Постанова № 42885714, 24.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 лютого 2015 року № 826/20489/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом прокурора Солом'янського району м.Києва до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві за участю третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві за участю третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування постанов, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що оскаржувані постанови прийняті відповідачем передчасно та всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

В позовній заяві позивач просить суд скасувати постанову заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві Роєнко Р.В. від 12.12.2014р. про проведення перевірки матеріалів виконавчого провадження №43118835 з примусового виконання виконавчого листа №4138/10/1070, виданого Київським окружним адміністративним судом 10.01.14 р. та постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві Махової Д.А. про відновлення виконавчого провадження №43118835 від 15.12.14 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, заперечень проти позову не надходило.

Треті особи в судове засідання також не з'явились.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір по суті, суд дійшов висновків про наступне.

Судом встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.10 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.10 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.11.13 р. визнано протиправною бездіяльність прокурора Солом'янського району м.Києва щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 18.02.10 р., а також зобов'язано прокурора Солом'янського району м.Києва Шулякову В.Ф. надати письмову відповідь на звернення ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 18.02.10 р.

29.04.14 р. відповідачем відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2а-4138/10/1070, виданого Київським окружним адміністративним судом від 10.01.14 р., яким зобов'язано прокурора Солом'янського району м.Києва Шулякову В.Ф. надати письмову відповідь на звернення ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 18.02.10 р.

08.05.14 р. Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2а-4138/10/1070 у зв'язку з повним та фактичним виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.09.10 р.

12.12.14 р. заступником начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві прийнято постанову про проведення перевірки матеріалів виконавчого провадження відповідно до якої дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві в частині винесення постанови від 08.05.14 р. про закінчення виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2а-4138/10/1070 визнано таким, що вчиненні передчасно та всупереч вимогам п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

15.12.14 р. відповідачем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження відповідно до якої відновлено виконавче провадження за виконавчим листом №2а-4138/10/1070 виданого 10.01.14 р.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (далі - Закон № 606-ХІV) та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 11 Закону № 606-ХІV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Між тим, згідно з частиною 1 статті 83 Закону № 606-ХІV контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 6 статті 83 Закону № 606-ХІV контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні управління державної виконавчої служби.

Статтею 84 Закону № 606-ХІV визначено, що здійснювати перевірку законності виконавчого провадження мають право:1) директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та його заступники - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів державної виконавчої служби;

2) заступники начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі - начальники управлінь державної виконавчої служби, їх заступники - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень таких управлінь і районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, підпорядкованих зазначеним управлінням юстиції.

Згідно з частиною 1 статті 86 Закону № 606-ХІV посадові особи, зазначені у статті 84 цього Закону, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду поданої відповідно до частини сьомої статті 82 цього Закону скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесену за результатами розгляду скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Механізм витребування і проведення перевірки виконавчих проваджень визначено Порядком витребування та проведення перевірки виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 01 грудня 2004 року № 136/5 (далі - Порядок № 136/5).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 136/5 перевірка законності виконавчого провадження посадовими особами, зазначеними у пункті 3.1 цього Порядку, може проводитись: за дорученням вищестоящої посадової особи; з власної ініціативи; під час розгляду скарги на постанову начальника підпорядкованого органу ДВС, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб ДВС; при оскарженні у порядку та строки, встановлені Законом № 606-ХІV постанов про перевірку, проведення чи результати перевірки виконавчого провадження, винесених посадовими особами, визначеними пунктом 3.1 цього Порядку.

Як вбачається із матеріалів справи підставою для проведення перевірки виконавчого провадження стало те, що під час особистого прийому в Управлінні державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві ОСОБА_1 надав копію постанови Київського окружного адміністративного суду від 03.09.10 р. по справі №2а-4138/10/1070. Посадовою особою відповідача розглянуто матеріали виконавчого провадження, а саме копію інформаційного запиту від 18.02.10 р., лист-відповідь прокуратури Солом'янського району м.Києва на звернення ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 18.02.10 р. №4291-08 та зроблено висновок, що підставою для закінчення виконавчого провадження став лист прокуратури, який не стосується виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 03.09.10 р. по справі №2а-4138/10/1070, яка підлягає виконанню.

Отже, судом встановлено, що проведення перевірки матеріалів виконавчого провадження заступником начальника Управління Роєнко Р.В. проводилась з власної ініціативи посадової особи.

Будь-яких скарг на дії державного виконавця стосовно прийняття постанови щодо закінчення виконавчого провадження від зацікавлених осіб в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пункту 3.2. Порядку № 136/5 Про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова.

При прийнятті рішення про доцільність проведення перевірки виконавчого провадження з власної ініціативи обґрунтовується необхідність здійснення такої перевірки з обов'язковим зазначенням об'єктивності можливих негативних наслідків її не проведення, які можуть суттєво вплинути на хід виконання або мати резонансне значення.

Як вбачається із тексту постанови про проведення перевірки матеріалів виконавчого провадження від 12.12.14 р., зазначення об'єктивності можливих негативних наслідків її не проведення, які можуть суттєво вплинути на хід виконання або мати резонансне значення, що є обов'язковим, відповідно до чинного законодавства - відсутнє.

Крім того, ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений порядок звернення державних виконавців та сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

Також ст. 263 КАС України встановлений порядок зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Судом встановлено, що жодних звернень з боку посадових осіб виконавчого органу до суду стосовно роз'яснення чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі за №2а-4138/10/1070 не було.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством України, якому підпорядковуються посадові особи органів виконавчої служби не передбачене право останніх трактування вимог виконавчого документу на свій розсуд.

Таким чином, виходячи з викладеного, беручи до уваги те, що перевірка виконавчих проваджень спрямована для забезпечення належного контролю за виконанням рішень судів та інших органів, для уникнення можливих негативних наслідків, які можуть суттєво вплинути на хід виконання рішень, суд приходить до висновку, що постанова про проведення перевірки матеріалів виконавчого провадження від 12.12.14р. та постанова про відновлення виконавчого провадження є передчасними та підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві Роєнко Р.В. від 12.12.2014р. про проведення перевірки матеріалів виконавчого провадження №43118835 з примусового виконання виконавчого листа №4138/10/1070, виданого Київським окружним адміністративним судом 10.01.14 р.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві Махової Д.А. про відновлення виконавчого провадження №43118835 від 15.12.14 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов