Постанова № 42887054, 05.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2015 року

справа № 0870/11700/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від

11 грудня 2013 року у справі №0870/11700/12

за позовом

до відповідача

про

Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод»

Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» (далі по тексту – позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000960025 від 29 листопада 2012 року.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позові, зазначив, що висновки відповідача щодо порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним. Діючим законодавством визначено право платників податків на самостійне виправлення виявленої помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації, шляхом надіслання уточнюючого розрахунку протягом 1095 днів. З урахуванням строків для виправлення помилок у податковій звітності, які встановлено діючим законодавством (1095 днів), позивачем правомірно включено суму 99190 грн. до податкового кредиту за серпень 2011 року по господарських операціях з ТОВ «ВКФ «Локомотив».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у справі №0870/11700/12 адміністративний позов задоволено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що з урахуванням строків для виправлення помилок у податковій звітності, які встановлені чинним законодавством, позивачем було правомірно включено суму 99190,00 грн. до податкового кредиту за серпень 2011 року по операціях з ТОВ «ВКФ «Локомотив». Також суд першої інстанції зазначив про неправомірність нарахування штрафу з податку на прибуток в розмірі 50%, оскільки нарахування штрафу за звітний період 2009 рік – 1 квартал 2012 року здійснено в зв’язку з донарахуванням податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням №0000370025 від 09 липня 2012 року, яке визнано протиправним та скасовано постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року, яку ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду залишено без змін.

Не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у справі №0870/11700/12 та відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначив, що чинним законодавством не встановлено зв'язок між датою складення податкової накладної та датою її отримання, натомість чітко передбачено, що право на податковий кредит виникає з дати отримання податкової накладної. Позивачем порушено строк, встановлений абазом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Відповідач вказує, що первинне формування податкового кредиту за податковими накладними не повинно перевищувати 365 днів з моменту складення таких накладних.

Позивачем надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він вказує, що у межах строку, який визначений п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, Приватним акціонерним товариством «Запорізький електровозоремонтний завод» включено до податкового кредиту за серпень 2011 року суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних від ТОВ «ВКФ Локомотив», які зазначені в акті перевірки. Позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а оскаржувану постанову суду першої інстанції – без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у справі №0870/11700/12 та відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін оскаржувану постанову суду.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін по справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 21 листопада 2012 року посадовою особою податкового органу проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2011 року Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», результати якої оформлено актом №500/25-0/01056273 від 21 листопада 2012 року.

Відповідач в акті вказує, що при перевірці формування податкового кредиту уточнюючого розрахунку з ПДВ за серпень 2011 року встановлено порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за серпень 2011 року у розмірі 99190,00 грн. Перевіркою встановлено, що ПрАТ «ЗЕРЗ» в уточнюючій Розшифровці податкових зобов’язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів за серпень 2011 року до складу податкового кредиту уточнюючого розрахунку з ПДВ за серпень 2011 року, яку подано 26 жовтня 2012 року, включено податкові накладні терміном виписки, що перевищує 365 календарних днів у сумі 99190,00 грн. по ТОВ «ВКФ «Локомотив».

Висновками акту перевірки встановлено заниження суми податкового зобов’язання, виявленої в уточнюючому розрахунку з ПДВ за серпень 2011 року та відповідальність платника, передбачену пунктом 123.1 статті 123 розділу Податкового кодексу України.

29 листопада 2012 року податковим органом із посиланням на порушення п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, пп.4.6.1, 4.6.8 пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, прийнято по відношенню до позивача податкове повідомлення-рішення №0000960025, яким збільшено суму грошового зобов’язання із податку на додану вартість на 99190,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 49595,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що спірні правовідносини, які виникли між податковим органом та платником податків, опосередковані нормами Податкового кодексу України.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем податковий кредит по операціях з ТОВ «ВКФ «Локомотив» було сформовано на підставі податкових накладних від 03.08.2011 №2, від 26.08.2011 №51, від 31.08.2011 №62, від 17.08.2011 №27, від 31.08.2011 №63, від 23.08.2011 №46, від 30.08.2011 №60, від 17.08.2011 №28, від 25.08.2011 №50, від 19.08.2011 №37, від 10.08.2011 №11, від 15.08.2011 №15, від 31.08.2011 №42, від 03.08.2011 №1, від 31.08.2011 №61, від 25.08.2011 №49 на загальну суму 99189,76 грн.

Проведеною податковим органом перевіркою встановлено, що позивач в уточнюючій Розшифровці податкових зобов’язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів за серпень 2011 року до складу податкового кредиту уточнюючого розрахунку з ПДВ за серпень 2011 року, яку подано 26 жовтня 2012 року, включено податкові накладні з терміном виписки, що перевищує 365 календарних днів у сумі 99190,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ВКФ Локомотив».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивач, віднісши 26 жовтня 2012 року до складу податкового кредиту серпня 2011 року суми податку на додану вартість за вищевказаними податковими накладними, складеними ТОВ «ВКФ «Локомотив», з огляду на те, що вказані дії було здійснено поза межами встановленого податковим законодавством строку, не скористався правом, передбаченим п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України щодо можливості, у випадку невключення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, включити таку суму до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

За таких обставин, вказані суми податку на додану вартість не можна вважати правомірно віднесеними до податкового кредиту.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання позивача та суду першої інстанції на вищевказані норми статті 50 Податкового кодексу України виходячи з такого.

Згідно пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Правила щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту містяться у пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, згідно із яким такою датою вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

У відповідності до пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із наведеного вбачається, що уточнюючий розрахунок може лише змінювати показники звітності в частині податкових зобов’язань та податкового кредиту, які попередньо вже були задекларовані платником податку, в строк 1095 днів. Однак первинне формування податкового кредиту за податковими накладними не повинно перевищувати 365 днів з моменту складення таких накладних.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була викладена Вищим адміністративним судом в постанові від 15 липня 2014 року у справі №К/800/43180/13.

За викладених обставин, оскаржуване податкове повідомлення рішення є правомірним у частині збільшення позивачу суми грошового зобов’язання із податку на додану вартість на 99190,00 грн., а отже позовні вимоги задоволенню у цій частині не підлягають.

Стосовно нарахованих відповідачем штрафних санкцій за порушення діючого законодавства у розмірі 49595,00 грн. на підставі п. 123.1 ст.123 Податкового Кодексу України, що складає 50% від загальної суми порушення, в зв'язку з тим, що позивачу вже було нараховане податкове зобов'язання за період з жовтня 2009 року по січень 2012 року податковим повідомленням-рішенням від 16.10.2012 року №000086025, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6, пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За приписами п. 56.1 ст. 56 Податкового Кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2012 року по справі №0870/101441/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013, були визнані неправомірними та скасовані податкові повідомлення-рішення №000086025 від 16.10.2012 року та №0000890025 від 16.10.2012 року.

Із вказаної постанови суду вбачається, що відповідачем не доведено фактів порушень, які слугували підставою для визначення позивачу сум грошового зобов'язання за основним платежем, відсутні підстави і для нарахування на суму такого зобов'язання штрафних (фінансових) санкцій.

Суд дійшов висновку про неправомірність нарахування штрафу з податку на прибуток в розмірі 50% в податковому повідомленні-рішенні №0000890025 від 16.10.2012 року, оскільки нарахування штрафу за звітний період 2009 рік - 1 квартал 2012 року здійснювали в зв'язку з донарахуванням податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням №0000370025 від 09.07.2012 року, однак, зазначене податкове повідомлення-рішення постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2012 року визнано протиправним та скасовано, а ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2013 року зазначена постанова залишена без змін.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, колегія суддів вважає протиправним застосування відповідачем до платника податків штрафу у розмірі 50% за податковим повідомленням-рішенням №0000960025 від 29.11.2012 року, оскільки повідомлення-рішення від 16.10.2012 року №000086025, яке було підставою для застосування таких штрафних санкцій, постановою суду, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано.

За таких обставин, враховуючи порушення судом першої інстанції норм матеріального права, часткову невідповідність висновків суду обставинам справи, наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у справі №0870/11700/12 та часткового задоволення заявленого адміністративного позову.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів – задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у справі №0870/11700/12 – скасувати.

Позов – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000960025 від 29 листопада 2012 року, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов’язання, що складає 49595 грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова