Постанова № 42882908, 26.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2015 року № 826/1871/15

за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН»

до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суддя - Вовк П.В.

В порядку письмового провадження

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» (далі також - ПрАТ «Кримський ТИТАН», позивач) з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі також - Верхньодніпровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідач), в якому, зокрема, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23 жовтня 2014 року № 0001942202 (далі також - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту про ненадання документів, на підставі яких було прийняте оскаржуване рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, позивач вказує на невідповідність вимогам Податкового кодексу України (далі - ПК України) самого акту про ненадання документів та звертає увагу на те, що представникам відповідача під час проведення перевірки були надані всі необхідні первинні документи.

У ході судового розгляду справи представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

В наданих суду запереченнях представник відповідача вказав, що оскаржуване рішення прийнято податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті про ненадання документів та запереченнях проти адміністративного позову, на підставі чого просив відмовити в задоволенні позовних вимог ПрАТ «Кримський ТИТАН».

Також відповідач в своїх запереченнях наголосив на тому, що дана справа територіально не підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва, оскільки з вказаним позовом до суду мала звернутись власне Філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Кримський ТИТАН» (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Степова, 1) (далі також - Філія), а не позивач, зареєстрований у м. Києві, оскільки, відповідно до Положення про Філію, вона є самостійним структурним підрозділом ПрАТ «Кримський ТИТАН» та наділена правом виступати у всіх судах судової системи України.

У судове засідання, призначене на 24 лютого 2015 року, не з'явився належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача. Жодних пояснень причин такої неявки від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до вимог ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене та відсутність необхідності заслухати свідка чи експерта, з урахуванням вимог статті 128 КАС України, суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перейшов до розгляду справи в подальшому у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В період з 12 вересня 2014 року по 23 жовтня 2014 року відповідачем проводилась планова виїзна документальна перевірка Філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Кримський ТИТАН» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2013 року по 31 грудня 2013 року.

Під час проведення перевірки, а саме 03 жовтня 2014 року, відповідачем на адресу Філії було направлено письмовий запит № 6007/10/04-16-22-02, в якому податковий орган, у зв'язку з проведенням вказаної перевірки, просив Філію: 1) надати завірені належним чином копії товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості по взаємовідносинам з ТОВ «НВП «Ст-Кварц» по податковим накладним № 1 від 14 серпня 2013 року та № 2 від 23 серпня 2013 року; 2) вказати детальну інформацію щодо використання Філією в господарській діяльності придбаної у ТОВ «НВП «Ст-Кварц» сировини, відображеної в бухгалтерських рахунках; 3) надати завірені належним чином копії підтверджуючих документів про розподіл електричних мереж щодо вхідної активної електроенергії та вихідної електроенергії, інформації щодо власника таких електричних мереж.

У відповідь на зазначений запит, листом від 15 жовтня 2014 року № 01-02/4874 Філією було повідомлено податковий орган, зокрема, про те, що зазначені у запиті оригінали документів вже були надані перевіряючим під час проведення перевірки. Крім того, з посиланням на п. 85.4 статті 85 ПК України, Філією було зазначено, що оскільки визначені у запиті документи не свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених ПК України.

У зв'язку з ненаданням Філією запитуваних податковим органом документів, 23 жовтня 2014 року відповідачем було складено акт про ненадання документів № 1290/04-16-22-02/33173973, що став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2014 року № 0001942202, яким Філії нараховано суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Порядок проведення документальних планових перевірок визначається статтею 77 ПК України, згідно п. 77.8 якої встановлено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Водночас, положеннями п.п. 85.1, 85.2 статті 85 ПК України передбачено, що забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п. 85.4 статті 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п. 85.8 статті 85 ПК України, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства, суд приходить до висновку про те, що передбачені ПК України повноваження по витребуванню від платника податків документів, що стосуються предмету перевірки, є дискреційними повноваженнями податкового органу, яким, в свою чергу, відповідає обов'язок платника податків надати такі документи, який автоматично виникає після початку проведення перевірки.

Водночас, платник податків законодавчо не наділений правом визначати належність окремих з запитуваних податковим органом документів до предмету перевірки або до категорії документів, визначеної п. 85.4 статті 85 ПК України.

Суд зазначає, що в разі невиконання платником податків обов'язку щодо надання документів на письмовий запит контролюючого органу, що і мало місце в межах досліджуваних обставин справи, такі його дії вважатимуться неправомірними.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що дії відповідача щодо направлення на адресу Філії письмового запиту від 03 жовтня 2014 року № 6007/10/04-16-22-02 про отримання інформації та документів, необхідних для проведення перевірки, були вчинені податковим органом правомірно. Водночас, необґрунтованою та, відповідно, неправомірною є відмова ПрАТ «Кримський ТИТАН» у ненаданні запитуваних відомостей.

При цьому, суд звертає увагу на те, що правомірність направлення такого запиту позивачем не оспорюється.

Згідно п. 85.6 статті 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Враховуючи в сукупності наведені положення, суд вважає, що дії з надсилання на адресу платника податків письмового запиту про отримання інформації та підтверджуючих документів, так само як і складання акту про ненадання документів, є передбаченими ПК України способами фіксації податковим органом факту відмови платника податків у наданні окремих документів, що стосуються предмету перевірки.

А оскільки, що вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачем було відмовлено податковому органу у наданні окремих з запитуваних ним документів, суд зазначає про правомірність складення відповідачем акту про ненадання документів № 1290/04-16-22-02/33173973 від 23 жовтня 2014 року.

Відповідно, п. 121.1 статті 121 ПК України визначено, що ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягне за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Отже, в разі відмови платника податку надати на письмовий запит податкового органу документи, визначені співробітниками контролюючого органу як такі, що мають відношення до предмету перевірки, та за наслідком фіксації таких дій в акті про ненадання документів в порядку, визначеному п. 85.6 статті 85 ПК України, податковий орган має право притягнути таку особу до відповідальності шляхом накладення на неї штрафу.

Щодо позиції ПрАТ «Кримський ТИТАН» про те, що в порушення вимог п. 85.6 статті 85 ПК України акт про ненадання документів від 23 жовтня 2014 року № 1290/04-16-22-02/33173973 не містить обов'язкових реквізитів, таких як перелік документів, які було запропоновано подати платнику податків, та підписів уповноважених представників платника податків, або ж запису про їх відмову від його підписання, суд зазначає, що з огляду на встановлену вище протиправність дій позивача щодо відмови у наданні запитуваних документів на аргументоване звернення відповідача, окремі формальні недоліки акту, яким зафіксоване таке правопорушення, не можуть вважатися достатньою підставою для визнання його неправомірним.

З огляду на встановлену в порядку розгляду даної адміністративної справи правомірність дій відповідача по направленню Філії письмового запиту на отримання інформації, обґрунтованість застосування щодо Філії передбаченої п. 121.1 статті 121 ПК України санкції та відповідність висновків акту про ненадання документів від 23 жовтня 2014 року № 1290/04-16-22-02/33173973, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001942202 від 23 жовтня 2014 року, фактичним обставинам справи, суд вважає позовні вимоги ПрАТ «Кримський ТИТАН» про його скасування необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позиції Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про те, що дана справа територіально не підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва, оскільки оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до відповідальності притягнуто саме Філію, а не позивача, і, відповідно, саме вона мала звертатись до суду за захистом свого порушеного права, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Разом з тим, згідно статті 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філія не є юридичною особою. Вона наділяється майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Отже, юридичні особи передають філіям певне майно та затверджують положення про них, що визначають зміст і порядок їхньої діяльності. Однак юридично власником цього майна залишається юридична особа, тому що філії не мають правосуб'єктності, а виступають лише як відокремлені частини юридичної особи, що їх створила.

Зазначене підтверджується й Положенням про Філію «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Кримський ТИТАН», п. 2.1. якого передбачено, що Філія не є юридичною особою.

Також, відповідно до п. 2.5 вказаного Положення, від імені Товариства Філія виступає у всіх судах судової системи України, що узгоджується з нормами Цивільного кодексу України.

Враховуючи зазначене вище, Філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Кримський ТИТАН» не є юридичною особою, а тому не може самостійно звернутись до адміністративного суду за захистом свої прав в порядку, передбаченому КАС України. Відповідно, правомірним є звернення до суду з даним адміністративним позовом саме ПрАТ «Кримський ТИТАН», відносно філії якого було застосовано санкції, визначені оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Згідно ч. 2 статті 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, що має місце в даному випадку, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом, в тому числі, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.

Отже, оскільки місцезнаходженням позивача є м. Київ, вул. Мечникова 2-А, необґрунтованими є доводи відповідача про непідсудність даної справи Окружному адміністративному суду міста Києва.

Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем було доведено правомірність прийнятого ним рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-12, 71, 94, 122, 128, 158-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя П.В. Вовк