Постанова № 42882715, 22.01.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року 10:20Справа № 808/7448/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30 жовтня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області (далі позивач, ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач, ФОП ОСОБА_1), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку в сумі 1713,72 грн.

Ухвалою суду від 04 грудня 2014 року було відкрито провадження по зазначеній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22 грудня 2014 року.

Провадження у справі зупинялось до 22 січня 2015 року.

22 січня 2015 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив, про час місце та дату судового засідання був повідомлений належним чином. Повістки про виклик до суду та ухвала про відкриття провадження направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до п. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання представника позивача, а також положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу..

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п.291.3 ст. 291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 1 та 2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб.

Згідно з п.п.298.1.1 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Відповідно до вимог п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України, суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Пунктом 293.1 ст.293 Податкового кодексу України встановлено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. (пункт 293.2 ст.293 Податкового кодексу України).

Відповідач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя в якості платника податків та зборів.

Статтею 67 Конституції України та підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

14 грудня 2013 року відповідачем подано до ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №1308305101532, в якій він просить перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01 січня 2014 року, при цьому в заяві вказано вид діяльності, якою відповідач має займатися, а саме: роздрібна торгівля одягу.

Відповідачем зазначено, що йому відомі положення глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України, граничні терміни сплати єдиного податку та ставки єдиного податку, термін подання звітності, обмеження у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності та відповідальність платника єдиного податку.

Відповідач відноситься до другої групи платників єдиного податку.

Відповідно до матеріалів справи за відповідачем рахується податкова заборгованість з єдиного податку у розмірі 1713,72 грн.

Вказаний борг виник на підставі наступного.

Згідно інтегрованої картки платника єдиного податку за 2014 рік, нарахування єдиного податку здійснювалось за ставкою 194,88 грн. на місяць (16 % від мінімальної заробітної плати в розмірі 1218 грн., яка була затверджена станом на 01.01.2014 p.; відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 p.№719-VII).

Згідно п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Однак, у вищевказані строки податкові зобов'язання відповідачем не сплачені. Докази іншого ФОП ОСОБА_1 суду не надані.

Заборгованість Відповідача за 8 місяців (лютий-вересень) 2014 року становить 1543,72 грн. (зменшено за рахунок наявної на момент виникнення боргу переплати в сумі 15,32 грн.).

Відповідно до п.300.1 ст.300 Податкового кодексу України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Податковий борг відповідача з єдиного податку в сумі 170 грн. виник в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених платнику контролюючим органом.

15.04.2014 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області була проведена камеральна перевірка податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця, про що був складений акт № 388/1702/НОМЕР_1 від 15.04.2014 р.

За результатами вищевказаної перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003881702 від 12.05.2014 p., яким до відповідача були застосовані штрафні санкції в розмірі 170 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідачем не здійснювалось адміністративного та/або судового оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення. Докази іншого в матеріалах справи відсутні.

Згідно з п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За визначенням наведеним у пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

З метою погашення заборгованості та на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України відповідачу рекомендованим листом з повідомленням направлена податкова вимога від 09.04.2014 №485-25.

Згідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу в розмірі 1713,72 грн., а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За правилами частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 1713,72 грн. (одна тисяча сімсот тринадцять гривен сімдесят дві копійки), який перерахувати до Місцевого бюджету Шевченківського району м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 38025367, банк ГУДКСУ у Запорізькій області , МФО 813015, р/р 31511970700009, код платежу 18050400, призначення платежу: «єдиний податок з фізичних осіб».

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко