Рішення № 42882776, 19.02.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.15р. Справа № 904/580/15За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг", м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області

до Фізичної особи-підприємця Волкова Костянтина Вікторовича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 7 933 грн. 48 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Новицький Є.О.- представник, дов. від 01.09.2014р. б/н;

від відповідача: не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач з урахуванням заяви (додаток до супровідного листа вх. №11419/15 від 19.02.2015р.) про уточнення (зменшення) позовних вимог просить стягнути з відповідача 7 933 грн. 48 коп., що складає 6 018 грн. 56 коп. - заборгованості за продукцію, що була поставлена відповідно до умов Договору поставки від 01.04.2014р. №139, 350 грн. 02 коп. - пені, 1 223 грн. 71 коп. - штрафу, 37 грн. 90 коп. - 3% річних та 303 грн. 29 коп. - інфляційних збитків.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у заяві (вх. №7880/15 від 10.02.2015р.) просить суд провести судове засідання за відсутності відповідача.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2014р. між відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Волковим Костянтином Вікторовичем, як покупцем, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „ Істерн Беверідж Трейдінг", як постачальником, було укладено Договір поставки №139 (надалі - Договір поставки), відповідно пункту 1.1 якого постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої (далі по тексту - продукція), в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах цього договору; погоджена сторонами кількість, асортимент і ціна партії продукції вказується у видаткових та товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з пунктом 1.4 Договору поставки всі поставки продукції за накладними, оформленими сторонами протягом терміну дії даного договору, вважаються такими, що поставлені на підставі і в межах даного договору, навіть за відсутності безпосередньо в накладній вказівки (посилання) на даний договір.

У пункті 2.1 Договору поставки сторони узгодили, що ціна, асортимент, найменування, кількість продукції, що продається за цим договором, вказуються в додатковій угоді (додатку/специфікації до цього договору) або можуть узгоджуватися сторонами при підписанні накладної(них) і вказуються в ній (них); ціна, асортимент, найменування, кількість продукції, місце і термін поставки вважаються остаточно узгодженими сторонами цього Договору після підписання повноважними представниками сторін накладної (них).

Ціна цього договору визначається виходячи із загальної вартості продукції, поставленої протягом терміну дії цього договору (пункт 2.3 Договору поставки).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 7 033 грн. 68 коп., про що свідчать видаткові накладні: від 14.10.2014р. №РН-43-009807 на суму 2 455 грн. 80 коп., від 21.10.2014р. №РН-43-010123 на суму 2 478 грн. 18 коп., від 28.10.2014р. №РН-43-01054 на суму 2 099 грн. 70 коп. (а.с. 13-16).

Відповідно до пункту 2.7 Договору поставки покупець сплачує вартість кожної партії поставленої продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення грошових коштів у касу постачальника; підстава для оплати продукції, отриманої покупцем за цим договором, є видаткова накладна, або ТТН Форма №1-ТН/алкогольні напої/, або цей договір.

Згідно з пунктом 2.9 Договору поставки покупець зобов'язується оплатити кожну придбану за цим договором партію продукції не пізніше 14-ти календарних днів з моменту її передачі.

Моментом передачі партії продукції (датою поставки) і моментом переходу права власності на продукцію є дата фактичного отримання продукції, зазначена покупцем у підписаній сторонами видатковій накладній на дану продукцію; у разі відсутності відмітки продавця на примірнику видаткової накладної постачальника про дату фактичного отримання продукції, датою поставки і моментом переходу права власності на продукцію вважається дата видачі видаткової накладної (пункт 2.10 Договору поставки).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач повинен був оплатити поставлений товар відповідно до 28.10.2014р., до 04.11.2014р. та до 11.11.2014р. (включно).

Як вбачається відповідачем було частково погашено заборгованість всього на суму 1015 грн. 12 коп., а саме: на 915 грн. 12 коп. - до звернення з позивача з позовом до суду та на 100 грн. 00 коп. - після звернення позивача з позовом до суду, про що свідчать додані до матеріалів справи касові ордери (а.с. 17-19, 40).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 018 грн. 56 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості за Договором поставки відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У пункті 4.1 Договору поставки передбачено, що у разі недотримання термінів оплати продукції, зазначених у пункті 2.9 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення; у разі якщо прострочення оплати становить більше 30 календарних днів, покупець, крім того, зобов'язаний виплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, згідно розрахунку пеня становить 350 грн. 02 коп. (з 29.10.2014р. по 19.01.2015р.), а штраф у розмірі 20% від вартості партії продукції, оплата якої прострочена, - 1 223 грн. 71 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Отже, інфляційні нарахування після перерахунку становлять 213 грн. 71 коп. (листопад-грудень 2014р.), а річні згідно розрахунку - 37 грн. 90 коп. (з 29.10.2014р. по 19.01.2015р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Волкова Костянтина Вікторовича (50057, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, мікрорайон Гірницький, буд. 47, кв. 5; ідентифікаційний код 2637310693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (08132, м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, вул. Київська, 6-В; ідентифікаційний код 38679874) 6 018 грн. 56 коп. - заборгованості, 350 грн. 02 коп. - пені, 1 223 грн. 71 коп. - штрафу, 213 грн. 71 коп. - інфляційних нарахувань, 37 грн. 90 коп. - річних та 1 806 грн. 37 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„24„ лютого 2015р.