Постанова № 42884349, 24.02.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2015 року Справа № 904/8685/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

секретар судового засідання: Валяр М.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Добровольський А.Т., довіреність №434-4016 від 11.10.11, представник

представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2014 року у справі № 904/8685/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 84 911,59 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2014 року (суддя Мілєва І.В.) позов задовольнити частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод, м. Дніпропетровськ на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", Дніпропетровська область, м. Нікополь 83 671, 41 грн., з яких: 70 339, 93 грн. - пеня, 13 331, 48грн. - 3% річних, в решті позовних вимог відмовлено.

Рішення господарського суду прийнято на підставі ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України та мотивовано неналежним виконанням відповідачем договору поставки від 23 січня 2013 року №131001/1205919/211122616, а саме розрахунок за поставлений товар останній здійснив з порушенням строку, визначеним договором.

Відхиляючи клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідач його оскаржує на предмет порушення норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи.

Скаржник вважає, що господарський суд не правомірно відмовив в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" від 22 грудня 2014 року №24-1-842 про розстрочку виконанни рішення суду строком на три місяці.

Вказану заяву апелянт мотивує тяжким матеріальним становищем Заводу, на підтвердження чого ним було надано баланс підприємства станом на 30 вересня 2014 року та звіт про фінансові результати станом на 30 вересня 2014 року, відповідно до яких Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" є збитковим підприємством, зокрема з балансу вбачається, що сума дебіторської заборгованості підприємства в декілька разів перевищує суму кредиторської заборгованості.

Відповідач зазначає, що на світовому ринку з'явилася тенденція зниження цін на металопродукцію, подорожчання енергоносіїв, підвищення залізничного тарифу, що призводить до підвищення цін на металопродукцію, що в свою чергу викликає зниження попиту на продукцію.

Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" наголошує на тому, що господарські витрати, а саме сплата комунальних платежів, заробітної плати із нарахуванням податків, інших обоязкових платежів сплачувалися підприємством не за рахунок доходів, отриманих в результаті реалізації продукції, а з власних резервів, які на сьогоднішній день є вичерпними. У зв'язку зі значними збитками підприємство не має можливості отримати кредит.

Стягнення суми заборгованості в повному обсязі, так само як і звернення стягнення на майно відповідача призведе до зупинення діяльності Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", а також не виплату заробітної плати працівникам Заводу, несплату податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідач просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2014 року та прийняти нове, яким задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" від 22 грудня 2014 року №24-1-842 про розстрочку виконання рішення суду строком на три місяці.

23 лютого 2015 року від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з участю представника Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" в судовому засіданні господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/10416/14.

Клопотання апелянта задоволенню не підлягає, оскільки процесуальним законодавством не обмежено право представника Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" Голікової Н.О. на участь тільки в цій справі. Відповідач не позбавлений був направити в апеляційний господарський суд для участі в судовому засіданні по справі №904/8685/14 іншого представника.

Представник позивача доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Матеріали справи свідчать, що представник відповідача не приймав участі в судових засіданнях 25 листопада 2014 року, 23 грудня 2014 року господарського суду Дніпропетровської області .

Крім того, судова колегія вважає, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи без участі представника відповідача (ст.75 Господарського процесуального кодексу України).

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Господарським судом встановлено, що 23 січня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (правонаступник Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод") (покупець) було укладено договір поставки № 131001/1205919/211122616 (далі договір).

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити згідно з п.3.4. цього договору феросплави (товар) протягом строку з дати його підписання до 31 грудня 2013 року, на умовах, в кількості та строки, вказані в специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною (п.1.1. договору).

Постачання товару за цим договором здійснюється на умовах СРТ, залізнична станція Нижньодніпровськ, Придніпровської з/д, автотранспортом покупця (п.2.1. договору).

Датою поставки товару, при постачанні залізничним транспортом, вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції вантажовідправника. Постачальник приймає на себе зобов'язання по організації та оплаті транспортування та супроводу товару на шляху його слідування. Постачальник несе ризики випадкової втрати та/або псування товару до моменту прибуття товару на залізничну станцію Нижньодніпровськ, Придніпровської залізниці, що підтверджується штемпелем залізничної станції на залізничній накладній. Покупець зобов'язаний протягом 2-х робочих днів з дати прибуття товару, надіслати факсимільним та/або електронним зв'язком, з подальшою відправкою кур'єрською поштою на адресу постачальника, завірену покупцем копію залізничної накладної зі штемпелем залізничної станції Нижньодніпровськ, Придніпровської залізниці. При поставці товару автотранспортом датою поставки вважається дата передачі товару покупцю (найнятому ним перевізнику) на складі вантажовідправника, вказана в накладній на відпуск товару. Моментом переходу права власності на товар є дата поставки товару (п.2.3. договору).

Покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 120 календарних днів з дати поставки товару. Постачальник повідомляє покупця про дату поставки товару шляхом передачі з використанням електронного або факсимільного зв'язку наступних документів: рахунку постачальника, копії залізничних квитанцій, сертифікату якості, відповідно до п. 3.7. цього договору. Вартість відвантаженого товару в специфікації встановлюється у національній валюті України з врахуванням податків та зборів, передбачених законодавством України. Оплата товару здійснюється в національній валюті України (п. 3.4. договору).

Загальна вартості цього договору визначається загальною сумою вартості всіх специфікацій (додатків) до цього договору (п. 3.9. договору).

У випадку порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачених цим договором поставки, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на період прострочення, за кожен день прострочення оплати (п. 7.6. договору).

Постачальником та покупцем було підписано декілька специфікацій, зокрема специфікацію №14 від 13 листопада 2013 року, специфікацію №15 від 13 листопада 2014 року, специфікацію №16 від 02 грудня 2013 року, специфікацію №17 від 23 грудня 2013 року.

Вказаними специфікаціями сторони визначили найменування товару, що підлягає поставки, його кількість, формулу розрахунку ціни реалізації, базову ціну, строк поставки, орієнтовану загальну суму за специфікацією.

На виконання умов договору поставки від 23 січня 2013 року №131001/1205919/211122616 та специфікацій №№14-17 позивач здійснив поставку відповідачу феросилікомарганцю:

- 14 листопада 2013 року за видатковою накладною №001236 (а.с.49) та виставив рахунок №190461 від 14 листопада 2013 року на суму 199 200,95 грн. (а.с.48). Останнім днем оплати було 14 березня 2014 року, з 15 березня 2014 року почалось прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару. Відповідачем було здійснено оплату товару у розмірі 199 200,95 грн. за платіжним дорученням №2645 від 18 березня 2014 року, що підтверджується банківською довідкою Э.21.0.0.0./4-26964 від 19 серпня 2014 року (а.с. 87). Прострочення платежу - 3 дні.

- 17 листопада 2013 року за залізничними накладними №№45715455 (а.с.51), 45715539 (а.с.52), 45715505 (а.с. 3) у вагонах №№67920876, 67356337, 66891243 та виставив рахунок №190460 від 17 листопада 2013 року на суму 2 330 341, 97 грн. (а.с.50). Останні днем оплати було 17 березня 2014 року, з 18 березня 2014 року почалось прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару. Відповідачем було здійснено оплату товару на суму 2 330 341,95 грн. за платіжним дорученням №3225 від 31 березня 2014 року, що підтверджується банківською довідкою № Э.21.0.0.0./4-26964 від 19 серпня 2014 року. Прострочення платежу -13 днів (а.с.87).

- 22 листопада 2014 року за залізничним накладними №№45884822 (а.с.40), 45884814 (а.с.41), 45884830 (а.с.42), 45884798 (а.с.43) у вагонах №№60936762, 66372681, 67871616, 66171109 та виставив рахунок №190539 від 22 листопада 2013 року на суму 3 187 384,48 грн. (а.с.39). Останнім днем оплати було 24 березня 2014 року, з 25 березня 2014 року почалось прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару. Відповідачем було здійснено оплату товару за платіжним дорученням №3566 від 08 квітня 2014 року, що підтверджується банківською довідкою Э.21.0.0.0./4-26964 від 19 серпня 2014 року (а.с.87). Прострочення платежу - 14 днів.

- 28 листопада 2013 року за видатковою накладною №001278 (а.с.81) та виставив рахунок №190770 від 28 листопада 2014 року на суму 638 419,06 грн. (а.с. 80). Останнім днем оплати було 28 березня 2014 року, з 29 березня 2014 року почалось прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару. Відповідачем було здійснено оплату товару за платіжним дорученням №3566 від 08 квітня 2014 року, що підтверджується банківською довідкою Э.21.0.0.0./4-26964 від 19 серпня 2014 року (а.с.87). Прострочення платежу - 10 днів.

- 19 листопада 2013 року за видатковою накладною №001248 (а.с.83) та виставив рахунок №190476 від 19 листопада 2013 року на суму 200 003, 77 грн. (а.с.82). Останнім днем оплати було 19 березня 2014 року, з 20 березня 2014 року почалось прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару. Відповідачем було здійснено оплату товару у розмірі 199 200, 95 грн. за платіжним дорученням №3566 від 08 квітня 2014 року, що підтверджується банківською довідкою Э.21.0.0.0./4-26964 від 19 серпня 2014 року (а.с.87). Прострочення платежу - 19 днів.

На виконання умов договору та специфікації №17 постачальник здійснив поставку товару - феромарганцю 29 грудня 2014 року за залізничною накладною № 47318357 (а.с.59) у вагоні №56169931 та виставив рахунок № 191217 від 29 грудня 2013 року на суму 678 255, 65 грн. (а.с.58). Останнім днем оплати було 28 квітня 2014 року, з 29 квітня 2014 року почалось прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару. Відповідачем було здійснено оплату товару за платіжним дорученням №93 від 06 травня 2014 року, що підтверджується банківською довідкою Э.21.0.0.0./4-26964 від 19 серпня 2014 року (а.с.87). Прострочення платежу - 7 днів.

Таким чином відповідач повністю розрахувався за поставлений товар, але з порушенням строків, встановлених договором, внслідок чого позивачем заявлено до стягнення на підставі п.7.6 договору пеня в розмірі 70 339, 93 грн. та 3% річних в розмірі 14 571, 66 грн. на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою договір №131001/1205919/211122616 від 23 січня 2013 року є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що оплата поставленого товару здійснена відповідачем з прострочкою платежу. Відповідач належними доказами цю обставину не спростував.

Отже, нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання вважається правомірним.

Згідно зі ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Розрахунок пені, наданий позивачем відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, період нарахувань не перевищує шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Таким чином, пеня в розмірі 70 339, 93 грн. стягнута обґрунтовано.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 14 571, 66 грн.

Проте, господарський суд здійснив перерахунок 3% річних, оскільки в період, за який нараховано 3% річних, увійшов день оплати основного боргу. В результаті перерахунку розмір 3% річних становить 13 331, 48 грн. Перерахунок розміру 3% річних відповідає обставинам справи, не містить арифметичних помилок.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 70 339, 93 грн. та 3% річних в розмірі 13 331, 48 грн.

22 грудня 2014 року відповідач подав до господарського суду клопотання про розстрочку виконання рішення, яке обґрунтовано зниженням ціни на металопродукцію, подорожчанням енергоносіїв, підвищенням залізничного тарифу, постійним підвищенням постачальниками цін на сировину, що закупається підприємством, що в свою чергу, призводить до різкого подорожчання продукції, що випускається.

Відповідач послався на те, що за підсумками 2 та 3 кварталу 2014 року Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" є збитковим підприємством, сума дебіторської заборгованості у багато разів перевищує суму кредиторської заборгованості та складає 3 243 715 тис. грн. (а.с.118-119).

Відповідач просив розстрочити виконання рішення на три місяці з оплатою рівними частинами до 30 числа кожного місяця.

Відповідно до п.7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що відповідачем не доведено винятковості обставин, при наявності яких процесуальний закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду.

Згідно ч.2 ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Відповідно до ст.ст.42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Обставини, які наводить відповідач в клопотанні, належать перед усім до його комерційного ризику і не можуть бути підставою для розстрочки виконання рішення.

З огляду на викладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2014 року відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування, задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.49, 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2014 року у справі № 904/8685/14 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М. Лисенко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 26.02.15 р.)