Ухвала суду № 42881938, 11.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 року м. Київ К/9991/68712/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника позивача Бенедюка В.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04.07.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2011 по справі №2-а-21797/08 за позовом Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради до Державної податкової інспекції у місті Житомирі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.07.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2011, позовні вимоги Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради до Державної податкової інспекції у місті Житомирі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.08.2008 №0002102301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 747950,00грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 383391,00грн. В решті позову відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у місті Житомирі 17.10.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 04.11.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04.07.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2011 в частині задоволення позовних та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.5 пункту 5.2, пункту 5.9 статті 5, підпункту 7.9.6 пункту 7.9 статті 7, підпункту 8.4.1 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», частини першої статті 71, статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Житомирі проведено планову виїзну перевірку Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.04.2005 по 30.03.2008.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, пункту 5.9 статті 5, пункту 6.1 статті 6, підпункту 7.9.6 пункту 7.9 статті 7, підпункту 8.1.1 пункту 8.1, підпункту 8.2.1 пункту 8.2, підпункту 8.4.1 пункту, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем було занижено зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 815658,00грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 1055871,00грн.; підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 3.2.9 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем було занижено зобов'язання з податку на додану вартість на суму 24498,00грн.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у місті Житомирі складено акт від 31.07.2008 №3857/23-1/04011928/110 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.08.2008 №00021123301/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 36747,00грн., в тому числі основний платіж - 24498,00грн. та штрафні санкції 12249,00грн.; від 14.08.2008 №0002102301/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1223487,00грн., в тому числі основний платіж - 815658,00грн. та штрафні санкції 407829,00грн.

Щодо висновку податкового органу про включення позивачем до розрахунку приросту-убутку балансової вартості запасів запаси товарно-матеріальних цінностей, що були використані не в господарській діяльності, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач у періоді, що перевірявся, не здійснював будь-яких видів діяльності, що можуть бути віднесені до категорії негосподарських, а застосований на підприємстві порядок розрахунку приросту-убутку запасів відповідає вимогам пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо висновку податкового органу про неправильне визначення позивачем валового доходу за операціями з передачі майна в оренду бюджетним організаціям, що полягають в застосуванні до таких операцій «касового методу», колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточних рахунок платника податку, або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Як встановлено судами, позивач одержував суми доходів від операцій з передачі ним майна в оренду бюджетним організаціям, що свідчить про відсутність порушень позивачем вимог законодавства в цій частині.

Щодо висновку податкового органу про неправомірне включення позивачем до складу валових витрат суми нарахованої орендної плати, що сплачувалась ним до обласного бюджету відповідно до рішень Житомирської обласної ради колегія суддів звертає увагу на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом 2005-2007 років позивач відповідно до рішень Житомирської обласної ради від 05.04.2007 та від 15.08.2008 був зобов'язаний перераховувати до обласного бюджету 7,5% надходжень від здачі в оренду нерухомого майна, що перебуває у власності територіальних громад області. Позивач перерахував такі суми орендної плати в розмірі 1022849,00грн. та помилково включив зазначені витрати до складу його валових витрат.

При цьому позивач всю суму нарахованих доходів, що були отримані ним у вигляді орендної плати, в тому числі і тієї суми, що підлягала до перерахування до обласного бюджету, відносив до складу його валових доходів.

Таким чином, що зазначені порушення не призвели до заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Щодо висновку податкового органу про неправомірне включення позивачем до розрахунку амортизаційних відрахувань вартості основних засобів, що не були ним придбані, не були внеском до його статутного фонду, та раніше не рахувались в балансі підприємства, а також при здійсненні такого розрахунку помилково включив суми проведеної дооцінки основних засобів, колегія суддів звертає увагу на таке.

Під час судового розгляду справи відповідачем не надано доказів здійснення позивачем неправильного розрахунку амортизаційних відрахувань, а судами попередніх інстанцій не встановлено порушення позивачем вимог законодавства в цій частині.

Враховуючи викладене та з огляду на положення частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України щодо перегляду судом касаційної інстанції судових рішень у межах касаційної скарги, колегія суддів вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 14.08.2008 №0002102301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 747950,00грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 383391,00грн. є правильними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Житомирі залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04.07.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2011 по справі №2-а-21797/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв