Постанова № 42883746, 24.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ24 лютого 2015 р. Справа № 804/2259/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за за участю: представник позивача - Денисенко Т.М.

представник відповідача - Постольник О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Тітан» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Тітан» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Лівобережної об'єдної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Тітан» по взаємовідносинах із ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020» за період вересень 2014 року, за результатами якої складено акт № 42/2204/38199535 від 15.01.2015р.;

- визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», зокрема, до її підсистеми «Аналітична система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту перевірки № 42/2204/38199535 від 15.01.2015р. коригувань самостійно задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Тітан» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань за період вересень 2014 року;

- зобов'язати Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», зокрема, у її підсистеми «Аналітична система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» раніше відкориговані на підставі акту перевірки № 42/2204/38199535 від 15.01.2015р. показники податкового кредиту та податкових зобов'язань, які були самостійно задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Тітан» за період вересень 2014 року;

- стягнути з державного бюджету на користь ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Тітан» суму сплаченого судового збору в розмірі 73 грн. 08 коп.

В судовому засіданні, ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 55 КАС України було здійснено заміну відповідача його правонаступником, а саме Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову позивач посилається на порушення порядку призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також висновків, викладених в Акті документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Тітан» №45/2204/38199535 від 15.01.2015р. щодо нереальності здійснення господарських відносин по ланцюгу постачання з постачальником ТОВ «БК «Грандес-2020» та покупцями ДП «Сантрейд», ПРАД з ІІ «ДОЕЗ». А також зазначає, що на підставі викладених в акті перевірки №45/2204/38199535 від 15.01.2015р. висновків, відповідачем протиправно було внесено до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», зокрема, до її підсистеми «Аналітична система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» коригування самостійно задекларованих ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Тітан» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань за період вересень 2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та доданих матеріалах.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, в обґрунтування зазначив, що дії податкового органу з проведення перевірки позивача в повній мірі відповідають нормам діючого законодавства, а тому є правомірними. А також вказує, що відповідно до положень Методичних рекомендацій «Про організацію взаємодії органів ДПС при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів» на виконання свої обов'язків було внесено до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, дані перевірки, що є службовою інформацією та не зумовлює для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, не призводять до коригувань податкових зобов'язань та не порушує права позивача.

Вислухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявності підстав для його задоволення.

Вирішуючи спір суд відзначає, що відносини котрі виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, з платниками податків, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Пунктом 1.1. ст.1 Податкового кодексу України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 73.1. статті 73 Податкового кодексу України інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається органам державної податкової служби періодично або на окремий письмовий запит органу державної податкової служби у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

Пунктом 73.3. статті 73 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до такої інформації, зокрема, належить інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; про фінансово-господарські операції платників податків; про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків (стаття 72 Податкового кодексу України).

Органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

З аналізу викладених норм вбачається, що податковий орган має право звернутися до платника податків із письмовим запитом, за наявності хоча б однієї з підстав визначених пунктом 73.3. статті 73 Податкового кодексу України, з обов'язковим направленням платнику податків запиту про надання інформації за підписом керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби, та із визначенням переліку інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, та зазначенням підстав для надіслання такого запиту.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Так, судом встановлено, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було сформовано та направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Тітан» запит «Про надання документів та письмових пояснень» № 39177/04-64-15-01-010 від 05.12.2014 р. із проханням надати копії первинних документів та бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020» за період вересень 2014 року.

У відповідь на запит № 39177/04-64-15-01-010 від 05.12.2014р. позивачем супровідним листом були надані документи по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020».

14.01.2015р. Лівобережною ОДПІ було винесено наказ № 34 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «ПБК «Тітан» (податковий номер 38199535) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020» (податковий номер 39194742) по факту придбання товарів (робіт, послуг) за період вересень 2014 року тривалістю 2 робочі дні.

Окремо слід зазначити, що оскаржуваний наказ не містить посилань на направлений запит № 39177/04-64-15-01-010 від 05.12.2014 р. «Про надання документів та письмових пояснень», а також не зазначено про його не виконання.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п.79.2. ст. 79 ПКУ - документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

У відповідності до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, пп. 78.1.1. п. 78., п. 78.4. ст. 78 ПК України встановлюють підстави, умови та порядок, за яким призначається та здійснюється документальна позапланова перевірка, у тому числі:

1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) виявлення вказаних фактів за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації;

3) надіслання платнику податків та отримання ним обов'язкового письмового запиту контролюючого органу про надання пояснень, саме, за виявленими фактами, а не за будь-якими правовідносинами, без зазначення у чому полягають виявлені факти порушень за якими треба надати пояснення (відсутність предмету пояснень); при цьому такий запит має бути обов'язковим для платника податків, тобто відповідати вимогам ст. 73 ПК України, а платник податків має бути не звільненій від обов'язку надавати відповідь на цей запит на підставі п. 73.3. ст. 73 ПК України;

4) початок перебігу строку для надання платником податків пояснень - з дня отримання обов'язкового письмового запиту щодо надання пояснень за виявленими фактами;

5) ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на такий обов'язковий письмовий запит та сплив встановленого ПК України строку;

6) оформлення наказу про здійснення позапланової виїзної перевірки, тільки у разі виникнення вищевикладених обставин.

Податковий кодекс України встановлює, що документальна позапланова перевірка може бути призначена та проведена тільки у разі ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, не надання цих пояснень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу за виявленими фактами, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, за наслідками перевірок інших платників податків або за наслідками отримання податкової інформації на підставі якої виявлено ці факти. Відповідно у разі відсутності (не виникнення) зазначених обставин відсутні правові підстави для здійснення позапланової перевірки.

Проте, як було встановлено в судовому засіданні та відповідачем не заперечується, у відповідь на запит № 39177/04-64-15-01-010 від 05.12.2014р. позивачем супровідним листом 17.12.2014р. були надані первинні документи по взаємовідносинам із ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020», що відбувались у вересні 2014 року, а саме: договори, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 за липень 2014 року, що є достатнім переліком документів, які в повній мірі відображають господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020».

За викладених обставин суд вважає, що відповідачем протиправно, в порушення приписів, які визначені 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, було вчинено дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Тітан» по взаємовідносинах із ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020» за період вересень 2014 року.

За наслідком перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020» (податковий номер 39194742) по факту придбання товарів (робіт, послуг) за період вересень 2014 року, було складено акт № 42/2204/38199535 від 15.01.2015р.

Згідно висновків акту № 42/2204/38199535 від 15.01.2015р. встановлено:

1. нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «ПБК «Тітан», а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення ТОВ «ПБК «Тітан» операцій по ланцюгу з постачальником ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020» за вересень 2014 року;.

2. нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «ПБК «Тітан», а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення платником податків операцій у вересні 2014 року ТОВ «ПБК «Тітан» по ланцюгу постачання з: ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020» - ТОВ «ПБК «Тітан» - ДП «Сантрейд», ПРАТ з ІІ «ДОЕЗ».

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (наразі та надалі в редакції Податкового кодексу України станом на момент проведення перевірки) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України вказано, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Так, судом встановлено, що 11.08.2014р. між ТОВ «ПБК «Титан» (замовник) та ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020» (виконавець) укладено контракт № 5/14. Предметом укладеного контакту є виконання комплексу робіт з заміни автомобілерозвантажувальника згідно протоколу погодження об'єму робіт у термін з 11.08.2014р. по 29.09.2014р. Сторонами погоджено протокол погодження об'єму робіт на виконання комплексу робіт з заміни автомобілерозвантажувальника, протокол погодження договірної ціни.

За фактом виконанням договірних зобов'язань ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020» виписано рахунок фактура, сторонами підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0929/05 та податкова накладна, копії яких наявні в матеріалах справи.

12.08.2014р. між ТОВ «ПБК «Титан» (замовник) та ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020» (виконавець) укладено контракт № 5/14. Предметом укладеного контакту є виконання комплексу робіт з заміни привідних станцій стрічкових конвеєрів в елеваторі насідання на мотор-редуктори згідно протоколу погодження об'єму робіт у термін з 12.08.2014р. по 30.09.2014р. Сторонами погоджено протокол погодження об'єму робіт на виконання комплексу робіт з заміни автомобілерозвантажувальника, протокол погодження договірної ціни.

За фактом виконанням договірних зобов'язань ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020» виписано рахунок фактура, сторонами підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0930/31 та податкова накладна, копії яких наявні в матеріалах справи.

01.09.2014р. між ТОВ «ПБК «Титан» (замовник) та ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020» (виконавець) укладено контракт № 5/14. Предметом укладеного контакту є виконання комплексу ремонтно-слесарних робіт в цехах ПДМ, ПРМ, ПБМ та в елеваторі насіння згідно протоколу погодження об'єму робіт у термін з 01.09.2014р. по 30.09.2014р. Сторонами погоджено протокол погодження об'єму робіт на виконання комплексу робіт з заміни автомобілерозвантажувальника, протокол погодження договірної ціни.

За фактом виконанням договірних зобов'язань ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020» виписано рахунок фактура, сторонами підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0930/32 та податкова накладна, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також слід зауважити, що сама по собі наявність чи відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших документів вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язання платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Такі твердження також викладені в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року №2 1936/11/13-11 та рішеннях Вищого адміністративного суду у справах МК-60198/09 від 15 березня 2012 року, ЖК-20630/10 від 21 червня 2012року, МК/800/7790/13 від 17липня 2013 року.

З наданих позивачем доказів вбачається, що укладені ТОВ «ПБК «Титан» правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту відповідних періодів суми сплаченого ПДВ у вартості наданих ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020» послуг та правомірно сформовано податковий кредит по податковим накладним за період, що перевірявся.

Стосовно твердження Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська про наявність податкової інформації щодо формування ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020» суми податкового кредиту ПДВ по податкових накладних, виписаних постачальником ТОВ «Герс Союз», реальність здійснення господарських операцій з яким не встановлена, відсутність у ТОВ «Герс Союз» необхідних умов для здійснення господарської діяльності та, як наслідок, неможливості надання ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020» послуг слід зазначити, що дані твердження податкового органу дають підстави лише вважати про порушення податкового законодавства саме цими контрагентами. Позивач не може відповідати за дії чи бездіяльність своїх контрагентів.

Як було підтверджено наданим представником відповідача витягом з Інформаційної бази даних ІС «Податковий блок» «Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська було здійснило коригування показників податкової звітності ТОВ «ПБК «Титан» на підставі акту № 42/2204/38199535 від 15.01.2015р.

Відповідно до пп. 4.1.3 п. 4.1ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на принципі невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Згідно п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктом 192.3. ст. 192 Податкового кодексу України визначено, що результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі в Інформаційній базі даних ІС «Податковий блок» «Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розрізі контрагентів може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Самостійна зміна відповідачем в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», даних податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань, відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Також, спірні дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу, котрий має платник податків у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав тощо.

Згідно п. 2, 7, 13 Наказу Міністерство доходів і зборів України N 765 від 05.12.2013р. «Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2014р. за № 217/24994, визначено, що цим Порядком встановлюється механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів.

Контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи.

Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Крім того, відповідно до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державна податкова служба України від 14.06.2012 року № 516 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» та її підсистемах, формуються на підставі показників, поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

З урахуванням викладеного, дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», даних можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Таким чином, відповідачем коригування в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», зокрема, її підсистеми «Аналітична система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» даних податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показників податкового зобов'язання на підставі акту перевірки № 42/2204/38199535 від 15.01.2015р. було здійснено у спосіб, що суперечить закону, адже позивачем уточнююча декларація не подавалась, податкові повідомлення-рішення на час здійснення коригування податковим органом не приймались, а тому підстави для здійснення такого коригування у податкового органу були відсутні.

Отже, вказані дії відповідача свідчать про протиправність дій останнього щодо коригування показників податкової звітності на підставі вищезазначених актів, у зв'язку з цим виникла необхідність їх відновлення.

Дана правова позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду, яка викладена в ухвалі від 13 лютого 2013 року по справі № К/9991/74156/12.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 під час подання адміністративного позову немайнового характеру сплачується 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 73 грн. 08 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1372 від 02.02.2015р.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому, згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 73 грн. 08 коп. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Тітан» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Лівобережної об'єдної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Тітан» по взаємовідносинах із ТОВ «Будівельна компанія Грандес - 2020» за період вересень 2014 року, за результатами якої складено акт № 42/2204/38199535 від 15.01.2015р.

Визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», зокрема, до її підсистеми «Аналітична система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту перевірки № 42/2204/38199535 від 15.01.2015р. коригувань самостійно задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Тітан» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань за період вересень 2014 року.

Зобов'язати Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», зокрема, у її підсистеми «Аналітична система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» раніше відкориговані на підставі акту перевірки № 42/2204/38199535 від 15.01.2015р. показники податкового кредиту та податкових зобов'язань, які були самостійно задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Тітан» за період вересень 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Тітан» (ЄДРПОУ 38199535) витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп., сплачені ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Тітан» згідно платіжного доручення № 1373 від 02.02.2015р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений протягом п'яти днів.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков