Ухвала суду № 42882297, 28.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2015 року м. Київ К/9991/1634/12

№К/9991/1634/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011

у справі № 2а-1670/6224/11 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Закритого акціонерного товариства «Джей Ті Інтернешнл Україна»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (ОДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000332301/153 від 03.02.2011.

В касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 24.01.2011 № 260/23-308/14372142, про порушення норм підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), а саме: завищення податкового кредиту у податковому обліку на загальну суму 137935,00 грн. за 3-4-й квартали 2009 року, 1-3-й квартали 2010 року внаслідок включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого постачальникам ТОВ «Текстильні технології», ТОВ «Спліт», ТОВ «Анкон Трейд» та ПП «Еліта-Стиль» в ціні спеціального одягу та взуття. Податковим органом вартість спецодягу і взуття виключено із валових витрат як запаси, не використані у господарській діяльності, у зв'язку з чим підлягає зменшенню і податковий кредит.

За наслідками перевірки ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.02.2011 № 0000332301/153 про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 172418,75 грн. (у т.ч. 137935,00 грн. - основний платіж та 34483,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За визначенням пункту 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті).

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 цієї статті до валових витрат відносяться витрати на придбання спецодягу та спецвзуття в обсягах, що не перевищують обов'язковий мінімум норм безкоштовної видачі засобів індивідуального захисту, передбачений Переліком.

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 вказаного Закону (у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому податковий кредит не залежить від того, чи включена сума витрат на придбання товарів до валових витрат.

Колегія судів погоджується із правильними доводами суду, що відсутні законні підстави для обмеження податкового кредиту ПДВ при придбанні спецодягу та спецвзуття через те, що встановлено обмеження Законом № 334/94-ВР щодо відрахування витрат на їх придбання у складі валових витрат.

Крім того, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті).

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, платник податку не може бути позбавлений права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді при наявності належним чином оформлених податкових накладних, факту придбання товару (послуг) та за умови використання придбаних товарів (результатів послуг) в оподатковуваних операціях при здійсненні господарської діяльності.

У судовому процесі встановлено, що за наслідками господарських операцій з поставки спеціального одягу та взуття ТОВ «Текстильні технології», ТОВ «Спліт», ТОВ «Анкон Трейд» та ПП «Еліта-Стиль» виписали позивачу податкові накладні, копії яких приєднані до справи, ПДВ в загальній сумі 137935,00 грн. за якими позивач включив до податкового кредиту у податковому обліку за липень 2009 року - вересень 2010 року.

Приєднані до додатки № 3 «Норми безоплатної видачі працівникам ЗАТ«Джей Ті Інтернешнл Україна» спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту» до Колективного договору, затвердженого Трудовим колективом ЗАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» від 18.01.2008 та від 19.01.2010 (в новій редакції), бухгалтерські довідки про видачу зі складу спецодягу та спецвзуття № 7 від 31.07.2009, № 8 від 31.08.2009, № 9 від 30.09.2009, № 10 від 31.10.2009, № 11 від 30.11.2009, № 12 від 31.12.2009, № 1- № 3 від 31.03.2010, № 4 від 30.04.2010, № 5 від 31.05.2010, № 6 від 30.06.2010, № 7 від 31.07.2010, № 8 від 31.08.2010 (а.с. 149-171, 215-229 т.1) підтверджують доводи позивача, що засоби індивідуального захисту (спецодяг і спецвзуття) було придбане для забезпечення працівників підприємства та видане їм для користування.

Відповідно до статуту, довідки АБ з ЄДРПОУ № 275130 ЗАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» видом діяльності за КВЕД є виробництво тютюнових виробів, оптова торгівля тютюновими виробами, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля з лотків та на ринках, діяльність автомобільного вантажного транспорту.

У судовому процесі встановлено, що позивач здійснює виробництво продукції із шкідливими умовами праці, у зв'язку з чим здійснює заходи з охорони праці, обов'язковість яких встановлена нормами Закону України «Про охорону праці» та Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 р. №53.

Статтею 8 Закону «Про охорону праці» передбачено, що згідно із колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування

Відповідно до ст.19 вказаного Закону встановлено, що витрати на охорону праці не можуть становити менше ніж 0,5 відсотків від фонду оплати праці.

Жодних доказів на підтвердження факту використання підприємством придбаного спецодягу та взуття не за цільовим призначенням податковим органом не надано.

Приймаючи до уваги викладене, суди попередніх інстанцій зробили юридично обґрунтований висновок про неправомірне донарахування ЗАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» податкових зобов`язань із податку на додану вартість згідно із спірним податковим повідомленням-рішенням. податкового кредиту у податковому обліку за липень 2009 року - вересень 2010 року.

Оцінка доказів у справі судом відповідає правилам оцінки доказів, визначеним ст. 86 КАС України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев