Ухвала суду № 42891960, 23.02.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2336/15 Справа № 202/132/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шклярук Д. С. Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів - Козлова С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа -Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про усунення від права на спадщину та визнання права власності на 2/3 частки квартири у порядку спадкування за законом, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2014 року було відмовлено у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 про усунення від права на спадщину та визнання права власності на 2/3 частини квартири у порядку спадкування за законом, та задоволено зустрічні вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину спадкового майна.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги та відмовити в позові ОСОБА_3 , оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони є сестрами, батьком, яких у свідоцтві про їх народження зазначений ОСОБА_5.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 належить на праві власності, кожному, по 1/3 частині двокімнатної квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14 серпня 2006 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся сторін - ОСОБА_6 Після її смерті відкрилася спадщина на 1/3 частину спірної квартири, яку фактично прийняв її син ОСОБА_5, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем за вказаною адресою. Однак, за життя ОСОБА_5, у встановленому законом порядку, не оформив та не зареєстрував право власності на 1/3 частину спірної квартири.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після його смерті відкрилася спадщина на 2/3 частини зазначеної квартири.

22 липня 2013 року ОСОБА_2 та 06 серпня 2013 року ОСОБА_3 звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті батька.

Постановою нотаріуса від 04.12.2013 року ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Позивачка ОСОБА_2, звертаючись із позовом про усунення ОСОБА_3 від права на спадкування та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на 2/3 частини спадкового майна, посилалась на те, що їх батько, ОСОБА_5, через тяжку хворобу знаходився у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги, від надання якої її сестра ухилялась.

Згідно з ч. 5 ст. 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично чи матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно виходив зі змісту зазначеної норми закону, і згідно до вимог ст. 214 ЦПК України, враховуючи надані сторонами докази, достатньо повно встановив і дослідив у судовому засіданні обставини, стосовно ухилення ОСОБА_3 від надання спадкодавцеві допомоги, а також перебування останнього в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Ухвалюючи рішення, районний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2, якою, у порушення ст. 60 ЦПК України, не надано достовірних доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки він відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального та процесуального права, які вірно застосовані судом першої інстанції.

Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3, суд першої інстанції обґрунтовано визнав за нею право власності на 1/3 частину спірного майна в порядку спадкування за законом, оскільки вона є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька та у передбаченому законом порядку звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але не змогла отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, які утримує у себе ОСОБА_2, що було встановлено районним судом при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на матеріалах справи, встановлених конкретних обставинах справи, фактично зводяться до одностороннього тлумачення регулюючого спірні правовідносини законодавства лише на свою користь та до переоцінки тих доказів, яким суд дав належну оцінку у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалися на всебічному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.

Аналізуючи зміст рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що воно відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, а тому підстави для його скасування відсутні. А отже апеляційна скарга не задовольняється.

Керуючись ст. ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: