Ухвала суду № 42896080, 27.02.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2015 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), Дідика В.М., Мишинчук Н.С., при секретарі Шимон М.В., за участю прокурора Ільчука І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 02.02.2015 року.

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тячів Закарпатської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та фактично мешканця АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України.

Із клопотання слідчого вбачається, що 26.01.2015 року, близько 08 год., ОСОБА_4 зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_5, мешканця АДРЕСА_2, та в ході розмови повідомив останньому, що в нього знаходиться посвідчення водія на його ім'я (ОСОБА_5.) та запропонував останньому зустрітися в м. Тячів, біля ресторану "Тиса" для вирішення питання про повернення йому вказаного посвідчення водія, на що ОСОБА_5 погодився. Того ж дня, близько 12 год. у м. Тячів по вул. Кошута, біля ресторану "Тиса" під час особистої зустрічі в ході розмови, що відбувалася в салоні автомобіля марки "Рено Логан", д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_4, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного отримання чужого майна грошових коштів, продемонстрував ОСОБА_5 наявність у нього посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5, яке було викрадене невстановленою особою 17.01.2015 року, близько 16 год. із салону автомобіля марки "ВАЗ 2101", д.н.з НОМЕР_3, що був припаркований у м. Тячів по вул. Жовтневій, неподалік від будівлі Тячівської районної лікарні №1 і який знаходиться в користуванні потерпілого ОСОБА_5, та пред'явив ОСОБА_5 незаконну вимогу передати йому грошові кошти в сумі 250 доларів США за повернення вказаного документа, а в разі відмови погрожував його знищенням, тобто висловив потерпілому погрозу обмеження його спеціального права на керування транспортними засобами та знищення зазначеного посвідчення водія. Тоді ж, ОСОБА_5 реально сприймаючи погрози ОСОБА_4 передав останньому, частину названої ним суми в розмірі 100 грн..

-2-

Надалі, 26.01.2015 року, близько 15 год. у м. Тячів по вул. Незалежності, біля готелю "Україна" ОСОБА_5, знаходячись під впливом погроз ОСОБА_4, при особистій зустрічі з останнім та на його вимогу, передав ОСОБА_4 ще 200 грн. з раніше названої суми, за повернення йому посвідчення водія. У той же день, близько 20 год. у м. Тячів по вул. Кошута біля ресторану "Тиса" ОСОБА_5, при особистій зустрічі з ОСОБА_4 та на вимогу останнього передав йому ще 150 грн. з раніше названої суми за повернення йому посвідчення водія.

У подальшому ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_5, шляхом їх вимагання, у період з 27 по 31.01. 2015 року неодноразово телефонував на мобільний телефон ОСОБА_5 та в ході розмов вимагав від останнього решту названої ним суми грошових коштів за повернення посвідчення водія. 31.01. 2015 року, близько 12 год. 30 хв. у центрі с. Бедевля, ОСОБА_5 при особистій зустрічі з ОСОБА_4, яку ініціював останній, на вимогу ОСОБА_4 передав йому 1500 грн. з раніше названої суми грошових коштів. У той же день, близько 16 год. 30 хв. у м. Тячів по вул. Незалежності, біля приміщення кафе "Гранат", ОСОБА_5 при особистій зустрічі з ОСОБА_4 та на вимогу останнього передав йому ще 400 грн. за повернення посвідчення водія, після чого ОСОБА_4 був затриманий працівниками міліції, одразу ж після одержання вказаних грошових коштів.

У результаті незаконних дій ОСОБА_4, які виразилися у вимаганні грошових коштів із погрозою обмеження спеціального права потерпілого та знищення його майна, потерпілому ОСОБА_5 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 2350 грн..

Слідчий суддя свою ухвалу мотивував тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за яким кримінальним законодавством України передбачено покарання у виді позбавлення волі, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення ним тяжкого кримінального правопорушення, перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6, може знищити, сховати або спотворити будь - яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки грошові кошти, якими він заволодів в повному обсязі не вилучені, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим фактом, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, і після відбування покарання на шлях виправлення та перевиховання не став, а продовжив свою злочинну діяльність.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 02.02.2015 року, відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варто щодо ОСОБА_4. Уважає, що ухвала слідчого судді від 02.02.2015 року є незаконною та необґрунтованою, прийнята з неправильним застосуванням норм кримінального процесуального закону. Підстави зазначені в клопотанні слідчого щодо обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є формальними та достатньо необґрунтованими. Вина ОСОБА_4 ще ніякими доказами не підтверджується. Він ні від кого не переховувався. Крім того, слідчий суддя не в повній мірі врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України. Наведені в ухвалі обставини є лише припущеннями, у діях ОСОБА_4 взагалі відсутній склад кримінального правопорушення, підозра є необґрунтованою. ОСОБА_4 ні від кого не приховується, добросовісно користується своїми

-3-

процесуальними правами, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, утримує двох малолітніх дітей, користується міцними соціальними зв'язками. Слідчим належно не мотивовано, чому інший запобіжний захід не може забезпечити проведення процесуальних дій та уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Прокурором також не доведено ризики.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про обґрунтованість ухвали слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_4, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей, чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.

Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4, слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, а саме: мету і підстави застосування запобіжного заходу; обставини, що враховуються при його обранні і дав їм належну оцінку.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя обґрунтовано мотивував свій висновок про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У клопотанні слідчого наведено переконливі дані про наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України й мотивовано чому інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, даних про його особу, при відсутності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, дійшов до висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Така позиція слідчого судді, відповідає вимогам ст.ст. 176-178, 183 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи захисника про те, що прокурор не довів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є надуманими, оскільки вони повністю спростовані при апеляційному розгляді справи, слідчим суддею враховані всі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України в їх сукупності.

-4-

З ухвали слідчого судді вбачається, що під час розгляду клопотання щодо підозрюваного ОСОБА_4 участь у судовому засіданні приймали як підозрюваний так і його захисник - адвокат ОСОБА_3, що свідчить про дотримання слідчим суддею вимог ст. 193 КПК України.

Колегія суддів також обґрунтованим визнає й висновок слідчого судді про те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за яким кримінальним законодавством України передбачено покарання у виді позбавлення волі, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення ним тяжкого кримінального правопорушення, знаходячись на волі може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6, може знищити, сховати або спотворити будь - яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки грошові кошти, якими заволодів ОСОБА_4 в повному обсязі не вилучені, вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим фактом, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів та злочинів проти здоров'я, і після відбування покарання на шлях виправлення та перевиховання не став, а продовжив свою злочинну діяльність.

Вищевказані висновки слідчого судді колегія суддів уважає такими, що узгоджуються з вимогами закону, апеляційним судом визнаються доведеними та належним чином обґрунтованими, тому доводи апеляційної скарги захисника - адвоката ОСОБА_3 про не доведеність цих ризиків та невмотивованість висновків слідчого судді колегія суддів відхиляє.

З урахуванням доведеності вищевказаних ризиків, колегія суддів також уважає обґрунтованим і висновок про те, що, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя врахував вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів прийшла до висновку про те, що слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_4 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що існують ризики порушення (невиконання) ним своїх процесуальних обов'язків, переховування від органів досудового розслідування та суду, знаходячись на волі може незаконно впливати на потерпілого та свідка, а тому інший менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, які будуть перешкоджати кримінальному провадженню щодо підозрюваного ОСОБА_4.

Інші доводи наведені в апеляційній скарзі не є підставою для скасування чи зміни ухвали слідчого судді.

Обґрунтовано визначено початок та кінець строку перебування ОСОБА_4 під вартою.

При визначенні розміру застави слідчий суддя врахував вимоги ст. ст.183, 194 КПК України й правильно визначив розмір застави.

-5-

Керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 404, 405, 407,422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 02.02.2015 року щодо ОСОБА_4 - без змін.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді: