Ухвала суду № 42889727, 16.10.2014, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/895/14-ц

Провадження № 2/752/2070/14

У Х В А Л А

16.10.2014 року м.Київ

Голосіївський районний суд м. Києва

у складі:головуючого судді Сальникової Н.М.,

секретаря Лимар Н.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК. Управління та експлуатація нерухомості» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК. Управління та експлуатація нерухомості», треті особи Спільне підприємство фірма «Київ-Донбас», Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дипломат Хол» про визнання договорів недійсним, повернення безпідставно отриманих грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

До початку розгляду справи по суті представником відповідача ОСОБА_2 заявлено відвід головуючому суддіСальниковій Н.М.з підстав незадоволення клопотань сторони відповідача, чим в останнього виникли сумніви в об'єктивності судді при розгляді цивільної справи.

Ст.20 ЦПК України визначено виключний перелік підстав, коли суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу).

Здійснення, згідно з законом, процесуальної діяльності судді у ході розгляду будь - якої справи, при відсутності обставин, вказаних у ст.20 ЦПК України, не можна вважати мотивами неупередженості та необ'єктивності.

Разом з тим, відповідно до п. п. 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями NN 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11 та 13.12.85, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукань, тиску, погроз або прямого чи непрямого втручання з будь-якого боку і хоч би з яких причин.

Як зазначено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

Незалежність і недоторканність суддів гарантують ст. ст. 126 і 129 Конституції, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону. Законом "Про судоустрій і статус суддів" визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.

Зокрема, ст. 6 цього Закону встановлено заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду.

Офіційне тлумачення вищевказаних положень Основного Закону стосовно незалежності й недоторканності суддів та заборони впливу на суддів у будь-який спосіб дано рішенням Конституційного Суду від 01.12.2004 N 19-рп/2004 у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу.

Конституційний Суд у рішенні від 11.03.2011 N 2-рп/2011 у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів щодо відповідності Конституції (конституційності) окремих положень Закону "Про Вищу раду юстиції" встановив, що надання оцінки вчинених суддею процесуальних дій до винесення ним остато-чного рішення у справі є втручанням у здійснення правосуддя, що суперечить Конституції.

З огляду на це будь-які незаконні втручання або вплив на суд чи суддів, хоч би від кого вони виходили та з якою метою чинилися, є неприпустимими і підлягають правовій оцінки згідно Кримінального закону.

Враховуючи відсутність жодних перелічених у ст.20 ЦПК України підстав для відведення головуючого судді від участі в розгляді справи, встановлену заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суддю у будь-який спосіб, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про відвід і відсутність правових підстав для її задоволення.

Керуючись Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України від 23 лютого 2006 р. N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.23-25 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Сальникової Наталі Миколаївни.

Попередити представника відповідача ОСОБА_2,в разі повторення погроз на адресу головуючого судді, порушення встановленої заборони втручання в здійснення правосуддя, вплив на суддю у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету судді чи впливу на безсторонність суду, судом буде направлено до органів досудового розслідування повідомлення для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та притягнення до кримінальної відповідальності за ст.376 КК України.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Сальникова