Рішення № 42883244, 16.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2015Справа №910/26768/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Пі Енд Оу Ферімастерз»доТовариства з обмеженою відповідальністю «АйКенДеливер»простягнення 383 487,06 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Лошадкіна В.О.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пі Енд Оу Ферімастерз» (надалі - ТОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АйКенДеливер» (надалі - ТОВ «АйКенДеливер») про стягнення 383 487,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування №АКД2811-А від 01.11.2013 р. відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті вартості послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 10 907 Євро, що еквівалентно 208 105,56 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20 810,55 грн. та збитків у розмірі 154 570,95 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.12.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2014 р. розгляд справи відкладено на 21.01.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2015 р. розгляд справи відкладено на 16.02.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала додаткові пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №RK010439233UA.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2013 р. між ТОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» (експедитор) та ТОВ «АйКенДеливер» (замовник) було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №АКД2811-А (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.2 Договору замовник доручає, а експедитор бере на себе організацію транспортно-експедиційне обслуговування експортно-імпортних вантажів у відповідності до заявок, які являються невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що підставою для оплати за автоперевезення являється рахунок.

За змістом п. 5.3 Договору оплата за перевезення здійснюється замовником протягом 5 банківських днів після отримання копії CMR та рахунку, якщо інше не обумовлено в заявці.

На виконання умов Договору у період з 19.11.2013 р. по 04.12.2013 р. на підставі заявок відповідача позивачем було надано послуги на загальну суму 20 207,00 Євро, що підтверджується міжнародними товарно-транспортним накладними (CMR) та підписаними сторонами актами здачі-приймання наданих послуг №2063 від 26.11.2013 р., №2135 від 03.12.2013 р., №2152 від 11.12.2013 р., №2292 від 26.12.2013 р. та №2299 від 26.12.2013 р.

Відповідачем частково оплачено надані послуги на суму 9 300,00 Євро, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Гарантійним листом від 26.09.2014 р. відповідач зобов'язався оплатити суму заборгованості у строк до 08.12.2014 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 10 907,00 Євро.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно з п.п. 8.2 та 8.3 Договору всі спори, якщо вони не врегульовані в претензійному порядку, підлягають переданню на розгляд та остаточне вирішення до господарського суду міста Києва, Україна. Законодавством, що регулює даний договір, є законодавство України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 20 207,00 Євро, що підтверджується міжнародними товарно-транспортним накладними (CMR) та підписаними сторонами актами здачі-приймання наданих послуг №2063 від 26.11.2013 р., №2135 від 03.12.2013 р., №2152 від 11.12.2013 р., №2292 від 26.12.2013 р. та №2299 від 26.12.2013 р.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.3 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане протягом 5 банківських днів після отримання копії CMR та рахунку.

Факт отримання відповідачем рахунків та копій CMR підтверджується підписаними між сторонами актами здачі-приймання наданих послуг №2063 від 26.11.2013 р., №2135 від 03.12.2013 р., №2152 від 11.12.2013 р., №2292 від 26.12.2013 р. та №2299 від 26.12.2013 р.

Відповідачем частково оплачено надані позивачем послуги у розмірі 9 300,00 Євро, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 10 907,00 Євро, а строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 10 907,00 Євро. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «АйКенДеливер» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» про стягнення з ТОВ «АйКенДеливер» заборгованості у розмірі 10 907,00 Євро є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20 810,55 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по оплаті наданих послуг у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 5.4 Договору за порушення строків оплати рахунків, виставлених експедитором, замовник виплачує штраф у розмірі 0,1% від суми рахунку за кожний день прострочки, але не більше 10% від вартості рахунку.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання зобов'язання оплати наданих послуг, то правомірним є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20 810,55 грн. (208 105,56 грн.*10%).

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у розмірі 154 570,95 грн.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода -наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Як вбачається зі матеріалів справи, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору в частині оплати наданих послуг, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів м. Києва було складено акт про результат документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства України по Договору з ТОВ «АйКенДеливер» №179 від 23.10.2014 р. та винесено податкове повідомлення-рішення від 30.10.2014 року №0001952206 про застосування штрафних санкцій у розмірі 154 570,95 грн.

Вказані штрафні санкції у розмірі 154 570,95 грн. позивач оплатив у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача за 04.12.2014 р. та 09.01.2015 р.

Судом встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:

- протиправність поведінки відповідача (відповідачем порушено умови Договору в частині оплати вартості наданих послуг в іноземній валюті);

- збитки, як результат протиправної поведінки (у результаті порушення умов Договору відповідачем завдано позивачеві збитки, а саме нарахування Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів м. Києва штрафних санкцій у розмірі 154 570,95 грн. за порушенням вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р.);

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками (саме у зв'язку неналежним виконанням договірних зобов'язань позивачеві були завдані збитки);

- вина особи, що заподіяла збитки (відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення).

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «АйКенДеливер» на користь ТОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» заборгованості у розмірі 10 907,00 Євро, що еквівалентно 208 105,56 грн., штрафу у розмірі 20 810,55 грн. та збитків у розмірі 154 570,95 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пі Енд Оу Ферімастерз» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АйКенДеливер» (105120, м. Москва, вул. Нижня Сиромятницька, будинок 10, будова 4, офіс 211; ИНН 7702816378; КПП 770201001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пі Енд Оу Ферімастерз» (02105, м. Київ, вул. Тампере, 11-А, оф. 19; ідентифікаційний код 34646515) заборгованість у розмірі 10 907 (десять тисяч дев'ятсот сім) Євро 00 євроцентів, що еквівалентно 208 105 (двісті вісім тисяч сто п'ять) грн. 56 коп., штраф у розмірі 20 810 (двадцять тисяч вісімсот десять) грн. 55 коп., збитки у розмірі 154 570 (сто п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот сімдесят) грн. 95 коп. та судовий збір у розмірі 7 669 (сім тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 74 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.02.2015 р.

Суддя В.П. Босий