Ухвала суду № 42882028, 17.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 року м. Київ К/800/24186/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будрегіонінвест» на постанову та ухвалуКиївського окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 рокуу справі№ 810/4728/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будрегіонінвест»до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областіпроскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року у справі № 810/4728/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 215, 228 Цивільного кодексу України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної позивачем невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Будрегіонінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по розрахунках з ТОВ «Бізнес Столиця» за період з 01.11.2011 року по 31.01.2012 року складено акт від 02.08.2013 року № 883/22-4/37563935, яким зафіксовано порушення п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 109 736,48 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2013 року № 0001092204, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі на 164 605,50 грн., з них 109 737,00 грн. - за основним платежем, 54 868,50 грн. - за штрафними санкціями.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що матеріалами справи не спростовано доводи податкового органу про відсутність реального виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ «Бізнес-Столиця».

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Згідно із до пп. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Позивачем було сформовано податковий кредит по операціям на виконання договору № 1/06-11 від 17.06.2011 року по здійсненню субпідрядних робіт з будівництва житлового комплексу «Новатор», для реалізації якого між позивачем та ТОВ «Бізнес-Столиця» укладено договір субпідряду № 2311 від 23.11.2011 року.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 18.05.2013 року у кримінальній справі № 761/12023/13-к встановлено, зокрема, що ОСОБА_4, перебуваючи у м. Києві, в період 2011 року, переслідуючи свій злочинний умисел, використав паспортні дані ОСОБА_5 та, використовуючи попередньо складений статут підприємства ТОВ «Бізнес-Столиця», протоколи загальних зборів учасників ТОВ «Бізнес Столиця», підписані від імені ОСОБА_5, забезпечив придбання суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ «Бізнес-Столиця» шляхом перереєстрації на її ім'я в Голосіївській районній у м. Києві державній адміністрації та в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва як платника податків та забезпечив відкриття розрахункового рахунку № 2600631311271 в ПАТ «Діамантбанк» з метою використання його в подальшій злочинній діяльності, направленій на прикриття незаконної діяльності та ухилення від сплати податків. Також, цим судом встановлено, що дії ОСОБА_4, а саме: придбання ТОВ «Бізнес-Столиця» шляхом перереєстрації на ОСОБА_5, були направлені на легалізацію суб'єкта підприємництва - юридичної особи, без наміру здійснення господарської діяльності, передбаченої законодавством та статутними документами підприємства, а з метою використання вказаного товариства у злочинних схемах ухилення від сплати податків та здійснення прикриття незаконної фінансово-господарської діяльності інших суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі і ТОВ «Будрегіонінвест» на загальну суму фінансово-господарських операцій 1 700 000,00 грн. (податок на додану вартість 283 000,00 грн.).

За наслідками розгляду вказаної кримінальної справи ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) визнав повністю, а також уклав угоду про визнання винуватості із прокурором.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у позивача підстав для формування податкового кредиту по операціям з ТОВ «Бізнес-Столиця».

Доводи касаційної скарги про надання позивачем до матеріалів справи первинних та інших документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ним та ТОВ «Бізнес-Столиця», підлягають відхиленою, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не прийнято вказані докази.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будрегіонінвест» відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року у справі № 810/4728/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак