Ухвала суду № 42884801, 24.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2015 рокусправа № 804/7305/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014р. у справі за позовом Державного підприємства «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ДП «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014р. позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.11.2013 №0000252201 та № 0000282201.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем до перевірки не було надано розрахунки коригувань податкових зобов'язань та оригінали податкових накладних, виписаних підприємствами-постачальниками.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки від 30.09.13 №262/2201/32495626, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.13 №0000252201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1 255 271 грн. (1 004 217 грн. - основний платіж, 251 054 грн. - штрафні санкції), та № 0000282201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 976 567 грн.

Актом перевірки встановлено порушення зокрема п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п.198.6 ст.198, п.201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством заниженні податкові зобов'язання і завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану

вартість на загальну суму 1 004 217 грн., в тому числі: за липень 2012 року на суму 7589грн., за грудень 2012 року на суму 828 162 грн., за січень 2013 року на суму 168 466 грн., а також до завищення залишку від'ємного значення з ПДВ на загальну суму 1 976 567 грн., в т. ч. за червень 2012 року на суму 1 552 грн., березень 2013 року на суму 1 975 015 грн.

Також судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до договору від 01.06.12 №24, укладеного між позивачем та ТОВ «Копи системс», позивач зобов'язувався виготовити та здійснити постачання запасних частин до тягових агрегатів на умовах 100% попередньої оплати. На виконання умов договору ТОВ «Копи системс» перераховано кошти на розрахунковий рахунок позивача, який свої зобов'язання по виготовленню запасних частин виконав частково, у зв'язку з чим 28.11.12 та 29.11.12 позивачем з розрахункового рахунку на рахунок отримувача - ТОВ «Копи системс» частково повернуто попередню оплату на загальну суму 2 678 172,58 грн., в т.ч. ПДВ - 446 362,10 грн. Факт повернення постачальником-позивачем суми попередньої оплати підтверджується платіжними дорученнями від 28.11.12 №3658, від 29.11.2012 №3664 та №3674.

Позивач як постачальник відповідно зменшив суму податкових зобов'язань за результатами такого податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надіслав отримувачу - ТОВ «Копи системс» розрахунок коригування податку.

Позивачем складені відповідні розрахунки коригування сум ПДВ в листопаді 2012 року: від 28.11.2012 №32, від 29.11.2012 №33, від 29.11.12 №34 та від 29.11.12 №35 на (-) 446 362 грн з ТОВ «Копи системс», які були направлені до ДПІ в електронному вигляді як додаток до декларації з ПДВ та отримані останнім, що підтверджується відповідними квитанціями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також судом першої інстанції було встанволено, що відповідно до договору від 23.02.2012 №14, укладеного між позивачем та ТОВ «ТД «Вітарт», позивач зобов'язувався виготовити та здійснити постачання тягових агрегатів; на виконання умов договору позивачем забезпечено виготовлення та передачу на адресу замовника, однак останній не розрахувався у повному обсязі, тому 20.08.12 отримувачем- ТОВ «ТД «Вітарт» постачальнику - позивачу було частково повернуто виготовлену продукцію на загальну суму 25 671 696 грн, в т.ч. ПДВ - 4 278 616 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 20.08.12 №6.

Позивач як постачальник у зв'язку з поверненням йому товару здійснив перерахунок та відповідно зменшив суму податкових зобов'язань за результатами такого податкового періоду, надіславши отримувачу - ТОВ «ТД «Вітарт» розрахунок коригування податку.

Позивачем на адресу ДПІ направлені відповідні розрахунки коригування сум ПДВ: - в грудні 2012 р. на (-) 1 921 466,66 грн. з ТОВ «ТД «Вітарт» (розрахунок коригування від 20.08.12 №12); - в січні 2013 р. на (-) 201 600 грн з ТОВ «ТД «Вітарт» (розрахунки коригування від 20.08.12 №10, від 20.08.12 №11), що також підтверджується квитанціями щодо направлення 3-х розрахунків-коригувань податкових зобов'язань по ТОВ «ТД «Вітарт» 2 123 066,66 грн. (100 800,00 + 100 800,00+ 1 921 466,66), копії яких наявні в матеріалах справи.

Судовим першої інстанції вірно було встановлено, що за формою та змістом вони відповідають Додатку 1 до Податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (чинним на час виникнення спірних правовідносин).

Таким чином вірними є висновки суду першої інстанції про те, що доводи відповідача про відсутність у позивача під час перевірки відповідних розрахунків коригувань сум ПДВ є помилковими, а висновки про заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 2 569 429 грн. є необґрунтованим, адже позивач зменшив спірну суму податкових зобов'язань за наявністю правових підстав, визначених приписами п.192.1.ст.192 Податкового кодексу України, з дотриманням порядку, визначеного пп.192.1. п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України.

Також судом першої інстанції вірно було встановлено наявність у позивача відповідних податкових накладних на підтвердження правомірності формування податного кредиту в перевіреному періоді, оригінали яких судом першої інстанції було досліджено.

Судом першої інстанції було встановлено наявність доказів фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами: докази отримання товару, сплати за поставку, використання у власні господарській діяльності.

У відповідності до п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Доводи апеляційної скарги про ненадання до перевірки необхідних документів колегія суддів вважає помилковими, оскільки зазначене було спростовано наявними в матеріалах справи доказами та тим фактом, що відповідачем до позивача штраф відповідно ст. 212 Податкового кодексу України за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю не було застосовано.

Таким чином, підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014р. у справі за позовом Державного підприємства «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш