Ухвала суду № 42882337, 10.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" лютого 2015 р. м. Київ К/800/57844/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВ.А.ХОЛДІНГ» до Відділу державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, третя особа - С(Ф)Г «Евріка» про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «РІВ.А.ХОЛДІНГ» звернулося до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби (далі - ВДВС) Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, третя особа - С(Ф)Г «Евріка», в якому просило зобов'язати відповідача вчинити дії по звільненню з-під арешту перерахованих ТОВ «РІВ.А.ХОЛДІНГ» грошових коштів у розмірі 200 000 грн. на рахунок № 26008170689001 С(Ф)Г «Евріка», який відкритий в АТ «ТАСкомбанк» м. Київ, МФО 339500, а саме, винести відповідну постанову про звільнення з-під арешту грошових коштів у розмірі 200 000 грн. на рахунку С(Ф)Г «Евріка» № 26008170689001, який відкритий в АТ «ТАСкомбанк» м. Київ, МФО 339500.

В обґрунтування позову зазначило, що грошові кошти у розмірі 200 000 грн. підлягають звільненню з-під арешту, оскільки їх було помилково перераховано на рахунок С(Ф)Г «Евріка».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року, позов задоволено. Зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області вчинити дії по звільненню з-під арешту перерахованих ТОВ «РІВ.А.ХОЛДІНГ» грошових коштів у розмірі 200 000 грн. на рахунок № 26008170689001 С(Ф)Г «Евріка», який відкритий в АТ «ТАСкомбанк» м. Київ, МФО 339500, а саме, винести відповідну постанову про звільнення з-під арешту грошових коштів у розмірі 200 000 грн. на рахунку С(Ф)Г «Евріка» № 26008170689001, який відкритий в АТ «ТАСкомбанк» м. Київ, МФО 339500.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 березня 2014 року TOB «РІВ.А.ХОЛДІНГ» перерахувало на рахунок С(Ф)Г «Евріка» грошові кошти у розмірі 200 000 грн. на розрахунковий рахунок № 26008170689001 AT «ТАСкомбанк» в м. Київ, що підтверджується платіжним дорученням № 493 від 18 березня 2014 року.

19 березня 2014 року TOB «РІВ.А.ХОЛДІНГ» звернулося з листом до С(Ф)Г «Евріка» з проханням повернути зазначені кошти, як помилково перераховані.

20 березня 2014 року С(Ф)Г «Евріка» звернулось до AT «ТАСкомбанк» з платіжним дорученням № 2 від 20 березня 2014 року в сумі 200 000 грн. на здійснення платежу на користь TOB «РІВ.А.ХОЛДІНГ» для повернення помилково перерахованих коштів, які були отримані відповідно до платіжного доручення № 493 від 18 березня 2014 року.

Листом від 21 березня 2014 року за № 21/09-28-17 AT «ТАСкомбанк» повідомило С(Ф)Г «Евріка» про те, що виконати платіжне доручення № 2 від 20 березня 2014 року не має можливості, оскільки кошти на рахунку № 26008170689001 арештовані за постановою заступника начальника ВДВС Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області від 04 лютого 2014 року у зв'язку із примусовим виконанням зведеного виконавчого провадження № 37251895.

С(Ф)Г «Евріка» своїм листом від 28 березня 2014 року за № 11 повідомило TOB «РІВ.А.ХОЛДІНГ», що перераховані кошти не можуть бути повернуті з незалежних від господарства обставин, оскільки усі кошти на рахунку № 26008170689001 арештовані за постановою заступника начальника ВДВС Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області від 04 лютого 2014 року.

28 березня 2014 року TOB «РІВ.А.ХОЛДІНГ» звернулося із заявою до ВДВС Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області про зняття арешту з 200 000 грн., які на його думку перераховані помилково та не є власністю С(Ф)Г «Евріка», та просив дозволити AT «ТАСкомбанк» здійснити повернення цих коштів на рахунок позивача.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що грошові кошти в сумі 200 000 грн. отримано С(Ф)Г «Евріка» помилково, а тому на них не повинен розповсюджуватися арешт.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій вважає передчасними та такими, що зроблені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 32 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Вирішуючи спір по суті та зобов'язуючи ВДВС Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області вчинити дії по звільненню з-під арешту грошових коштів у розмірі 200 000 грн. на рахунку С(Ф)Г «Евріка» № 26008170689001, суди першої та апеляційної інстанцій у даній справі обмежились з'ясуванням питання помилковості перерахування TOB «РІВ.А.ХОЛДІНГ» коштів на рахунок С(Ф)Г «Евріка», в той час, як виходячи зі змісту позовних вимог у даній справі, з'ясуванню підлягає правомірність дій державного виконавця щодо накладення арешту на грошові кошти та дій (бездіяльності) щодо зняття арешту з грошових коштів у розмірі 200 000 грн., перерахованих TOB «РІВ.А.ХОЛДІНГ» .

Крім того, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про помилковість перерахування грошових коштів TOB «РІВ.А.ХОЛДІНГ» на рахунок С(Ф)Г «Евріка» не ґрунтується на з'ясованих під час розгляду адміністративної справи обставинах, які б підтверджувались відповідними доказами.

При цьому, колегія суддів вказує на помилковість застосування судами першої та апеляційної інстанцій до спірних правовідносин положень Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, яка, крім пункту 5.11 глави 5, підпункту 5.12.5, абзаців першого - дев'ятого, одинадцятого - двадцять п'ятого підпункту 5.12.6 пункту 5.12 глави 5 пункту 5.12 глави 5 щодо підготовки до проведення та проведення щотижневих конкурсів з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна, які продовжують діяти до набрання чинності порядком реалізації арештованого державними виконавцями майна, на час виникнення спірних правовідносин втратила чинність згідно наказу Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802.

Не встановлення в судовому процесі зазначених вище обставин як таких, що мають суттєве значення у справі, призвело до передчасних та необґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, та відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства Україниє підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, зокрема статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Я.Л. Іваненко

Судді: М.І. Мойсюк

В.В. Тракало