Постанова № 42886938, 16.02.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4868/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мекенченко М.А.,

представника відповідача - Павленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю техніко-транспортної компанії "Бізнес-Клас" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю техніко-транспортна компанія "Бізнес-Клас" (далі - позивач, ТОВ ТТК "Бізнес-Клас") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.2014 № 0006372201/2599.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що податковий кредит по взаємовідносинах з ПП "ТД "Агробуд" сформовано у відповідності до норм Податкового кодексу України, на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що угода, укладена між позивачем та ПП "ТД "Агробуд", має безтоварний характер, а податковий кредит, сформований від даного контрагента, не дійсний.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" (код ЄДРПОУ 36719307) зареєстроване в якості юридичної особи 10.02.2010, перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

На підставі наказу від 24.10.2014 № 3162, виданого Кременчуцькою ОДПІ, направлення від 24.10.2014 № 2882/16-03-22-01, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у період з 27.10.2014 по 31.10.2014 контролюючим органом проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "ТД "Агробуд" за липень 2014 року.

За наслідками перевірки Кременчуцькою ОДПІ складено акт від 07.11.2014 № 2587/16-03-22-01-08/36719307, згідно із висновками якого встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 30468 грн., в т.ч. за липень 2014 року на суму 30468 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 07.11.2014 № 2587/16-03-22-01-08/36719307, Кременчуцькою ОДПІ 21.11.2014 винесено податкове повідомлення-рішення № 0006372201/2599, яким ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 38 085 грн., в тому числі, 30 468 грн. - за основним платежем та 7 617 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" не погодилось із вказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржило його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд приходить до наступних висновків.

Згідно акту перевірки державний інспектор дійшов до висновку про те, що ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" занижено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 30 468 грн. 20 коп. у податковій декларації з ПДВ за липень 2014 року, внаслідок формування податкового кредиту за липень 2014 року на суму 30 468 грн. 20 коп. по фактично неіснуючих фінансово-господарських операціях із ПП "ТД "Агробуд".

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що у липні 2014 року ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" мало фінансово-господарські взаємовідносини з ПП "ТД "Агробуд" на підставі договору поставки від 10.07.2014 № 10/07/14.

За умовами договору ПП "ТД "Агробуд" (Продавець) зобов'язується поставити Покупцеві (ТОВ ТТК "Бізнес-Клас") автомобільні запчастини, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити їх в асортименті і кількості, згідно з виставленими Продавцем рахунками-фактурами, в який вказується найменування і кількість Товару, дата постачання, ціна і загальна вартість Товару. Поставка Товару здійснюється автомобільним транспортом і за домовленістю сторін може здійснюватись на умовах EXW (передано на складі Продавця) або на умовах СРТ (перевезення сплачено до місця, вказаного Покупцем).

На виконання умов договору ПП "ТД "Агробуд" виписано рахунки-фактури податкові накладні та видаткові накладні від 10.07.2014 № 391, від 22.07.2014 № 392, від 31.07.2014 №№ 393, 394 копії яких містяться в матеріалах справи.

ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" на підставі податкових накладних від 10.07.2014 № 391, від 22.07.2014 № 392, від 31.07.2014 №№ 393, 394 включено до складу податкового кредиту за липень 2014 року суму ПДВ 30 468 грн. 21 коп.

Згідно товарно-транспортних накладних від 10.07.2014 № 10/07/1-2014, від 22.07.2014 № 22/07/1-2014, від 31.07.2014 № 31/07/2-2014 перевезення, придбаного у ПП "ТД "Агробуд", товару здійснювалось водієм ОСОБА_2 на вантажному автомобілі НОМЕР_1.

Судом встановлено, що у липні 2014 року ОСОБА_2 працював у ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" на посаді начальника відділу збуту, що підтверджується наказом по особовому складу від 01.10.2013 № 32 "Про переведення працівника", та був звільнений із зазначеної посади з 24.10.2014 згідно наказу від 05.11.2014 № 52, копії яких містяться в матеріалах справи.

Вантажний автомобіль НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобі серії НОМЕР_3, копія якого міститься у матеріалах справи.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що перевезення товару здійснювалось власним автомобілем працівника підприємства ОСОБА_2

Доказів неможливості транспортування придбаного ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" товару відповідачем не надано, судом не встановлено.

Матеріалами справи підтверджується, що придбані позивачем у ПП "ТД "Агробуд" згідно видаткових накладних від 10.07.2014 № 391, від 22.07.2014 № 392, від 31.07.2014 № 393 автозапчастини в подальшому були реалізовані іншим підприємствам, що підтверджується первинними документами, копії яких містяться у матеріалах справи.

Стосовно посилань представника відповідача на наявність недоліків у товарно-транспортних накладних, суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з вимогами статті 4 цього Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У акті перевірки зазначено, що за результатами аналізу товарно-транспортних накладних встановлено їх невідповідність вимогам чинного законодавства України, а саме: не заповнено рядки з відомостями про вантаж: "Пункт навантаження" та "Пункт розвантаження", не вказана довіреність, за якою отримано вантаж водієм ОСОБА_2, відсутні дані вантажно-розвантажувальних операцій.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами контролюючого органу про відсутність доказів фактичного отримання товару у зв'язку з недоліками оформлення постачальником товарно-транспортних накладних, з тих підстав, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, окремі недоліки такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару.

Судом досліджено первині бухгалтерські документи та встановлено, що такі документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також використання, придбаних у ПП "ТД "Агробуд" згідно видаткових накладних від 10.07.2014 № 391, від 22.07.2014 № 392, від 31.07.2014 № 393 автозапчастин у господарській діяльності позивача.

Також в акті перевірки зазначено, що до Кременчуцької ОДПІ надійшла податкова інформація ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 19.09.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Агробуд" (код ЄДРПОУ 31084295) з платником податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, де зазначено, що зустрічна звірка не проведена у зв'язку з тим, що згідно реєстраційної частини облікової справи ПП "ТД "Агробуд" стан платника 9- направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходження та не підтверджено проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-покупцями за квітень, травень, червень та липень 2014 року.

З цього приводу суд відзначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Наведений висновок підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

З цього приводу суд зазначає, що згідно відомостей, що містяться у Витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб- підприємців станом на 01 липня 2014 року, який перебуває у матеріалах справи, зареєстрованим місцезнаходження ПП "ТД Агробуд" є 03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, 7/2, яка відповідає адресі місцезнаходження у податкових накладних.

З огляду на викладене, податковий кредит в сумі 23928 грн. позивачем сформовано на підставі виписаних ПП "ТД "Агробуд" податкових накладних від 10.07.2014 № 391, від 22.07.2014 № 392, від 31.07.2014 № 393, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

За таких обставин спірне податкове повідомлення-рішення в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 23928 грн. за основним платежем та пропорційно нарахованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5982 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, судом встановлено, що згідно видаткової накладної від 31.07.2014 № 394 позивачем на підставі договору поставки від 10.07.2014 № 10/07/14 придбано у ПП "ТД "Агробуд" КПП ЗАЗ 1102 та двигун новий ЗАЗ 1102 на загальну суму 39240 грн., з них ПДВ - 6540 грн.

Представник позивача в судовому засіданні стверджував, що зазначені автомобільні запчастини придбані з метою ремонту автомобіля НОМЕР_2, орендованого у ОСОБА_2 на підставі договору оренди транспортного засобу від 03.01.2014, на підтвердження чого надав суду копії договору оренди транспортного засобу з актом приймання-передачі транспортного засобу в операційну оренду від 03.01.2014, заявки на придбання запчастин для ремонту автомобіля НОМЕР_2, наказу про ремонт транспортного засобу від 22.07.2014 № 14, акту списання від 31.07.2014 № 284, бухгалтерську довідку про облік орендованих транспортних засобів від 12.02.2015 № 11.

Дослідивши зазначені документи, суд встановив наступні обставини.

Згідно із статтею 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору передбачені частиною 1 статті 220 Цивільного кодексу України, згідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Із наданої позивачем копії договору оренди транспортного засобу від 03.01.2014, укладеного між ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" та ОСОБА_2, вбачається, що сторонами договору вимоги закону про нотаріальне посвідчення зазначеного договору недодержано.

Крім того, представником позивач надавалися в судові засідання дві копії акту списання від 31.07.2014 № 284, що залучіні до матеріалів справи та відрізняються за своєю формою.

Списання автозапчастин для ремонту автомобіля НОМЕР_2, згідно з наданими позивачем документами, здійснено 31.07.2014, проте 20.08.2014 зазначений автомобіль повернуто ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" із операційної оренди Орендодавцю, про що складено акт приймання-передачі транспортного засобу із операційної оренди від 20.08.2014.

Суд зазначає, що про доцільність здійснення ремонту орендованого автомобіля представник позивача суду не повідомив та аргументованих доводів придбання запчастин для ремонту з метою подальшого використання в господарській діяльності не навів.

Вище викладене свідчить про те, що встановлене контролюючим органом заниження позивачем суми ПДВ за липень 2014 року на 6540 грн., згідно податкової накладної від 31.07.2014 № 394, є обґрунтованим.

З огляду на наведене, суд, ґрунтуючись на оцінці в сукупності всіх доказів у справі та на встановлених судом обставинах, доходить висновку, що позивачем не доведена реальність здійснення господарської операції з придбання у ПП "ТД "Агробуд" автозапчастин на загальну суму 39240 грн., з них ПДВ - 6540 грн. з метою використання в господарській діяльності, а відтак неправомірність включення ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" у липні 2014 року до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 6540 грн.

Також, за висновком суду, Кременчуцькою ОДПІ на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України правомірно застосовано до позивача податковим повідомленням-рішенням від 21.11.2014 № 0006372201/2599 штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1635 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21.11.2014 № 0006372201/2599 в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 8175 грн. (6540 грн. - основний платіж, 1635 грн. - штрафна санкція) прийняте Кременчуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак позовні вимоги ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" про визнання його протиправним та скасування в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю техніко-транспортної компанії "Бізнес-Клас" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 21.11.2014 № 0006372201/2599 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 23928 грн. за основним платежем та в сумі 5982 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю техніко-транспортної компанії "Бізнес-Клас" (код ЄДРПОУ 36719307) до Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в сумі 209,56 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 23 лютого 2015 року.

Суддя Р.І. Молодецький