Рішення № 42886226, 19.02.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/154/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2015 Справа № 905/6287/13-908/5913/14

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державне підприємство «Вугілля України» (вул. Б. Хмельницького, буд. 4, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 32709929),

до відповідача: Державне підприємство «Красноармійськвугілля» (вул.Ватутіна, буд. 1, м. Дмитрів, Донецька область, 85322, тел. (06239) 6-01-10, (06239) 6-00-11; код ЄДРПОУ 32087941),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» (вул. Лівобережна, буд. 66, м. Донецьк, Донецька область, 83014, тел. 050-344-45-12, код ЄДРПОУ 24820699),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Черниш В.М. - дов. №30-12/6-Д від 30.12.2014;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

про: стягнення 237004,44 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява державного підприємства «Вугілля України» про стягнення з державного підприємства «Красноармійськвугілля» 237004,44 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.10.2013р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено асоціацію ДРФЦ, яка згодом буда замінена на правонаступника - публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська».

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.12.2013р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням позивач оскаржив його до Донецького апеляційного суду, який за результатами розгляду апеляційної скарги 19.02.2014р. прийняв постанову про залишення рішення у справі № 905/6287/13 без змін.

Позивач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, за результатами розгляду якої Вищий господарський суд України 04.06.2014р. прийняв постанову про скасування рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2013р. та постанови Донецького апеляційного суду від 19.02.2014р. та направлення справи №905/6287/13 до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою від 19.06.2014р. справу прийнято до провадження господарським судом Донецької області, призначені дата і час судового засідання. Судовий розгляд відкладався.

Втім, справу остаточно вирішено не було через припинення діяльності господарського суду Донецької області у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області.

18.12.2014р. до господарського суду Запорізької області звернувся позивач із заявою про прийняття до розгляду справи № 905/6287/13.

Відповідності до ст. 1 Закону України «Про здіснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», ст. 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розпорядження Голови вищого господарського суду України від 02.09.2014р. № 28-р, розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється зокрема господарським судом Запорізької області.

Ухвалою від 18.12.2014р. на підставі витягу з реєстру автоматизованого розподілу справ (заяв, скарг, клопотань тощо), справу прийнято до розгляду даним складом суду, призначені дата і час судового засідання, в порядку підготовки до розгляду сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин спору.

У зв'язку з неявкою повноважних представників відповідача та третьої особи, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у позові, при цьому зазначає, що спір виник внаслідок неналежного виконання ДП «Красноармійськвугілля» своїх зобов'язань за договором поставки № 07-11/1-ЕН від 19.04.2011р., зокрема, п.3.1.3. договору про проведення профілактичних мір щодо запобігання змерзанню вугілля у дорозі згідно з ДСТУ 4083-2002, що спричинило поставку вугілля в змерзлому стані та як наслідок понесення позивачем збитків у розмірі 237004,44 грн., що підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2013р. по справі №5011-42-16060-2012.

Разом із цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву та витребувані докази не надав, в судове засідання повноважного представника не направив. За таких обставин, справа розглядається в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи документами та за відсутністю повноважного представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

19.04.2011р. між державним підприємством «Вугілля України» (покупець) та державним підприємством «Красноармійськвугілля» (постачальник) укладено договір поставки вугілля №07-11/1-ЕН, відповідно до п. 1.1 якого постачальник на умовах передбачених даним договором, зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, та за реквізитами покупця, вказаних в додатках до договору.

Відповідно до п.п.3.1.2, 3.1.3 договору, постачальник зобов'язався здійснювати завантаження вугілля однорідної якості всіх вагонів партії та по всій глибині вагону в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони та у відповідності до вимог завантаження, що ставляться залізницею, в період з 15 листопада по 15 березня проводити профілактичні міри щодо запобігання змерзанню вугілля у дорозі (сушіння, переморожування, промаслення тощо) відповідно до ДСТУ 4083-2002.

Вантажовідправники, ТЕС - вантажоотримувачі, залізничні станції відвантаження та призначення (місце поставки), кількість, марки, базова якість, терміни поставки, максимальний добовий обсяг відвантаження вугілля на кожну ТЕС, ціна та вартість вугілля визначаються в додатках до договору. Кількість вугілля по поставках в додатках до договору зазначається на підставі обсягів закупівлі, погоджених покупцеві енергогенеруючими компаніями/кінцевими споживачами у відповідних періодах поставки (п.п. 4.2, 4.3 договору).

Строк дії договору встановлено до 30.04.2012р. (п.10.1 договору).

Водночас, 30.12.2011р. між публічним акціонерним товариством «Центренерго» (покупець) та державним підприємством «Вугілля України» (постачальник) укладено договір поставки вугілля № 111/6, відповідно до п.1.1 якого ДП «Вугілля України» постачало ПАТ «Центренерго» вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками.

Приписами статті 194 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Так, між асоціацією «Фінансових, промислових та торгівельних підприємств «Донбаський Розрахунково - Фінансовий Центр» (правонаступником якої є ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська») та ДП «Красноармійськвугілля» (замовник) укладено договір № 136 від 01.06.2005р., за яким замовник передає на переробку вугілля для збагачення на ЦЗФ «Комсомольська».

Відповідно до розділу 3 вказаного договору ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» відвантажує концентрат протягом 1-2 днів після поставки вугілля Замовником та надання реквізитів для відвантаження (п.3.2).

ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» здійснює збагачення вугілля та відвантажує продукти збагачення за реквізитами вказаними замовником. Замовник зобов'язаний надати реквізити, які містять достовірні дані про вантажоотримувача (розділ 4 договору).

Отже, ДП «Красноармійськвугілля» поставляє вугілля для збагачення третій особі та водночас надає їй реквізити для відвантаження вантажоотримувачу.

Згідно з договором №07-11/1-ЕН від 19.04.2011р. у лютому 2012 року на адресу Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» відвантажене вугілля (залізничні накладні №53393831, 53403010, 53402848, 53402657, 53402525, 53402582, 53431540, 53431508, 53475208, 53492195, 53475141, 53531299, 53531265, 53565651, 53565560, 53560736, 53594933, 53541694, 53611901, 53603148, 53628277, 53671012, 53646261, 53637047, 53686986, 53646436, 53687174, 53689774, 53689832, 53700480, 53760492, 53760294, 53704243, 53722013, 53721411, 53721825, 53760591, 53797569, 53787834, 53777546) у 208 вагонах.

Вантажовідправником вугільної продукції згідно з залізничними накладними є асоціація ДРФЦ (правонаступником якої є публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська»).

Таким чином, ДП «Красноармійськвугілля», поставляючи вугілля для збагачення ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» та надаючи йому реквізити для відвантаження вантажоотримувачу в порядку норм 194 Господарського кодексу України, покладає виконання господарського зобов'язання щодо відправки вантажу на третю особу.

Відповідно до п. 1 Правил перевезення вантажів, які змерзаються (ст. 27 Статуту) затверджена наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 вантажами, які змерзаються, вважаються вантажі, що перевозяться навалом і які при температурі нижче 0°С втрачають свої властивості сипучості внаслідок змерзання окремих часток вантажу між собою та примерзання їх до підлоги та стін вагона.

У разі пред'явлення до перевезення вантажів, які змерзаються, відправник повинен ужити заходів щодо зменшення їх вологості до безпечної для змерзання межі. Якщо зменшити вологість до безпечних меж неможливо, то відправник повинен ужити заходів щодо запобігання чи зменшення ступеня змерзання вантажу шляхом застосування відповідних профілактичних засобів.

У разі завантаження у вагони в холодну пору року вантажів, вологість яких вища за безпечну до змерзання, відправник повинен застосувати засоби профілактики від змерзання та примерзання вантажу до стін та підлоги вагонів.

Пунктом 13 Правил передбачено, що у разі прибуття вантажів у змерзлому стані одержувач складає акт загальної форми за участю представника станції. В акті засвідчується факт прибуття вантажу в змерзлому стані, зазначаються заходи, вжиті одержувачем для вивантаження вагонів, а також час, витрачений на розморожування та вивантаження. На підставі цього акту одержувач вирішує з відправником питання про відшкодування додаткових витрат на розморожування та вивантаження, пов'язаних із недостатністю застосованих профілактичних заходів.

При прийнятті вантажу Вуглегірською ТЕС ПАТ «Центренерго» (вантажоодержувач) виявлено, що вугілля надійшло в змерзлому стані, без проведення профілактичних мір проти змерзання (вугілля не відставало від бортів). Для здійснення вивантаження вугілля проведено розігрів, про що складено акти спільного опробування вугілля, акти про змерзання вугільної продукції. Крім цього складено акти загальної форми ГУ-23 та акти доповнення до них, за участю представника залізниці, депутата Світлодарської міської ради та представника громадськості, в яких засвідчені факти надходження вугілля у змерзлому стані та заходи проведені для відновлення сипучості вугілля.

Обов'язок ДП «Красноармійськвугілля» поставляти вугілля на умовах передбачених договором та проводити профілактичні міри, щодо запобігання змерзанню вугілля у дорозі передбачено, зокрема, розділом 3 договору.

Відповідальність постачальника за здійснення поставки вугілля, якісні показники якого не відповідають умовам договору, а також п. 3.1.2. та 3.1.3. договору, передбачена п. 8.3 договору, згідно якого постачальник відшкодовує затрати покупця та вантажоотримувача по оплаті користування вагонами, витрат на подачу-прибирання вагонів, маневрових робіт, зберігання вантажів залізницею та інше.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст.526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань не допускається.

Відповідач, в порушення умов договору та норм діючого законодавства належним чином свої зобов'язання поставляти вугілля на умовах передбачених договором та проводити профілактичні міри, щодо запобігання змерзанню вугілля у дорозі не виконав.

Вказане підтверджується актами спільного опробування вугілля, актами про змерзання вугільної продукції, актами загальної форми ГУ-23 та доповненнями до них, і в яких йдеться про неефективність такого засобу профілактики, як промаслення 1%, та встановлений факт відсутності застосування будь-яких засобів профілактики до спірної партії вугілля.

Вказані дії спричинили понесення ПАТ «Центренерго» додаткових витрат на загальну суму 237004,44 грн., що підтверджується відомостями за користування вагонами форми ГУ-46 та Переліками ТЕХ ПД.

Крім того, відповідно до листа ДП «Красноармійськвугілля» №5-2170 від 07.03.2012р. відповідач гарантував відшкодування вантожоотримувачу оплату збору у розмірі 237004,44 грн. Тобто, відповідач визнав свою вину за постачання вугільної продукції у змерзлому стані та у заподіянні збитків у вигляді додатково понесених витрат.

Відповідно до ст. 194 Господарського кодексу України сторони зобов'язання не звільняються від обов'язку реального виконання зобов'язання при неналежному його виконанні третьою особою. У разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язання третьою особою, яка виступає безпосереднім виконавцем, боржник у зобов'язанні повинен особисто вчинити дії, які є об'єктом відповідного правовідношення.

Враховуючи зазначені норми ПАТ «Центренерго» звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з ДП «Вугілля України» 237004,44 грн. збитків.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2013р по справі №5011-42-16060-2012, яке набрало законної сили, з ДП «Вугілля України» (як продавця за договором поставки) на користь ПАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» стягнуто збитки в розмірі 237004,44 грн.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального Кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються, зокрема, витрати зроблені управною стороною.

Позивачем до ПАТ «Центроенерго» надано заяву №0417/10 від 27.02.2013р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2013р по справі №5011-42-16060-2012 про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 237004,44 грн., як спосіб відшкодування збитків ПАТ «Центроенерго», в розумінні ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України є збитками ДП «Вугілля Украни», які виникли внаслідок порушення відповідачем господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Отже, позовні вимоги ДП «Вугілля України» про стягнення з ДП «Красноармійськвугілля» збитків в сумі 237 004,44 грн. заявлені обґрунтовано, підтверджені зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати віднести на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємство «Красноармійськвугілля» (вул.Ватутіна, буд. 1, м. Дмитрів, Донецька область, 85322; код ЄДРПОУ 32087941) на користь державного підприємства «Вугілля України» (вул. Б. Хмельницького, буд. 4, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 32709929) 237004 (двісті тридцять сім тисяч чотири) грн. 44 коп. збитків та 4740 (чотири тисячі сімсот сорок) грн. 09 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В засіданні 19.02.2015р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 23.02.2015р.

Суддя С.А.Гончаренко