Ухвала суду № 42884444, 25.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11294/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», третя особа: департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» (далі - відповідач), третя особа: департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, у розмірі 339 207, 31 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 10 жовтня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2014 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Відповідач (ідентифікаційний код 02221219) як юридична особа зареєстрований Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією та як платник податків перебуває на обліку у позивача.

З матеріалів справи вбачається, що на час звернення до суду з позовом за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ) та земельного податку з юридичних осіб, яка виникла у результаті несплати відповідачем грошових зобов'язань, визначених ним у податкових деклараціях з ПДВ та плати за землю, а також на підставі податкових повідомлень-рішень про нарахування штрафів та пені з ПДВ, податку на прибуток та земельного податку у загальному розмірі 323 919, 20 грн.

З метою стягнення податкового боргу, позивачем направлено відповідачу першу податкову вимогу від 06 грудня 2010 року № 1/3396, яку, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідачем отримано, однак суму податкового боргу ним не погашено.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2014 року в адміністративній справі № 826/4653/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року, задоволено повністю позов Інспекції про стягнення з комунального закладу податкового боргу у розмірі 294 092, 99 грн.

Позивачем 17 лютого 2011 року прийнято рішення № 337/18 про опис майна у податкову заставу (далі - рішення про опис майна), у зв'язку з чим відповідачу направлено запити від 14 березня 2012 року № 309/10/19-111 та від 03 липня 2014 року № 13918/10/26-53-25-10 про виділення майна у податкову заставу.

У відповідь на вказані запити відповідач направив позивачу листи від 26 березня 2012 року № 31 та від 07 липня 2014 року № 64, в яких зазначив інформацію про перелік ліквідного майна для застави у загальному розмірі 339 207, 31 грн.

На підставі рішення про опис майна, податковим керуючим складено акти опису майна № 4 від 10 липня 2014 року та № 5 від 17 липня 2012 року, які підписано представниками відповідача.

Податкову заставу зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується відповідними витягами, копії яких міститься у матеріалах справи.

З приводу даних спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Суд не погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Згідно з п.п. 6.2.1, 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції, чинній на час складання податкової вимоги), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків вимоги.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. Обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Враховуючи, що із 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який визначає направлення платнику податків однієї податкової вимоги, тому позивачем друга податкова вимога відповідачу не направлялася.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, п. 87.2 ст. 87, п.п. 88.1, 88.2 ст. 88, пп. 89.1.1, 89.1.2 п. 89.1, п.п. 89.2, 89.3, 89.8 ст. 89 ПК України, визначено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення податкового боргу.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу майна, а також будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

З урахуванням положень ст. 82 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Поряд з цим, процедура стягнення із платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Податковий кодекс України встановлює послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника податків. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен обґрунтувати, у першу чергу, недостатність у такого платника податків грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника податків за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Так, позивач з метою доведення такої обставини, як відсутність коштів на рахунках відповідача у банках, обслуговуючих його, надав банківські виписки щодо вихідного залишку на рахунку відповідача станом на 04 липня 2014 року та 23 липня 2014 року.

Але, з наявних у матеріалах справи банківських виписок, неможливо ідентифікувати щодо того, ким їх видано, оскільки не містять обов'язкових реквізитів видавника, таких як підпис, печатка.

Крім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження недостатності у відповідача грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а саме, не надано довідку про діючі (закриті) рахунки відповідача у фінансових установах та інкасові доручення (розпорядження) з відміткою про їх повернення у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунках відповідача.

Суд також звертає увагу, що із наданих позивачем банківських виписок щодо вихідного залишку станом на 04 липня 2014 року та 23 липня 2014 року не вбачається можливість встановити кількість та перелік таких рахунків та відповідно відсутність грошових коштів на усіх рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах, про які відомо позивачу.

Також, суд вважає за необхідне зазначити про не надання позивачем доказів на підтвердження відсутності на рахунках відповідача грошових коштів станом на час звернення до суду із позовом, оскільки такі банківські виписки датовані 04 та 23 липнем 2014 року.

Згідно з інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року № 1484/12/13-13, механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище зазначених норм та обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано суду належних доказів (не підтверджено відсутності на рахунках відповідача грошових коштів станом на час звернення до суду з даним позовом), які б давали йому змогу звернутися до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі. Позивач, також не зазначив, які заходи він вжив для того, щоб погасити борг відповідача за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2015 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.