Ухвала суду № 42882676, 24.02.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/5107/14

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

24 лютого 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представників позивача: Нагая І.М., Кольги Т.О.

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Подільський Цемент" до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просили суд залишити її без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПАТ "Подільський цемент" (код - 00293091) згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване 18.12.1997 року Кам'янець-Подільською РДА. Станом на 31.07.2014 року перебуває на обліку у СДПІ з ОВП у м. Львові.

На підставі направлень від 26.06.2014 №114/2/-06-40-10 та №115/28-06-42, та відповідно до наказу від 24.06.2014 року №164 СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Подільський цемент» з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.06.2011 року по 30.09.2013 року по взаєморозрахунках із TOB «Імпекс-Енерго», за липень 2013 року, TOB «Промислово-інвестиційна компанія «Сімех» за серпень 2013 року, листопад-грудень 2012 року, TOB «СТТМ» за вересень 2012 року, TOB «Гепард Груп» за квітень 2013 року, TOB «Фаворіт-Продсервіс» за березень 2013 року, TOB «Альфа-Інвест Плюс» за червень 2012 року, ПП «ОСОБА_7» за липень 2013 року, TOB «ДКЛ-Будінвест» за лютий 2012 року, TOB «Лігорда» за червень-грудень 2012 року, січень-вересень 2013 року, TOB «Нормаізол» за червень, серпень-листопад 2011 року та правильності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту по послугах, отриманих від нерезидента, за період грудень 2012 року - квітень 2014 року.

За наслідками такої перевірки був складений акт перевірки 07.08.2014 року № 356/28-06-42/00293091 та винесені податкові повідомлення-рішення від 29.08.2014 року №0000294200/12777 та №0000214200/12776.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000294200/12 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 252252,65 грн., визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 252252,65 грн. (168168,43 грн. - за основним платежем та 84084,22 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000214200/12776 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 5436856,91 грн. (3624571,27 грн. за основним платежем та 1812285,64 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку шляхом подання відповідної скарги до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників та повторної скарги до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду таких скарг Податкові повідомлення-рішення від 29.08.2014 року залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податковим органом протиправно, необґрунтовано з порушенням норм чинного законодавства винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 даної статті встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198).

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Форма та порядок заповнення податкової накладної передбачені ст.201 ПК України, відповідно до п.201.1 якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у даному пункті.

Згідно п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст.201).

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено судом, що між Позивачем та TOB «ПІК «Сімех» було укладено контракти №51/12-41 від 14.11.2012 року та №51/13-24 від 17.06.2013 року, відповідно до яких TOB «ПІК «Сімех» поставило позивачу вугілля у листопаді-грудні 2012 року на загальну суму 869864,59 грн. (в т.ч. ПДВ 144977,43 грн.) та у серпні 2013 року на 2272816,50 грн. (в т.ч. ПДВ 378802,76 грн.);

між позивачем та TOB «Імпекс-Енерго» було укладено контракт №17/06-1 від 17.07.2013 року, відповідно до якого TOB «Імпекс-Енерго» поставляло позивачу вугілля. Зокрема, у липні 2013 року TOB «Імпекс-Енерго» поставило позивачу вугілля на загальну суму 3637100,00 грн. (в тому числі ПДВ - 606183,34 грн.);

між позивачем та TOB «СТТМ» було укладено контракт №51/12-25 від 02.08.2012 року, відповідно до якого TOB «СТТМ» поставляло позивачу вугілля. Зокрема у вересні 2012 року TOB «СТТМ» поставило позивачу вугілля на загальну суму 11402974,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1900495,65 грн.).

На підтвердження виконання зобов`язань по вищевказаних контрактах Позивачем, як під час перевірки так і в додатках до адміністративного позову надані податкові накладні, які містяться в матеріалах справи та досліджувались судом першої інстанції.

Стосовно передачі і доставки (транспортування) позивачу вугілля за контрактами суд зазначає, що на виконання зазначених контрактів «ПІК «Сімех», TOB «Імпекс-Енерго» та TOB «СТТМ» було передано позивачу вугілля, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Факт транспортування вугілля, переданого «ПІК «Сімех», TOB «Імпекс-Енерго» та TOB «СТТМ» позивачу, та його прийняття останнім підтверджується відповідними залізничними накладними та прихідними ордерами.

Крім того, між позивачем та TOB «ДКЛ Будінвест» було укладено договір №03/011 від 03.01.2010 року, відповідно до якого TOB «ДКЛ Будінвест» поставило позивачеві у лютому 2012 року статор з боковими щитами електродвигуна АКЗ 13-42-10, 320 кВт, 600 об/хв. та ротор з підшипниками, щіткозйомним механізмом електродвигуна АКЗ 13-42-10, 320 кВт, 600 об/хв. на загальну суму 330840,00 грн. (в т.ч. ПДВ 55140,00 грн.).

На усі товарно-матеріальні цінності (статор і ротор), які були фактично поставлені Позивачеві TOB «ДКЛ Будінвест» у лютому 2012, позивач отримав належним чином оформлені податкові накладні: №1 від 22.02.2012 та №2 від 23.02.2012.

Щодо передачі і доставки ТМЦ позивачу, то відвантаження товарів підтверджується видатковими накладними №1 від 22.02.2012 року та №2 від 23.02.2012 року відповідно. Подальше транспортування до позивача відвантажених на його користь товарів та їх фактичне отримання і прийняття позивачем підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними та прихідними ордерами №ЦМС12-249 від 24.02.2012 року та №ЦМС 12-248 від 24.02.2012 року.

Судом також були досліджені взаємовідносини позивача та TOB «Фаворіт-Продсервіс», TOB «Альфа-Інвест Плюс», TOB «Гепард Груп», ПП «ОСОБА_7» та TOB «Лігорда».

Так, встановлено, що позивач:

- у березні 2013 року придбав у TOB «Фаворіт-Продсервіс» ряд товарно-матеріальних цінностей, зокрема: ПВС 516, ПВС 410, ШВВП 340, ШВВП 325, Металорукав 26 мм на загальну суму 65816,00 грн. (в т.ч. ПДВ 10969,34 грн.);

- у TOB «Альфа-Інвест Плюс» ганчір'я обтиральне на загальну суму 4480,00 грн. (в т.ч. ПДВ 746,67 грн.), яке було поставлене позивачу у червні 2012 року;

- у TOB «Гепард Груп» перетворювач VLN Danfoss 75 Кв. Такий перетворювач загальною вартістю 496800,00 грн. (в т.ч. ПДВ 82800,00 грн.) був поставлений позивачу у квітні 2013 року;

- у ПП «ОСОБА_7» піддони дерев'яні на загальну суму 689832,10 грн. (в т.ч. ПДВ 114972,00 грн.) у липні 2013 року;

- у червні, липні, вересні, листопаді 2012 року, а також у лютому, березні і травні 2013 року TOB «Лігорда» поставило позивачу флюс AH 348-А, дріт зварювальний ПП АН-7, блок живлення «Кінетрол», бронеболт, шланг високого тиску, зуб ковша, редуктор, запчастини до редуктора, вакуумні ущільнювачі, вентиляційний пристрій та ін. на загальну суму 2747976,23 грн. (в т.ч. ПДВ 457996,04 грн.).

На усі товарно-матеріальні цінності, які зазначені вище, позивач отримав належним чином оформлені податкові накладні, які також містяться в матеріалах справи та досліджувались судом.

Передача і доставка товарів позивачу та їх оплата підтверджується відповідно видатковими накладними:

щодо ТОВ "Фаворіт-Продсервіс" - видатковими накладними: № РН-0000040 та № РН-0000040 від 12.03.2013 року, та оприбуткувно їх за прихідним ордером №ЦМС 13-901;

щодо TOB «Альфа-Інвест Плюс» - накладною №13 від 06.06.2012 року, декларацією про прийняття вантажу ПТР-003947 та оприбутковане за прихідним ордером №ЦМС12-1563;

щодо ТОВ "Гепард Груп"- факт відвантаження (передачі) перетворювача Позивачеві підтверджується видатковою накладною №РН-4-22007 від 22.04.2013 року, факт транспортування (доставки) перетворювача до позивача підтверджується товарно-транспортною накладною №89 від 22.04.2013 року, а фактичне отримання та оприбуткування перетворювача позивачем - прихідним ордером №ЦМС13- 633 від 24.04.2013 року;

щодо ТОВ "ОСОБА_7" - видатковими накладними, а факт транспортування підтверджується наказами, подорожніми листами,а також звітом про використання коштів, виданих на відрядження;

щодо ТОВ "Лігорда" передача і доставка товарів Позивачеві, оформлення податкових накладних на поставки товарів та фактичне використання товарів у діяльності Позивача підтверджується деклараціми, товарно-транспортними накладними, прихідними ордерами, які містяться в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що вугілля та придбані товарно-матеріальні цінності використовується позивачем у технологічному процесі виготовлення цементу на підприємстві, без яких здійснення позивачем свого основного виду діяльності (виробництво цементу) не є можливим.

Безпосереднє використання позивачем у своїй діяльності товарів, придбаних у досліджуваних контрагентів, підтверджується рядом додаткових документів. Зокрема, журналами реєстрації господарських операцій та актами, які знаходяться в матеріалах справи.

Дослідивши надані документи, суд вважає, що первинні документи складені відповідно до чинного законодавства, підтверджують товарність та реальність здійснення господарської діяльності позивача, його оплату та використання у господарській діяльності.

В судовому засіданні досліджені податкові та видаткові накладні та встановлено, що в оформлених первинних бухгалтерських документах відсутні порушення.

Крім того, суд звертає увагу, що під час проведення перевірки позивачем були надані відповідачу всі вищезазначені первинні документи, жодних зауважень стосовно таких документів, їх наявності та правильності оформлення відповідачем не було зроблено.

В якості єдиних підстав для висновку про те, що описані вище операції між позивачем та досліджуваними контрагентами не мали реального характеру, відповідач посилається на результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту та на акти:

акт Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 18.02.2014 року про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки TOB "ПІК "Сімех" щодо підтвердження господарських відносин з TOB "ТД Імекс трейд плюс", TOB "Укрліспром 2010" та ДП "Гірничозбагачувальна фабрика "Богучарська" TOB "Антрацитсервіс";

акт Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 27.11.2013 року про результати проведення зустрічної звірки TOB "ПІК "Сімех" щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період серпень 2013 року;

акт Єнакієвської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 21.10.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Імпекс-Енерго" у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням, а також наголошує, що TOB "Імпекс-Енерго" не перебуває за своєю податковою адресою, і що 18.10.2013 року було анульовано реєстрацію платника ПДВ TOB "Імпекс-Енерго";

акт ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07.03.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "СТТМ" щодо підтвердження господарських відносин з Позивачем та TOB "ТК "Енергоальянс", який в свою чергу посилається на результатами перевірок третіх осіб (контрагентів TOB "СТТМ"): TOB "ТК "Енергоальянс" та TOB "Промтех Сервіс";

акт ДПІ у Франківському районі м.Львова від 23.08.2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB "ДКЛ Будінвест" з питань господарських відносин з TOB "Лігран" за лютий 2012 року і з ПП "Алкіона" за лютий 2013 року, який в свою чергу посилається на результати перевірок зазначених третіх осіб-контрагентів TOB "ДКЛ Будінвест" (TOB "Лігран" і ПП "Алкіона");

акт ДПІ Артемівського району м. Луганська від 06.11.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Фаворіт-Продсервіс» щодо підтвердження його господарських відносин з контрагентами-постачальниками;

акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 10.09.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Альфа-Інвест Плюс» щодо підтвердження його господарських відносин за травень, червень 2012 року. Відповідач наголошує, що згідно з таким актом встановлено відсутність реального вчинення TOB «Альфа-Інвест Плюс» господарських операцій за травень, червень 2012 року;

акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м.Києві від 16.08.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Гепард Груп» щодо підтвердження його господарських відносин за період з 23.10.2012 року по 31.07.2013 року;

акт ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 03.12.2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання законодавства ПП «ОСОБА_7» у відносинах з ФОП ОСОБА_5, який в свою чергу посилається на результати перевірок/звірок інших платників податків, з якими ПП «ОСОБА_7» мало взаємовідносини (TOB «Ейс контракшен Менеджмент», ПП «СМУ-600»).

Відповідно до зазначених актів предметом дослідження (перевірки) є взаємовідносини між контрагентами позивача та третіми особами. Фактично, в актах досліджується ланцюг постачання товарів від третіх осіб до контрагентів, які, в свою чергу, у подальшому поставляли товари позивачу. Зокрема, в таких актах звертається увага на відсутність за місцезнаходженням окремих підприємств, з якими співпрацювали контрагенти позивача, та наявність зареєстрованих кримінальних проваджень щодо окремих компаній, які в свою чергу мали взаємовідносини з контрагентами.

Суд звертає увагу на те, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів у останнього. Законодавством не передбачено обов'язку покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарської операції. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, оскільки чинним законодавством така відповідальність не передбачена.

Податковий кодекс України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Окрім того, під час укладення договорів контрагент позивача був зареєстрований у встановленому законом порядку, свідоцтво платників ПДВ на момент виконання договірних зобов'язань було чинним.

Невиконання контрагентом своїх податкових зобов'язань тягне відповідальність та негативні наслідки тільки для цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення позивача як платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження.

Суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, або не підтвердження первинними документами вчинених операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами спростовуються висновки податкового органу щодо нездійснення господарських операцій з контрагентом, викладені в акті перевірки.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду буде складена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Боровицький О. А.

Курко О. П.