Ухвала суду № 42884794, 24.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2015 рокусправа № 804/18780/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дніпротехекологія» до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «НВП «Дніпротехекологія» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати від 02.09.2014 року № 0001152201.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновок податкового органу щодо неврахування позивачем при визначенні розміру орендної плати за землю коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки є протиправним та не відповідає дійсним обставинам справи.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року позов було задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає про те, що оскільки позивачем було завершено будівництво торгово-сервісного комплексу і використовувало його для здійснення господарської діяльності, змінилося і функціональне використання землі із категорії земель за функцією використання «інші землі» до категорії «землі комерційного використання», що передбачає застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 2,5.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «НВП «Дніпротехекологія» просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник податкового органу підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ТОВ «НВП «Дніпротехекологія» просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 479 від 29.07.2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВП «Дніпротехекологія» з питання дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті земельного податку за період з 30.11.2011 по 01.05.2014» була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «НВП «Дніпротехекологія» з питання дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті земельного податку за період з 30.11.2011 по 01.05.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.08.2014 року № 895/2201/32560824, яким встановлено порушення позивачем:- п.271.1 ст.271, п.86.1, п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010; - Таблиці 1.1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за № 388/12262.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 02.09.2014 року № 0001152201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» на суму 1771286 69 грн.

Перевіркою встановлено заниження позивачем розміру орендної плати за землю за період з 30.11.2011 по 01.05.2014 на загальну суму 1 417 029,35 грн., в т.ч. за грудень 2011 року в сумі 59 926,08 грн., за 2012 рік в сумі 719 111,33 грн. та за 2013 рік в сумі 637 991,94 грн. внаслідок невірного визначення нормативної грошової оцінки землі.

При цьому податковий орган виходив з того що хоч розмір орендної плати за користування земельною ділянкою позивачем визначено як це передбачено п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, але не враховані зміни передбачені Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11, за яким грошова оцінка земельної ділянки в частині застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки. Був застосований коефіцієнт 05,а повинен був заснований коефіцієнт 2,5, оскільки позивачем було завершено будівництво торгово-сервісного комплексу і підприємство використовувало його для здійснення господарської діяльності, тобто змінилося і функціональне використання землі із категорії земель за функцією використання «інші землі» до категорії «землі комерційного використання».

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «НВП «Дніпротехекологія» та Дніпропетровською міською радою було укладено договір оренди землі від 25.10.2007 року. Термін дії цього договору закінчився 26.11.2010 р.

Земля за даним договором відповідно до п.5.1 була передана для проектування і будівництва торгівельно-сервісного комплексу. Згідно п.5.2 цього договору, цільове призначення земельної ділянки: землі житлової і громадської забудові. Коефіцієнт функціонального використання був встановлений органами Державного земельного кадастру (ДЗК) у розмірі 0,5.

Після закінчення терміну дії договору оренди позивач продовжував платити орендну плату за землю на тих же умовах, які були у договорі оренди землі, відповідно із застосуванням того ж коефіцієнта функціонального використання.

Листом від 29.01.2010 року № 6-Г (вх. № 11/366 від 05.02.2010 року), на адресу Дніпропетровського міського голови підприємство просило дати вказівку відповідним міським службам про продовження договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно з п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Судом першої інстанції вірно спростовано доводи податкового органу про те, що позивачем при визначенні розміру орендної плати не враховані зміни нормативної грошової оцінки землі, які відбулися протягом періоду, що перевірявся, зокрема не враховано вимогу Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів за яким проводиться грошова оцінка земельної ділянки в частині застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, враховуючи той факт, що позивачем надсилалися листи на адресу ДЗК про надання довідки про нормативну грошову оцінку землі після закінчення терміну договору оренди землі. В свою чергу, нова довідка про нормативну грошову оцінку землі органами ДЗК позивачеві надана не була.

А тому до моменту видачі Витягу з технічної документації про нову нормативну грошову оцінку землі від 15.11.2013 року позивач правомірно застосовував коефіцієнт функціонального використання 0,5, обґрунтовуючи це тим, що нормативна грошова оцінка наданої земельної ділянки проведена компетентними органами у відповідності до затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 213 від 23.03.1995 року (зі змінами та доповненнями), Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Судом першої інстанції вірно зазначено що жоден нормативно-правовий акт не зобов'язує платника податків самостійно вносити зміни в нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Такі корективи (у тому числі у зв'язку із зміною цільового призначення земельної ділянки або його функціонального використання) можуть бути внесені лише відповідними органами, які отримали ліцензію на проведення робіт по землеустрою (ст. 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до ч.1 ст.20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно з п.1.2. договору оренди землі від 25.10.2007 року, цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.3 (роздрібна торгівля та комерційні послуги), згідно рішення міської ради від 23.05.2007 року № 113/15. У відповідності до Довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.06.2007 року № 605, яка є невід'ємною частиною договору від 25.10.2007 року, коефіцієнт функціонального використання (Кф) становить 0,5.

Вказане рішення міської ради від 23.05.2007 року № 113/15, на підставі якого було укладено договір оренди землі від 25.10.2007 року, втратило чинність згідно з п.11 рішення міської ради від 30.10.2013 року № 158/42, відповідно до якого укладено договір оренди землі від 24.03.2014 року.

Відповідно до п.2.2. договору оренди землі від 24.03.2014 року, цільове призначення земельної ділянки: 03. Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування). Відповідно до п.2.4. договору оренди землі від 24.03.2014 року, функціональне використання: по фактичному розміщенню торгівельно-сервісного комплексу. Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі від 15.11.2013 року № 30080, коефіцієнт Кф складає 2,5.

З цього часу позивач здійснив перерахунок орендної плати, подав нову уточнюючу декларації до відповідача за 2013 рік (з моменту отримання Витягу), тобто належним чином виконував умови нового договору оренди.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що позивач правомірно застосовував нормативну грошову оцінку землі (згідно з довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданої Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів від 20.06.2007 року № 605), яка була виконана при укладенні договору оренди землі від 25.10.2007 року, для визначення розміру орендної плати за землю.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. З урахуванням зазначених положень Закону судом вірно відхилено доводи податкового органу про те, що завершення будівництва і готовність його до експлуатації вказує на зміну цільового використання земельної ділянки, оскільки факт його завершення підтверджено наявністю відповідних документів (технічний паспорт, висновок інженерного обстеження технічного стану будівельних конструкцій, рішення господарського суду Дніпропетровської області про визнання права власності). Отже, подальше використання земельної ділянки передбачає зміну її цільового використання із проектування та будівництва до комерційного використання.

Відповідно до п.11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

В свою чергу, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області було зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, подану ТОВ «НВП «Дніпротехекологія» 22 травня 2014 року, а тому саме з цього часу торгівельно-сервісний комплекс введений в експлуатацію.

Відповідачем не підтверджено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржене судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 27 березня 2015 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Л.М. Нагорна