Постанова № 42884991, 23.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2015 р. Справа№ 910/25319/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Зеленіна В.О.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача Крюк І.А.

від відповідача не з»явився

від третьої особи не з»явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 року

у справі № 910/25319/14

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

третя особа Турковський Володимир Володимирович

про стягнення 8 595, 24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія «ВіДі-Страхування» подало до господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення 8 595, 24 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач вказував на те, що 20.12.2013 р. між ним та Базарним Артемом Валерійовичем було укладено договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту CLAU № 2429 щодо автомобіля "Ford Fiesta", реєстраційний номер АА8584РВ. 22.05.2014р. в місті Києві по вулиці Сікорського, 8, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Ford Fiesta", реєстраційний номер АА8584РВ, під керуванням водія Базарного А.В., та транспортного засобу "ВАЗ 21104", реєстраційний номер АА7157МО, під керуванням водія Турковського В.В. Водій застрахованого автомобіля "ВАЗ 21104" Турковський В.В. постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.05.2014 р. у справі № 761/15353/14-п (№ 3/761/3217/2014) був визнаний винним в порушенні ПДР України, в зв'язку з чим, позивач виплатив 8 595, 24 грн. страхового відшкодування на підставі платіжного доручення № 2086 від 24.07.2014 р. Враховуючи те, що цивільна відповідальність водія транспортного засобу "ВАЗ 21104", реєстраційний номер АА7157МО, була застрахована відповідачем за полісом № АС/8337476, позивач в порядку регресу звернувся до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування, яка останнім була залишена без задоволення, з огляду на що він вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2014 року у справі № 910/25319/14 позов задоволено частково та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" суму страхового відшкодування у розмірі 8 095, 24 грн. та 1720, 72 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2014 року у справі № 910/25319/14 та винести нове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" 6 681, 38 грн. страхового відшкодування та судовий збір пропоційно задоволеним позовним вимогам.

У своєму відзиві, поданому суду 13.02.2015 року та долученому до матеріалів справи, позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, просить оскаржуване судове рішення залишити в силі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 року у справі №910/25319/14 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2014 року у справі №910/25319/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначений на 23.02.2015 року.

В судове засідання від 23.02.2015 року представник відповідача та третьої особи не з»явилися про причини неявки суду не повідомили. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив суд залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.12.2013 р. між позивачем (страховик) та Базарним Артемом Валерійовичем (страхувальник) було укладено Договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту CLAU № 2429 щодо транспортного засобу "Ford Fiesta", реєстраційний номер АА8584РВ, 2012 року випуску.

Згідно із Секцією 1 спеціальної частини Договору, до страхових ризиків віднесено, зокрема збитки внаслідок ДТП, безумовна франшиза за яким відповідно до Секції 3 спеціальної частини Договору складає 0%.

Відповідно до Секції 1 спеціальної частини Договору територія його дії: Україна.

Як зазначено в Секції 3 спеціальної частини Договору, строк його дії: з 29.12.2013 р. по 28.12.2014 р.

При цьому, Секцією 1 спеціальної частини Договору передбачено, що підставою визначення страхового відшкодування є рахунки СТО офіційного дилера, визначеної страховиком. При цьому, при визначенні страхового відшкодування фізичний знос не враховується.

Пунктом 9.5. загальної частини Договору передбачено, що страхове відшкодування може бути виплачено, зокрема, шляхом перерахування на рахунок СТО, для забезпечення відновлювальних (ремонтних) робіт, при цьому розрахунок суми страхового відшкодування здійснюється виключно на підставі рахунків-фактур відповідних СТО, магазинів, тощо.

У відповідності до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2014 р. о 11 год. 40 хвил. по вул. Сікорського, 8 в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "ВАЗ 21104", реєстраційний номер АА7157МО, під керуванням Турковського В.В., через те, що останній під час руху заднім ходом не переконався в безпечності зазначеного маневру, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль "Ford Fiesta", реєстраційний номер АА8584РВ, під керуванням Базарного А.В.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.05.2014р. Турковського В.В. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

22.05.2014р. громадянин Базарний А.В. звернувся з повідомленням про настання випадку, який має ознаки страхового (повідомлення зареєстроване позивачем 22.05.2014р. за № 2310.206.14.01).

24.06.2014р. Базарний А.В. звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, у зв'язку з настанням страхового випадку - ДТП.

Відповідно до звіту № 919 від 17.06.2014 р., складеного ФОП Врублевським В.О. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 14136/12 від 29.12.2012 р.) та калькуляції № 519 від 21.06.2014 р. вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу "Ford Fiesta", реєстраційний номер АА8584РВ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 04.06.2014 р. склала 7 181, 38 грн.

На підставі проведеного огляду та відповідно до рахунку № АдС-00005071 від 22.05.2014 р. та акту виконаних робіт № АДСА-0014716 від 22.07.2014 р., складених ТОВ "ВіДі Край Моторз", було визначено, що відновлювальний ремонт автомобіля мав скласти 8 595, 24 грн.

Позивачем складено страховий акт № КР 008307, згідно з яким даний випадок був визнаний як страховий випадок та вирішено виплатити суму страхового відшкодування в розмірі 8 595, 24 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивач виплатив суму страхового відшкодування в розмірі 8 595, 24 грн. (платіжне доручення № 2086 від 24.07.2014р.).

Позивачем заявлені вимоги про регресне стягнення суми відшкодування в розмірі 8 595, 24 грн.

Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інші особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ 21104, номерний знак АА7157МО, встановлена.

З огляду на те, що, як вказує позивач, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАЗ 21104, номерний знак АА7157МО була застрахована у відповідача, вимоги щодо сплати коштів заявляються саме до нього.

Згідно з ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.

Згідно з п. 1.8. ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Відповідно до Полісу № АС 8337476 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільна правова відповідальність власника автомобіля марки "ВАЗ 21104", реєстраційний номер АА7157МО була застрахована у відповідача.

Строк дії цього полісу з 11.10.2013р. по 10.1-.2014р. Ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну за вказаним полісом, становить 50 000,00 грн.

Таким чином, оскільки відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 21104, номерний знак АА7157МО, була застрахована відповідачем, суд першої інстанції правомірно поклав відшкодування страхової виплати саме на відповідача.

При цьому судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з господарським судом з приводу того, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню за вирахуванням суми франшизи, яка встановлена полісом №Ас 833476 у розмірі 500,00 грн.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2014р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2014 року у справі №910/25319/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2014 року у справі №910/25319/14 залишити без змін.

3. Справу №910/25319/14 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді Б.О. Ткаченко

В.О. Зеленін