Ухвала суду № 42888169, 03.10.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9907/14-ц

Провадження № 2/369/3913/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2014 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області В.В.Нікушин, розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості однак, в порушення вимог ст. 119 ЦПК України позивач не виконав вимог, які ставляться до позовної заяви при зверненні до суду, які унеможливлюють відкриття провадження по справі.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожен має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Однак заявником вимог, передбачених вказаною вище законодавчою нормою, не виконано. До позовної заяви додано меморіальний ордер оформлений не належним чином.

Так, відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

У відповідності до ч.1 ст.9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Порядок заповнення платіжних документів, які підтверджують сплату судового збору, передбачений відповідними Інструкціями центральних органів виконавчої влади.

Відповідно ч. 1.19-1 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні» меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Так, частиною 30.1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні» у передбачено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.3 постанови Правління НБУ № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 року. Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. { Абзац перший пункту 3.3 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 252 ( z0448-09 ) від 29.04.2009 }. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Наданий позивачем меморіальний ордер не відповідає вимогам вищезазначених нормативних актів, оскільки не містить відбитки печатки підприємства, яке здійснювало операцію та підпису уповноваженої особи (бухгалтера), а відтак не може бути прийняте судом як належне підтвердження сплати судового збору.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків.

Якщо позивач (заявник, скаржник), відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Додатково суд розяснює, відповідно до ч. 5 ст. 121 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Враховуючи, що даної позовної заяви не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку, вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали;

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.В.Нікушин