Рішення № 42883210, 17.02.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/156/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2015 Справа № 908/5422/14

За позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Мушкетер» (юридична адреса: 82620, Львівська область, Сколівський район, с. Задільське, вул. І. Франка, 240; поштова адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, узвіз Лоцманський, 6)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 90650,45 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Любко О.О. - представник за довіреністю № 16/02-1 від 16.02.15.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 02.12.14. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми «Мушкетер» з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 92553,05 грн. заборгованості за Договором поставки № 1013 від 01.01.12., з яких: 61821,61 грн. - суми основного боргу, 11527,37 грн. - пені, 6913,28 грн. - 3% річних, 8116,31 грн. - інфляційних втрат, 4174,48 грн. - штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України належним чином не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті вартості поставленого товару, внаслідок чого у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.12.14. порушено провадження у справі № 908/5422/14, присвоєно справі номер провадження 19/156/14, розгляд справи призначено на 17.12.14. о 12-20.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.12.14. розгляд справи № 908/5422/14 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 27.01.15. о 11-20.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.01.15. на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України здійснено процесуальне правонаступництво: замінено позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми «Мушкетер» його процесуальним правонаступником - Приватним підприємством «Торговий дім «Мушкетер», на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 908/5422/14 на п'ятнадцять днів та відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 17.02.14. о 12-40.

Представником позивача в судовому засіданні 17.02.15. на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої Приватне підприємство «Торговий дім «Мушкетер» просить суд стягнути з відповідача 61589,57 грн. - основного боргу, 6243,52 грн. - пені, 5713,39 грн. - 3 % річних, 12929,49 грн. - збитків від інфляції та 4174,48 грн. - штрафу.

Вказана вище заява відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийнята судом до розгляду та задоволена.

Судом розглядаються зменшені позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні 17.02.15. підтримав зменшені позовні вимоги, просив суд позов Приватного підприємства «Торговий дім «Мушкетер» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 17.02.15. втретє не з'явився, витребувані судом документи не подав, про поважні причини неявки суд не повідомляв, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвали суду надсилались на адресу відповідача вказану в позовній заяві та виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 472560 від 15.11.11.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/5422/14.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.01.12. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Мушкетер» (правонаступником якого є: Приватне підприємство «Торговий дім «Мушкетер») (далі - Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Покупець) укладено Договір поставки № 1013 (далі - Договір).

У відповідності до умов Договору, Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору передбачено, що кількість та ціна визначаються у відповідності з видатковими накладними або специфікаціями на товар, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Приватним підприємством «Торговий дім «Мушкетер» було поставлено відповідачу товар, загальною вартістю 83489,57 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач вказує на те, що відповідач належним чином не виконав своє зобов'язання щодо оплати поставленого товару, сплативши лише 21900,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач заборгованість за поставлений товар належним чином не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем склала 61589,57 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 9.6 Договору встановлено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.01.13.

Таким чином, з наведеного вбачається, що даний Договір на час виконання зобов'язань діяв.

Крім того, ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України зазначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, закінчення 31.01.13. дії Договору не звільняє Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 від відповідальності за його порушення.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 83489,57 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними: № 32376/03 від 29.06.12. на суму 19712,58 грн.; № 33186/03 від 06.07.12. на суму 10760,80 грн.; № 24619/03 від 13.07.12. на суму 12369,67 грн.; № 35846/03 від 20.07.12. на суму 19752,19 грн.; № 26441/03 від 27.07.12. на суму 14719,89 грн.; № 37317/03 від 03.08.12. на суму 4718,94 грн.; № 29851/03 від 10.08.12. на суму 1455,50 грн, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 4.3 Договору встановлено, що оплата за поставлений товар має бути здійснена протягом п'яти банківських днів з моменту поставки партії товару.

Відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства України свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав, сплативши лише 21900,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 939 від 11.06.13. на суму 5000,00 грн.; № 939 від 13.06.13. на суму 5000,00 грн.; № 969 від 27.09.13. на суму 2000,00 грн.; № 981 від 11.10.13. на суму 2000,00 грн.; № 993 від 01.11.13. на суму 2000,00 грн., № 1012 від 06.12.13. на суму 2000,00 грн.; № 1057 від 21.02.14. на суму 1900,00 грн.; № 1066 від 26.02.14. на суму 2000,00 грн., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, у відповідача виникла заборгованість перед Приватним підприємством «Торговий дім «Мушкетер» за поставлений товар в розмірі 61589,57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати боргу, про який заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, судом встановлено, що борг Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед Приватним підприємством «Торговий дім «Мушкетер» за неналежне виконання умов Договору становить 61589,57 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 61589,57 грн. основного боргу.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5713,39 грн. - 3 % річних та 12929,49 грн. - збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, в зв'язку з невірним розрахунком суми річних, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1252,72 грн. - 3 % річних (за обґрунтованим розрахунком суду).

Після перерахування суми інфляції судом встановлено, що в заявлений період була дефляція, в зв'язку з чим, сума збитків від інфляції складає менше одиниці.

Враховуючи вищевикладене, судом відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 12929,49 грн. - збитків від інфляції.

Також, позивач на підставі п. 6.2 Договору просить суд стягнути з відповідача 6243,52 грн. - пені та 4174,48 грн. - штрафу.

Пунктом. 6.2 Договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасної оплати за поставлений Товар Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на дату виникнення прострочки за кожен день прострочки платежу.

В разі, якщо прострочка платежу складає більш 20 календарних днів, Постачальник має право вимоги від Покупця сплати штрафних санкцій в розмірі 5 % від загальної суми даного Договору. Сплата штрафу та пені не звільняє Покупця від виконання своїх договірних зобов'язань (п. 6.3 Договору).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, в зв'язку з невірним розрахунком суми пені, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 5453,45 грн. (за обґрунтованим розрахунком суду) та за обґрунтованим розрахунком позивача 4174,48 грн. - штрафу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Приватного підприємства «Торговий дім «Мушкетер» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Торговий дім «Мушкетер» задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Мушкетер» (юридична адреса: 82620, Львівська область, Сколівський район, с. Задільське, вул. І. Франка, 240; поштова адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, узвіз Лоцманський, 6, код ЄДРПОУ 39350913) 61589 (шістдесят одну тисячу п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 57 коп. - основного боргу, 6229 (шість тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 24 коп. - пені, 1252 (одну тисячу двісті п'ятдесят дві) грн. 72 коп. - 3 % річних, 4174 (чотири тисячі сто сімдесят чотири) грн. 48 коп. - штрафу, 1464 (одну тисячу чотириста шістдесят чотири) грн. 91 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.02.15.

Суддя І.В. Давиденко