Ухвала суду № 42884162, 25.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3572/14 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тема-Б» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тема-Б» (далі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» № 0002382300 та № 0002372300 від 20.12.2013 року.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 19 серпня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 10.09.2013 року по 11.11.2013 року посадовими особами Податкового органу на підставі направлень від 10.09.2013 року № 167, № 168, № 169, № 170 та наказу від 01.08.2013 року № 76, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.4 ст. 77 п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та плану графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена документальна виїзна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Тема-Б» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт № 294/10-13-22-01-121/36460480 від 18.11.2013 року.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» від 20.12.2013 року № 0002382300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 610 626,00 грн., у тому числі за основним платежем 488 501, 00 грн., штрафні санкції 122 125, 00 грн.;

- форми «Р» від 20.12.2013 року № 0002372300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 641 158, 00 грн., у тому числі за основним платежем 512 926, 00 грн., штрафні санкції 128 232, 00 грн.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Фоззі-Фуд» (виконавець) та ТОВ «Тема-Б» (замовник) укладено договір № 78-Р/10 від 01.01.2010 року про надання послуг мерчандайзингу, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню замовнику послуг з передпродажної підготовки товарів та мерчандайзингу, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином отримані послуги. Звіт - інформація по запиту замовника про реалізацію продукції, в місцях продажу, де надаються послуги по даному Договору. Місця реалізації - супермаркети, магазини та інші торгові точки виконавця. Вартість послуг визначається сторонами наприкінці кожного місяця (кварталу), в якому такі послуги надані, та фіксуються в актах виконаних робіт.

Відповідно до Додаткової угоди від 01.01.2010 року до договору № 78-Р/10 від 01.01.2010 року для цілей даного договору мерчандайзинг визначається як сукупність послуг по стимулюванню збуту товарів, придбаним виконавцем у замовника (далі - товари або продукція): по розміщенню товарів на торговому обладнанні (полицях, стендах та і т.д.), безпосередньо в місцях продажу, по рекламній діяльності стосовно товарів в місцях продажу, з метою формування та підтримання попиту на товари на ринку, збільшення обсягів реалізації товарів кінцевим споживачам, та як наслідок збільшення доходів замовника від продажу таких товарів.

Також Додатковою угодою від 01.01.2010 року до договору № 78-Р/10 від 01.01.2010 року затверджено перелік магазинів, в торгових залах в яких надаються послуги мерчандайзингу.

На підтвердження реальності та правомірності виконання умов договору № 78-Р/10 від 01.01.2010 року, обсягу наданих послуг, позивачем надані належним чином завірені копії:

- планів-схем по розміщенню товару до договору;

- розрахунків вартості послуг від 31.03.2012 року, від 30.04.2012 року, від 31.05.2012 року та від 30.11.2012 року;

- звітів про продаж продукції за березень 2012 року, за квітень 2012 року, за травень 2012 року та за листопад 2012 року;

- актів здачі-прийняття робіт № 0094758683 від 31.03.2012, №0094758686 від 31.03.2012, №0094760818 від 31.03.2012, №0094769113 від 30.04.2012, №0094777245 від 31.05.2012, №0094777243 від 31.05.2012, №0094777171 від 31.05.2012, №0094777234 від 31.05.2012, №0094777168 від 31.05.2012, №0094777165 від 31.05.2012, №0094777156 від 31.05.2012, №0094831831 від 30.11.2012, №0094831829 від 30.11.2012, №0094831827 від 30.11.2012, №0094840273 від 31.12.2012, №0094840276 від 31.12.2012, №0094840279 від 31.12.2012, №0094840283 від 31.12.2012, №0094840266 від 31.12.2012;

- податкових накладних №7002622 від 05.03.2012, №7002627 від 12.03.2013, №7002626 від 13.03.2012, №7002623 від 14.03.2012, №7002624 від 15.03.2012, №7002625 від 16.03.2012, №7002628 від 19.03.2012, №7002629 від 20.03.2012, №7002632 від 21.03.2012, №7002630 від 22.03.2012, №7002631 від 23.03.2012, №7002656 від 26.03.2012, №7002657 від 27.03.2012, №7004220 від 28.03.2012, №7004222 від 28.03.2012, №7004221 від 30.03.2012, №7001856 від 20.04.2012, №7003566 від 24.04.2012, №7003565 від 25.04.2012, №7003567 від 26.04.2012, №7003568 від 27.04.2012, №7003569 від 28.04.2012, №7002399 від 22.05.2012, №7002397 від 24.05.2012, №7003291 від 28.05.2012, №7002402 від 23.05.2012, №7002400 від 24.05.2012, №7002398 від 24.05.2012, №7003292 від 31.05.2012, №7002643 від 01.11.2012, №7002644 від 01.11.2012, №7003882 від 27.11.2012, №7003881 від 28.11.2012, №7003880 від 29.11.2012, №7001313 від 11.12.2012, №7001312 від 12.12.2012, 7001310 від 12.12.2012, №7001311 від 14.12.2012, №7001774 від 18.12.2012, №7001773 від 18.12.2012, №7001808 від 20.12.2012, №7001809 від 21.12.2012, №7002862 від 24.12.2012, №7003143 від 27.12.2012, №7003145 від 27.12.2012, №7003143 від 26.12.2012 та №7003756 від 28.12.2012;

- журналу-ордеру та відомості по рахунку 63130000 щодо замовлених та оплачених послуг мерчандайзингу.

На підтвердження оплати позивачем наданих за вказаною угодою послуг позивачем надані копії відповідних банківських виписок.

На підтвердження впливу на фінансовий стан товариства надання контрагентом мерчандайзингових послуг та наявності економічного ефекту, позивачем надані копії податкових декларацій товариства з податку на прибуток за 1, 2, 4 квартали 2012 року та податкових декларацій з ПДВ за березень, квітень, травень, листопад, грудень 2012 року.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Чинними нормативно-правовими актами України визначення терміну «мерчандайзинг» не надано.

Водночас, Листом ДПА України №806/6/23-4016/40 від 28.01.2010 року надано наступне визначення такому терміну: мерчандайзинг (англ. merchandising) - це частина процесу маркетингу, яка визначає методику продажу товару в магазині. Слово утворено від англійського merchandise - просувати на ринку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Зі змісту підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України вбачається, що до складу інших витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема: витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів, та інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до листа ДПА України від 29.07.2008 року № 15176/7/15-0217 для включення витрат на маркетинг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які, зокрема, підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи, а також підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд звертає увагу на те, що фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «Тема-Б» та ТОВ «Фоззі-Фуд» підтверджується приведеними первинними та іншими документами, а саме, актами прийому-передачі робіт, податковими накладними та іншим, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Також суд наголошує на тому, що податковий орган не ставить під сумнів реальність виконання сторонами умов договору № 78-Р/10 від 01.01.2010, однак стверджує, що надані позивачу його контрагентом мерчандайзингові послуги не пов'язані з господарською діяльністю товариства.

Судом встановлено, що надані ТОВ «Тема-Б» послуги мерчандайзингу мали безпосередній вплив на результати діяльності ТОВ «Тема-Б», тобто наявність економічного ефекту.

Так, з аналізу наданих позивачем копій податкових декларацій з податку на прибуток за 1, 2, 4 квартали 2012 року та податкових декларацій з ПДВ за березень, квітень, травень, листопад, грудень 2012 року, вбачається про збільшення обсягу продажу товару протягом року, за який здійснена перевірка.

Аналіз договору № 78-Р/10 від 01.01.2010 року та додаткової угоди до нього від 01.01.2010 року дає підстави вважати, що послуги, які надавав виконавець товариству, спрямовані на отримання доходу останнього.

Верховний Суд України у постанові від 24.10.2011 року у справі №21-191а11 за позовом закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, дійшов висновку про те, що понесені товариством витрати з передпродажної підготовки в мережі роздрібної торгівлі (розвезення готової продукції роздрібним покупцям, розміщення готової продукції у роздрібній мережі) належать до валових витрат, оскільки вони пов'язані з його господарською діяльністю.

Наведене підтверджує, що надання ТОВ «Фоззі-Фуд» позивачеві послуг з мерчандайзингу безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю позивача, та спростовує відповідні твердження відповідача.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин із зазначеним контрагентом, за період, що перевірявся Податковим органом, суду доведено.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме, податкових накладних, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість дій позивача щодо віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Фоззі-Фуд».

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.