Ухвала суду № 42883386, 23.02.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Нагорна Н.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2015 року справа №425/36/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Яковенко М.М.

суддів Ханової Р.Ф.,

Гайдара А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 січня 2015 р. про залишення позову без руху у справі № 425/36/15-а (головуючий І інстанції - Нагорна Н.В.) за позовом ОСОБА_3 до Управління Песійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області, третя особа Кабінет Міністрів України про визнання права, визнання рішення недійсним, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою судді Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 січня 2015 року у справі № 425/36/15-а адміністративний позов залишено без руху, надавши ОСОБА_3 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали (а.с. 148). Підставою для залишення позовних вимог без руху, стало відсутність підтверджуючого документу про сплату судового збору за подання позову, який складається з вимог майнового та не майнового характеру.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, прийняту з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 164-166).

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до положень ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 1 статті 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Як правильно встановив суд першої інстанції, з позовних вимог ОСОБА_3 вбачається, що позов має одночасно майновий та немайновий характер, тому позивач повинен був сплатити судовий збір за вимогами майнового характеру в сумі 4872 грн. та немайнового характеру в сумі 146,16 грн.. Доказів про звільнення позивача від сплати судового збору за вимогами Закону України «Про судовий збір» не було надано до суду першої інстанції.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Доводи апелянта, щодо звільнення його від сплати судового збору є безпідставними та не обґрунтованими. Вимоги позивача щодо відшкодування 154420 грн., не можна вважати, як відшкодування матеріальної шкоди. Зазначена сума грошових коштів, не є в правовому розумінні матеріальною шкодою, а є спірною сумою, як така, що на думку позивача є недоплаченою сумою в межах правовідносин пенсійного забезпечення. А тому такі вимоги про виплату таких коштів, слід розцінювати, як вимоги майнового характеру, за пред'явлення яких слід здійснити сплату судового збору у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір». Інші позовні вимоги, в тому числі стягнення моральної шкоди є вимогами немайнового характеру. Від сплати судового збору позивач не звільнений і за подачу вимог немайнового характеру.

В той же, визначаючи розмір позовних вимог майнового характеру, розмір необхідний до сплати судового збору за вимоги немайнового характеру, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, внаслідок чого ухвала суду підлягає зміні.

Як вбачається з ухвали суду, вимоги майнового характеру, судом першої інстанції визначені у розмірі 5367650 грн., в той час, як такі вимоги складають 154420 грн., що в свою чергу за правилами Закону України «Про судовий збір» звернення з позовом до адміністративного суду із вимогами майнового характеру, 2 відсотки від суми 154420 грн. складає 3088, 40 грн.

Відповідно до частини 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Тобто, за подання позову майнового характеру слід було б сплатити 308, 84 грн., а не визначений судом першої інстанції 4872 грн.

Крім того, суд помилково визначив розмір до сплати судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 146, 16 грн., в той час, як розмір сплати судового збору за подання позову немайнового характеру складає 73, 08 грн.

Всього повинно було б визначатися до сплати судового збору 381, 92 грн. (309, 84+73,08).

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначився з матеріальними та процесуальними нормами, але ж помилково визначив розмір судового збору, який підлягав до сплати позивачем. В зв'язку з чим, ухвала суду в частині визначення розміру судового збору підлягає зміні. В іншій частині ухвала підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 195, 197, 199, 201, 205, 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 січня 2015 року у справі № 425/36/15-а за позовом ОСОБА_3- змінити.

В мотивувальній частині ухвали, замість визначеного розміру сплати судового збору за подання позову майнового характеру «в сумі 4872 грн.» вважати «в сумі 308, 84 грн.», за подання позову немайнового характеру «в сумі 146, 16 грн.» вважати «73, 08 грн.», а всього визначити до сплати судового збору 381, 92 грн.. В іншій частині ухвали суду залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: М.М.Яковенко

Судді: Р.Ф. Ханова

А.В.Гайдар