Ухвала суду № 42885959, 26.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17364/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянскьий К.М. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі : Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Нілової А.О., про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної реєстраційної служби України та Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Нілової А.О., в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Нілової А.О від 20.08.2014 №15264597 про відмову у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення на 2-му поверсі 5-ти поверхової будівлі, загальною площею 163,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Суми, пл. Покровська, буд. 5, та зобов'язати Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву позивача, прийняту 01.08.2014 11:24:09 за реєстраційним номером 7620319.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу та просить скасувати спірну постанову, прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача не з`явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

01.08.2014 позивач звернувся до Державної реєстраційної служби України із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з метою оформлення права приватної власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться на 2-му поверсі 5-ти поверхової будівлі, загальною площею 163,2 кв.м,, що розташована за адресою: м. Суми, пл. Покровська, будинок 5.

Вказана заява позивача була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.08.2014 об 11:24:09 за реєстраційним номером 7620319.

Судом першої інстанції було встановлено, що до вказаної заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ПАТ «ОТП Банк» надало державному реєстратору наступні документи:

- іпотечний договір від 15.09.2011 №PL 11-423/С00;

- договір про зміну №1 до іпотечного договору від 15.09.2011 №PL 11-423/С00;

- договір про зміну №2 до іпотечного договору від 15.09.2011 №PL 11-423/С00;

- договір про зміну №3 до іпотечного договору від 15.09.2011 №PL 11-423/С00;

- договір про зміну №4 до іпотечного договору від 15.09.2011 №PL 11-423/С00;

- повідомлення про порушення від 12.09.2013 №Соо-01/757/1;

- повідомлення про набуття майна від 20.06.2014 №Соо-01/650;

- технічний паспорт на нежитлове приміщення №192, виданий КП «Сумське бюро технічної інвентаризації».

Так, за результатом розгляду поданих позивачем документів, Державний реєстратор Державної реєстраційної служби України Нілова А.О. прийняла рішення від 20.08.2014 №15264597 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (далі - рішення №15264597), згідно якого підставою для відмови стало те, що заява про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна подана після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна (на все майно іпотекодавця накладено арешт).

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно з пунктом 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

- прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

- встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

- прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

- внесення записів до Державного реєстру прав;

- видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону;

- надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

У відповідності до частин 1, 2 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Частиною 7 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (абзац 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

На момент звернення до Державної реєстраційної служби України, процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснювалась відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868.

Згідно з пунктом 8 Порядку №868, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Пунктом 15 Порядку №868 встановлено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Судом першої інстанції було встановлено, що ПАТ «ОТП Банк» звернулось до відповідача із заявою про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться на 2-му поверсі 5-ти поверхової будівлі, загальною площею 163,2 кв.м. що розташована за адресою: м. Суми, пл. Покровська, будинок 5, на підставі рішення іпотекодержателя про реєстрацію права власності на предмету іпотеки, на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, передбаченого Договором іпотеки № PL 11-423/Соо від 15.09.2011, укладеним з ТОВ «Славяни» (код ЄДРПОУ 36437907).

Як вбачається з матеріалів справи, Державною реєстраційною службою України, під час розгляду заяви ПАТ «ОТП Банк» і доданих до неї документів, щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться на 2-му поверсі 5-ти поверхової будівлі, загальною площею 163,2 кв.м, що розташована за адресою: м. Суми, пл. Покровська, будинок 5, державним реєстратором встановлено, що на дане майно накладено арешт.

Відповідач надав суду першої інстанції інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 103-118 Т. І), згідно якої постановою відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 28.08.2013 ВП №39523490 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на усе нерухоме майно ТОВ «Славяни».

Даний арешт на нерухоме майно ТОВ «Славяни» був зареєстрований 09.12.2013, про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №3742529.

У відповідності до пункту 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Так, державний реєстратор проводить державну реєстрацію прав тільки у випадку встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, до яких, зокрема, віднесено випадок якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність доказів, щодо зняття арешту з нежитлового приміщення, яке знаходиться на 2-му поверсі 5-ти поверхової будівлі загальною площею 163,2 кв.м. що розташована за адресою: м. Суми, пл. Покровська, будинок 5, накладеного постановою державного виконавця від 28.08.2013 ВП №39523490.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень, оформлена рішенням Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Нілової А.О. №15264597 з підстав наявності обтяження у вигляді арешту майна іпотекодавця, накладеного у виконавчому провадженні №39523490, є обґрунтованою та підстави для визнання протиправним і скасування даного рішення відсутні.

Також, суд першої інстанції вірно приходить до висновку, що позовна вимога про зобов'язання Державної реєстраційної служби України повторно розглянути заяву позивача, прийняту 01.08.2014 11:24:09 за реєстраційним номером 7620319 є похідною від вимоги визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Нілової А.О. №15264597 та з огляду на відсутність підстав для задоволення останньої, також задоволенню не підлягає.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм процесуального права, за вірно встановлених обставин, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, в зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159, 160, 162, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: О.Г. Хрімлі

А.Ю. Коротких

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.