Ухвала суду № 42884732, 10.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2015 року

справа № 804/6738/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Дніпроважмаш” на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі №804/6738/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська до Публічного акціонерного товариства “Дніпроважмаш” про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська звернулось з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з Публічного акціонерного товариства “Дніпроважмаш” заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 2, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за квітень 2014 року в сумі 244867,97 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, в якому зазначено, що підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідачем зазначені вимоги Інструкції виконано не було, в результаті чого утворився борг в сумі 244867,97 грн. по пенсіям за списком № 2 за квітень 2014 року. Заборгованість в добровільному порядку сплачена не була, а відтак підлягає примусовому стягненню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство “Дніпроважмаш” звернулось з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що працівникам відповідача призначено пенсії на підставі п. «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Такі пенсії належать до Списку №2 виробництв робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. А оскільки лише за Список №1, що віднесений до п.«а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підприємство покладається обов’язок покриття витрат на виплату та доставку пенсій, у даному випадку у Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» відсутній обов’язок на покриття таких витрат.

Позивач, у поданому до суду запереченні, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Публічне акціонерне товариство “Дніпроважмаш” є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська. Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду України несуть витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, в частині пенсій за списком № 2, призначених відповідно до пунктів “б-з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за квітень 2014 року на загальну суму 244867,97грн. Суми нарахованих коштів підтверджуються розрахунками органів Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 2, призначених відповідно до пунктів “б-з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за квітень 2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком і зазначає, що відповідно до абзацу 1 пункту 2 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Статтями 1,2 та 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено покриття витрат на відшкодування і доставку пільгових пенсій та встановлено, зокрема, що суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності є платниками збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. “а”, “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (чоловіки -60 років, жінки - 55 років) за ставкою збору 100 відсотків від вказаних витрат.

Статтею 3 цього Закону передбачено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, регламентується Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003№ 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.6.4., 6.5, 6.8. Інструкції розмір сум до відшкодування за поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (додаток 6 до Інструкції), які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Ці розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається із доданої до матеріалів справи довідки-розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б-з" ст. 13 зазначеного Закону за списком № 1 за квітень 2014 року, у відповідача наявна заборгованість в розмірі 244867,97 грн. Доказів погашення відповідачем заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 за квітень 2014 року в сумі 244867,97 грн. відповідачем надано не було.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до п. “б” - “з” ст. 13 зазначеного закону.

Посилання апелянта на те, що зазначена позивачем заборгованість не підлягає стягненню, оскільки колишні працівники відповідача, яким призначено пільгову пенсію, відносяться до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, а не до Списку №1, колегія суддів вважає необґрунтованими, так як відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено покриття витрат на відшкодування і доставку пільгових пенсій та встановлено, зокрема, що суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності є платниками збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених не тільки відповідно до п.п. “а”, а й п.п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов’язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі, заборгованість у сумі 244867,97 грн., яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України підлягає стягненню.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі №804/6738/14 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко