Ухвала суду № 42885519, 24.02.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернобай А.О.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року справа №415/3834/14-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Гаврищук Т.Г.,

Суддів: Сіваченка І.В.,

Білак С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 28 жовтня 2014 року у справі № 415/3834/14-а за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про визнання дій незаконними та зобов'язання до вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про визнання дій протизаконними в частині недоврахування та недоплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня інвалідам 2 групи; зобов'язання зробити перерахунок та доплату щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня інвалідам 2 групи за 2014 року у сумі 5342 грн.

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 28 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого, визнано дії щодо не донарахування та недоплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у відповідності до ст.. 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протиправними; стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2014 рік у сумі 5342 грн. у відповідності до ст.. 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на ті обставини, що суд першої інстанції не прийняв до уваги положень Бюджетного Кодексу України, відповідно до яких Кабінет Міністрів України має право встановлювати розміри соціальних виплат, не визначені законом, в абсолютних сумах у межах бюджетних призначень, встановлених за відповідними бюджетними програмами, до законодавчого врегулювання такого питання.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволеню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом 2 групи, що підтверджено посвідченням Серіїї НОМЕР_1 від 03.03.2009 року та має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради. Згідно інформації Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, у 2014 році позивачу була виплачена разова грошова допомога до 5 травня в розмірі 2250, 00 гривень.

Частиною 5 статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції яка діяла у спірний період) передбачено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (в редакції діючого до 02.08.2014 року) не було встановлено обмеження щодо виплат щорічної грошової допомоги до 5 травня, не внесено змін щодо Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те що з 01 січня 2014 року діють положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

На підставі Закону України від 31 липня 2014 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набув чинності 3 серпня 2014 року, «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» були доповнені п.6-7, за яким встановлено, що з 1 січня 2014 року норми і положення статей 5-6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Таким чином, Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 3 серпня 2014 року було надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір доплати до пенсії, передбачений ст..13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджетів на 2014 рік, а тому, починаючи з цієї дати застосуванню до спірних правовідносин підлягають положення Постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 року № 102 «Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"».

Враховуючи, що Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» (в редакції діючої у спірний період) не було встановлено обмежень щодо виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня, не внесено змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо безпідставного застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України №102 від 16 квітня 2014 року.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Посилання відповідача на положення ст.. 4 Бюджетного Кодексу України, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки спірні правовідносини не є бюджетними відносинами.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 28 жовтня 2014 року у справі № 415/3834/14-а - залишити без задоволення.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 28 жовтня 2014 року у справі № 415/3834/14-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.Г.Гаврищук

Судді : С.В.Білак

І.В.Сіваченко