоба з наявністю сторонніх тіл), правого передпліччя, правої гомілки і лівої клубової області, які зазнали хірургічного лікування; множинні садна тіла. В посттравматичному періоді у ОСОБА_1 відзначався травматичний шок без загрозливих для життя клінічний явищ.

Зазначені тілесні ушкодження кваліфікуються наступний чином:

- в області голови - ТЯЖКІ, небезпечні для життя;

- обширні скальповані рани правого надпліччя, правого колінного суглоба, правої гомілки і лівої клубової області в сукупності між ними - СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, які потягли за собою тривалій (понад 21 день) розлад здоров'я;

- садна тіла - ЛЕГКІ.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 286 КК України визнав повністю, згоден з обсягом і кваліфікацією вчиненого, щиросердно розкаявся і пояснив, що дійсно 02 серпня 2014 року він керував автомобілем ВАЗ-2107 по вул.. Д. Ульянова в м. Мелітополі на шляху прямування побачив дітей на проїзній частині, він їм посигналив, в цей час потерпілий ОСОБА_1 побіг до інших дітей та потрапив до нього під колеса автомобіля. Він одразу зупинився, викликав швидку допомогу, до приїзду якої тримав рукою рану на голові хлопчика, зупиняючи таким чином кровотечу. На даний час він надає матеріальну допомогу родині потерпілого, зокрема оплачує операцію, лікування та реабілітацію дитини.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, вона підтверджується:

Показаннями представника потерпілої ОСОБА_4, яка в судовому засіданні пояснила, що дійсно 02 серпня 2014 року вона близько 16-00 години була вдома, її малолітній син ОСОБА_1 пішов на двір погуляти з іншими дітьми. Через 10 хвилин потому, вона почула удар, а коли вийшла на вулицю, до неї підбігли діти та повідомили їй, що ОСОБА_1 збив автомобіль. Дійсно, обвинувачений ОСОБА_2 надає матеріальну допомогу на лікування її дитини, так як після ДТП він майже 5 місяців не ходив.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого, законного представника потерпілої ОСОБА_4 та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, однак щиросердно дієво розкаявся у скоєному, своїми правдивими і послідовними показаннями сприяв встановленню істини у справі, усі матеріальні витрати пов'язані з лікуваннями потерпілого на час розгляду справи ним відшкодовано, характеризується за місцем проживання та місцем роботи виключно позитивно, крім того є інвалідом другої групи безстроково, тому суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції статті із застосуванням ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ст. 76 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, без застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Витрати за проведення експертизи, з урахуванням вимог ч.2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 .

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України (в редакції 2012 року), суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням, встановивши 1 (один) рік 6 (шість місяців) іспитового строку.

Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на засудженого ОСОБА_2 покласти обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання;

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. код НОМЕР_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави рахунок № 31116115700009; одержувач - УК у Шевч. Р-ні м. Зап./Шевч./24060300; код банку: 813015; код ЄДРПОУ - 38025367; назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню № 12014080140003761 згідно висновку експерта №103/14 від 07.10.2014 року у розмірі 589 /п'ятсот вісімдесят дев'ять/ гривень 68 копійок за проведення судової експертизи, згідно висновку експерта №72/14 від 08.08.2014 року у розмірі 589 /п'ятсот вісімдесят дев'ять/ гривень 68 копійок

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. код НОМЕР_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи довідка-рахунок №86 (69068, м. Запоріжжя вул.. Чарівна, 30 р\р 35424201047546 в УГК в Запорізькій області МФО 813015 ОКПО 02005177) витрати за проведення судової експертизи та витрати пов'язані з обстеженням дитини згідно висновку експерта №706 від 30.09.2006 року у розмірі складає 90 /дев'яносто / гривень 03 копійок.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: