Ухвала суду № 42884740, 10.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2015 рокусправа № 804/7174/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі № 804/7174/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 05 травня 2014 року за № 0000222210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на 134118,80 грн., з яких: за основним платежем + 107295,04 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 26823,76 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що під час митного оформлення товару, за митними деклараціями, вказаними у табл. № 2 до акту перевірки від 10 квітня 2014 року позивач надав до митниці усі необхідні та достатні документи, які вимагає діюче законодавство для митного оформлення імпортного товару, у т.ч. й документи, які підтверджують розподілення транспортних витрат (виділення вартості транспортних витрат на транспортування товару після ввезення на митну територію України).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає,що Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровський трубний завод» були порушені вимоги митного законодавства України в частині визначення митної вартості товарів, що спричинило невірне визначення податкового зобов'язання підприємства, як суб'єкта податкової відповідальності, при митному оформленні товарів.

Колегія суддів у відповідності до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено процесуальне правонаступництво Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Головне управління ДФС у Дніпропетровській області.

У судовому засідання сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та заперечення на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" зареєстроване у якості юридичної особи, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 049433. Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області 10 квітня 2014 року складено акт № 03/14/36053445 про проведення перевірки стану дотримання законодавства України з питань державної митної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод". За результатами вищевказаної перевірки відповідачем було встановлено наступні порушення законодавства України: ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, в результаті чого занижено суму митної вартості товарів, як бази оподаткування податком на додану вартість, згідно наведених декларацій у таблицях № 2 та № 3; п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість при ввезенні, згідно наведених декларацій у таблицях № 2 та № 3. Позивачем 18 квітня 2014 року було подано письмові заперечення за вих. № 12041785 від 17 квітня 2014 року на акт перевірки № 03/14/36053445 від 10 квітня 2014 року, проте, відповіддю за вих. № 2423/10/04-36-2210-11 від 28 квітня 2014 року, у задоволенні заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" було відмовлено. Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області 05 травня 2014 року за № 0000222210 винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р", яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів, код бюджетної класифікації 14010300, (028)" на 134118,80 грн., з яких: за основним платежем + 107295,04 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 26823,76 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведена правомірність збільшення позивачу грошового зобов'язання за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню.

Апелянт посилається на те, що позивачем протиправно не включено до митної вартості товару всієї суми транспортних витрат (як поза територією України, так і в її межах). З приводу цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час митного оформлення товару, за митними деклараціями, вказаними у табл. № 2 до акту перевірки № 03/14/36053445 від 10 квітня 2014 року, надав до митниці документи, які підтверджують розподілення транспортних витрат (виділення вартості транспортних витрат на транспортування товару після ввезення на митну територію України). З експедиторами, які перевозили імпортний товар, оформлений за митними деклараціями, представленими у табл. № 2 до акту перевірки № 03/14/36053445 від 10 квітня 2014 року, у позивача були укладені договори на транспортно-експедиційні послуги, як то: з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Евротехмаш" - Договір № ЕТМ-М 117 від 02 лютого 2012 року; з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - Договір № 09/11-12 від 09 листопада 2012 року; з Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Лоджистікс Кампані" - Договір № 2011 від 20листопада 2012 року; з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 - Договір № 18/02-3 від 18 лютого 2013 року; з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 - Договір № 101м від 18 лютого 2013 року; з Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" - Договір № 1 від 30 січня 2013 року; з Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" - Договір № 1 від 28 березня 2013 року;з Компанією "Odyssey Shipping Service LLC" - Договір № OSS-000201-1/13 від 12 червня 2013 року; з Товариством з обмеженою відповідальністю "Техпроект" - Договір б/н від 13листопада 2013 року; з Приватним підприємством. "Дніпро-трейд" - Договір № 21/11 від 21 листопада 2013 року. На підтвердження реальності здійснених господарських операцій відповідачу були надані первинні документи, а саме акти приймання-передачі виконаних робіт, до актів як їх невід'ємна частина, додавалися Довідки про розподілення транспортних витрат.

Крім того, по факту виконання транспортно-експедиційних робіт підписані Акти приймання-передачі виконаних робіт. До актів, як їх невід'ємна частина, додавалися Довідки про розподілення транспортних витрат. Такі довідки додавалися до кожної митної декларації. Ці довідки транспортно-експедиційних компаній, обов'язково використовуються при митному оформленні товару, та зазначаються у графі 44 митної декларації, їх електронні копії, разом з митною декларацією, зберігаються в Митній службі України.

Враховуючи, що всі первинні документи, надані позивачем на перевірку, відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами за умовами договору, то позивачем правомірно відображено результати своїх операцій у податковому обліку, зокрема щодо вартості вказаних послуг на митній території України та поза її межами, чим не порушено вимоги ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України та не занижено суму митної вартості товарів на 65659,60 грн.

Щодо доводів апелянта про невірне застосування позивачем методу визначення митної вартості товару, колегія суддів зазначає наступне.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" (Покупець) та Компанією UNI TUBE LTD (Китай) (Постачальник) 03 червня 2010 року було укладено контракт № 100603 поставку товару - труби бурильні безшовні із чорних металів, різних діаметрів. Згідно зазначеного контракту найменування, ціна, кількість товару визначається у відповідній специфікації до цього контракту. З вказаним контрактом був поставлений товар, на який оформлені митні декларації:

- № 110000013/2011/316332 від 08 вересня 2011 року;

- № 110070000/2012/310327 від 08 травня 2012 року;

- № 110070000/2012/317840 від 26 липня 2012 року;

При митному оформлені товару, який був завезений згідно комерційного рахунку UT100603-08 від 18 липня 2011 року, самостійно визначену згідно статті 52 Митного кодексу України та заявлену позивачем у митній декларації № 110000013/2011/316294 від 07 вересня 2011 року митну вартість 2295,00 USD за тонну, Дніпропетровська митниця своїм рішенням про визначення митної вартості товарів № 110000013/2011/301287/2 від 07 вересня 2011 року підвищила до 2880,00 USD за тонну і здійснила митну очистку товару на імпорт, який був завезений згідно комерційного рахунку UT100603-08 від 18 липня 2011 року, за цією ціною згідно ВМД № 110000013/2011/316332 від 08 вересня 2011 року.

ТОВ "Дніпровський трубний завод" звернулося до Дніпропетровської торгово-промислової палати і отримало та представило до відділу митних платежів Дніпропетровської митниці разом з митною декларацією висновок експерта № ГО-3236 від 08 травня 2012 року про те, що ринкова вартість заявлених до оформлення бурильних труб, які поставляються згідно контракту № 100603 від 03 червня 2010 року є 2300,00 USD за тонну.

При ввезені наступної партії товару, згідно рахунку № UT100603-312 від 12 березня 2012 року позивачем знову була самостійно визначена, згідно статті 52 Митного кодексу України, та заявлена у митній декларації № 110070000/2012/310327 митна вартість 2300,00 USD за тонну. Дніпропетровською митницею було здійснено оформлення товару, який був завезений згідно рахунку № UT 100603-312 від 12 березня 2012 року, за ціною 2300,00 USD за тонну, як це вказав позивач. Також було проведено митне оформлення товару згідно митних декларацій № 110070000/2012/317840 від 26 липня 2012 року, який був завезений згідно рахунку № UT100603-L від 12 червня 2012 року за ціною 2300,00 USD за тонну.

Враховуючи, що митним законодавством не передбачено безпосередньої залежності при визначенні митної вартості товарів певної поставки від визначеної митної вартості за попередніми поставками товарів та того, що як під час митного оформлення митних декларацій, так і під час перевірки позивач надав усі документи, які необхідні і достатні для митного оформлення, то ним не порушено вимог ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України та не занижено суму митної вартості товарів на 470815,10 грн.

Також, колегія суддів наголошує, що розмитнення товару за заявленою позивачем митною вартістю було здійснено митним органом без будь-яких зауважень.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі № 804/7174/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко