Ухвала суду № 42881861, 10.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" лютого 2015 р. м. Київ К/800/21421/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи-1: від третьої особи-2; від третьої особи-3:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко Т. М. Івашкевич О. Г. Благодарська О. О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Малин Енергоінвест» на постанову та ухвалуЖитомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 року Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2014 рокуу справі№ 806/7218/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Малин Енергоінвест»до треті особи Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області Комунальне підприємство «Малинтеплоенерго», Державне комунальне підприємство «Малинміськводоканал», Малинське комунальне підприємство «Паперовик»провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 року у справі № 806/7218/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2014 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 180.1 ст. 180, п. 181.1 ст. 181, Податкового кодексу України, ст. ст. 86, 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової документальної виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.03.2011 року по 31.12.2012 року складений акт № 63 22-10 37555721 від 02.07.2013 року, яким зафіксовано заниження товариством податкових зобов'язань на загальну суму 1 342 033,00 грн., у зв'язку із перевищенням в листопаді 2011 року підприємством загальної суми доходу 300 000,00 грн. та непроведенням реєстрації товариства в органах державної податкової служби платником податку на додану вартість відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.07.2013 року № 0000442200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 342 033,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 335 508,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відомості про укладення договору про спільну діяльність між ТОВ «Малин Енергоінвест» та Комунальними підприємствами «Малинміськводоканал», «Паперовик», «Малинтеплоенерго», що відповідає вимогам ст. 1130 Цивільного кодексу України та є підставою для оподаткування спільної діяльності, суду не надано, а тому платнику правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 342 033,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 335 508,00 грн.

Колегія суддів вважає такий висновок передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власником, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товару за рішенням суду. З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України)

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

В силу положень ст. ст. 163, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суди, вирішуючи спір щодо нарахування зобов'язань з податку на додану вартість, повинні були встановити на підставі яких договорів платником отримані кошти, визначити з посиланням на належні докази в якій сумі отримані кошти та чи відповідають вказані операції об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Відмовляючи в задоволення позову, суди першої та апеляційної інстанцій обмежились посиланнями на правомірність відмови в реєстрації позивача платником податку на додану вартість та відсутність даних щодо укладення та взяття на облік договору про спільну діяльність між позивачем та третіми особами.

Проте, обставини правової природи та підстав отримання коштів судами не досліджено.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України постанова судів першої та апеляційної інстанцій підлягає скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Малин Енергоінвест» задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2014 року у справі № 806/7218/13-а скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак