Постанова № 42883799, 18.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 р. Справа № 640/20527/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова на постанову Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2014р. по справі № 640/20527/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач), в якому просив:

- визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова у здійсненні перерахунку основної державної пенсії, виходячи з розміру, не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру, не нижчого 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленої законом на час виплат;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова провести з 01.01.2014 року перерахунок щомісячної основної пенсії як інваліду 2 групи ЧАЕС, виходячи з розміру не нижчого 8 мінімальних пенсій за віком, на час виплат, відповідно до ст.ст. 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, та здійснити виплату всіх недоотриманих грошових коштів основної державної пенсії у повному обсязі, виходячи з розміру, не нижчого 8 мінімальної пенсії за віком на час виплат, починаючи з 01.01.2014 року, з урахуванням фактично виплачених сум;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова провести з 01.01.2014 року перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи, виходячи з розміру, не нижчого 75 % мінімальної пенсії за віком, на час виплат, відповідно до вимог ст.ст. 50, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№ 796-ХІІ від 28.02.1991 року, та здійснити виплату всіх недоотриманих грошових коштів щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у повному обсязі, виходячи з розміру, не нижчого 75 % мінімальної пенсії за віком на час виплат, починаючи з 01.01.2014 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 основної державної пенсії, виходячи з розміру, не нижчого 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру, не нижчого 75 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова провести з 19.05.2014 року перерахунок ОСОБА_1 основної державної пенсії як інваліду 2-ої групи ЧАЕС, виходячи з розміру, не нижчого 8 мінімальних пенсій за віком на час виплат, відповідно до вимог ст.ст. 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року, та здійснити виплату недоотриманих ним грошових коштів основної державної пенсії у повному обсязі, виходячи з розміру, не нижчого 8 мінімальних пенсій за віком на час виплат, починаючи з 19.05.2014 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова провести з 19.05.2014 року перерахунок ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, як інваліду 2-ої групи ЧАЕС, виходячи з розміру, не нижчого 75 процентів мінімальної пенсії за віком - на час виплат, відповідно до вимог ст.ст. 50, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року, та здійснити виплату недоотриманих ним грошових коштів щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у повному обсязі, виходячи з розміру, не нижчого 75% процентів мінімальної пенсії за віком - на час виплат, починаючи з 19.05.2014 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Позовні вимоги щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, як інваліду 2-ої групи ЧАЕС, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року, за період з 01.01.2014 року по 18.05.2014 року - залишено без розгляду.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтуванні своїх вимог відповідач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи та віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням, виданого 01.06.2009 року, та довідкою МСЕК від 25.06.2003 року (а.с. 8-11).

Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як інвалід 2 групи 1-ї категорії.

30.10.2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно зі ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на яку відповідачем надано відповідь від 06.11.2014 року та повідомлено заявника, що пенсія обчислена, виплачується в повному обсязі згідно вимог чинного законодавства.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 19.05.2014 року позивачу підлягали виплати суми основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, що дорівнюють розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в залежності від зміни прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами 2 групи і віднесені до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 75 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п. 28 розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у такій редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 2 групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п. 28 розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у такій редакції: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими зокрема по 2 групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Тобто, визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян на 2013 рік делеговано Кабінету Міністрів України.

Згідно ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Тобто положення п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" діяли протягом бюджетного року та закінчилися 31.12.2013 року.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" до 03.08.2014 року не було встановлено обмеження щодо виплат основної та додаткової пенсії, не внесено змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року діяли положення ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до яких розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 75 % мінімальної пенсії за віком.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу основна та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується з 01.01.2014 року в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року.

Між тим, у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року Кабінету Міністрів України не надано право змінювати розміри пенсії, вищезазначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За таких обставин, правовідносини щодо виплати основної та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому застосуванню до таких правовідносин підзаконного акту - постанови КМУ № 1210, яка суперечить Закону № 796-ХІІ, є помилковим.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції щодо покладення зобов'язання на відповідача і в подальшому нараховувати та проводити відповідні виплати в розмірі, визначеному ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з наступного.

Законом України від 31 липня 2014 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набув чинності 3 серпня 2014 року, "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" були доповнені п. 6-7, за яким було встановлено, що норми і положення статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Таким чином, Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 3 серпня 2014 року було надано повноваження Кабінету міністрів України визначати розмір виплат основної та додаткової пенсії, передбачений ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджетів на 2014 рік.

Колегія суддів зазначає, що вказані вище зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" набули чинності до ухвалення оскаржуваного судового рішення у цій справі, проте суд першої інстанції вказаних обставин не врахував та не надав їм належної правової оцінки.

Таким чином, суд першої інстанції невірно визначив період, за який відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачеві.

Отже, у період з 03.08.2014 року розмір виплат основної та додаткової пенсії особам, які мають статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом ІІ групи, повинен визначатися відповідно до урядових постанов, а тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату державної пенсії на підставі ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі не нижче 8 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі 75% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 03.08.2014 року - задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2014р. по справі № 640/20527/14-а скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова провести перерахунок ОСОБА_1 основної державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії виходячи з розміру, не нижчого 8 мінімальних пенсій та не нижчого 75 процентів мінімальної пенсії за віком - на час виплат, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року, та здійснити виплату недоотриманих ним грошових коштів пенсії починаючи з 03.08.2014 року, та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволені позову - відмовити.

В іншій частині постанову Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2014р. по справі № 640/20527/14-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.