Постанова № 42894108, 23.02.2015, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/8923/14-а

Провадження № 2-а/645/2/15

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 лютого 2015 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Горпинич О.В.,

при секретарі - Денісенко О.І.,

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Роти Дорожньо - патрульної служби взводу № 4 з обслуговування м. Харкова ГУМВС України в Харківській області, старшого інспектора ДПС роти ДПС взводу № 4 з обслуговування м. Харкова ГУМВС України в Харківській області у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в залі суду про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, яким просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № АХ 816794 від 09.10.2014 року, винесену старшим інспектором дорожньо - патрульної служби роти дорожньо - патрульної служби взводу № 4 з обслуговування м. Харкова ГУМВС України в Харківській області старшим лейтенантом міліції Лях С.А., провадження по справі закрити. В обґрунтування позову посилався на те, що 09.10.2014 року ним було отримано вищевказану постанову, де зазначалося, що він, при керуванні транспортним засобом, рухався зі швидкістю 83 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 23 км/год та не мав при собі поліса обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортів, строк якого закінчився 14.03.2014 року, чим порушив п.п. 12.4, 2.1 г ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Позивач зазначав, що постанова незаконна та необґрунтована, оскільки за даними його спідометру швидкість руху не перевищувала 60 км/год. Докази перевищення швидкості відсутні. Крім того, зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень приладом TRUCAM, погрішність вимірювання швидкості якого, відповідно до технічних характеристок прибору, становить +2 км/год, не надано доказів того, що прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації ПДР працював в автоматичному режимі фото- та відео- фіксації, оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не було надано фото, та рапорту, у зв'язку з чим, вважав, що інспектор ДАІ Лях С.А. зробив фальсифікацію обставин порушення ПДР.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у даній поставнові, а також на обставини, які викладені у позові, також ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що, дійсно, при ньому був поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортів, строк якого закінчився, проте в ПДР України міститься посилання тільки на обов'язковість наявності у водія даного полісу, та не має жодної вказівки на те, що даний поліс не може бути прострочений.

Інспектор Лях С.А. в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, зазначаючи на їх необґрунтованість, пояснивши, що 09.10.2014 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chery Tiggo, державний номер НОМЕР_1, та рухався в м. Харкові по проспекту Тракторобудівників зі швидкістю 83 км/год, крім того, у позивача був при собі прострочений поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортів.

Представник іншого відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача - інспектора Лях С.А., дослідивши письмові докази у справі, надійшов до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ПС1 816794 від 09.10.2014 року, яка винесена на підставі протоколів про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 177393, серії АБ2 № 177394 від 09.10.2014 року, ОСОБА_1 визнано винним в порушенні п. п. 12.4, 2.1 Г ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Крім того, в судовому засіданні позивач пояснив, що у нього станом на 09.10.2014 року поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортів, дійсно, був прострочений, проте в ПДР України передбачено лише його наявність.

Протоколи та постанова про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відповідають вимогам ст. ст. 256, 283 КУпАП. Доказів зворотного в розпорядження суду не надано.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами або представником громадської організації чи органу громадської діяльності.

Згідно зі ст. 222 КУпАП розгляд справи про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (ст. 283 КУпАП).

Так, виявивши в діянні позивача склад адміністративного правопорушення, інспектор ДАІ в межах своєї компетенції в присутності позивача склав протоколи про адміністративне правопорушення, надавши йому можливість дати свої пояснення по суті правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, як їх встановлено при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Суд приходить до висновку, що на підставі складених протоколів про адміністративне правопорушення, та пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повно та всебічно досліджені обставини справи, і таких доказів достатньо для вирішення справи.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням досліджених судом обставин справи суд вважає, що протоколи про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 255 КУпАП складені уповноваженою на те посадовою особою в межах її повноважень, наданих чинним законодавством, зміст протоколів та постанови відповідає вимогам ст.283 КУпАП, підстави для скасування постанови відсутні.

Згідно ч. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися.

Однак, в судовому засіданні позивачем зазначене вище спростовано не було, так само як і не зазначено щодо поважності причин ненадання доказів на обґрунтування своєї позиції чи відсутності можливості самостійно їх надати. Жодних клопотань в судовому засіданні позивачем також заявлено не було, тому суд твердження позивача розцінює як спосіб уникнення ним адміністративної відповідальності.

З огляду на наведене вбачається, що, в порушення норм чинного законодавства України, позивачем не було надано доказів в підтвердження вказаних ним в позові обставин.

Отже, судом не здобуто підстав для визнання незаконною постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Роти Дорожньо - патрульної служби взводу № 4 з обслуговування м. Харкова ГУМВС України в Харківській області, старшого інспектора ДПС роти ДПС взводу № 4 з обслуговування м. Харкова ГУМВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції Лях Сергія Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити у повному обсязі.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -