Ухвала суду № 42881855, 05.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 року м. Київ К/800/7439/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ліпського Д.В., Черпака Ю.К., розглянувши у порядку письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_4

на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Закарпатського обласного управління юстиції про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2005 року, яку залишено без змін ухвалою судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 17 січня 2006 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

04 серпня 2010 року позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про перегляд постанови від 28 жовтня 2005 року за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви зазначив, що постановою першого заступника Голови Верховного Суду України від 16 лютого 2007 року скасовано постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2005 року, якою його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом «а» статті 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією», а справу направлено на новий розгляд до місцевого суду. Посилаючись на те, що судове рішення, яке стало підставою для прийняття постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2005 року скасоване, просив суд переглянути постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2005 року за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 вересня 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року, заяву ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2005 року залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права. Вказує, що наказ про його звільнення та постанова суду, яку він просив переглянути, прийняті на підставі скасованої постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2005 року, а тому суд був зобов'язаний переглянути своє рішення відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України.

Головне управління юстиції у Закарпатській області у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, судами правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначений частиною 2 цієї норми, згідно з пунктом 4 якої, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

За правилами частин 1 і 4 статті 72 КАС України обставину, встановлену судовим рішенням, що набрало законної сили, не потрібно доводити при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони чи особа, щодо якої встановлено обставину. Така обставина при розгляді іншої справи вважається встановленою на підставі преюдиційного судового рішення.

Однак, якщо таке рішення буде скасоване, наприклад, у касаційному порядку, тоді з'явиться підстава для перегляду ухваленого на його основі судового рішення, тобто з урахуванням відповідної обставини, встановленої преюдиційним рішенням.

Із змісту постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2005 року видно, що наказ начальника Закарпатського обласного управління юстиції від 25 серпня 2005 року №314/06/04 про звільнення ОСОБА_4 за пунктом 2 статті 30 Закону України «Про державну службу» за вчинення правопорушення передбаченого пунктом «а» статті 1 та статтею 7 Закону України «Про боротьбу з корупцією» видано на підставі постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2005 року.

Вказане рішення у 2007 році скасовано Верховним Судом України через порушення судом норм процесуального права.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 березня 2007 року закрито провадження у справі про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом «а» статті 1 та статтею 7 Закону України «Про боротьбу з корупцією» у зв'язку зі спливом строку для накладення адміністративного стягнення,

тобто з нереабілітуючих позивача підстав.

Отже, відсутність одного із складових елементів притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема, накладення стягнення, за умови встановлення судом вини такої особи у скоєнні адміністративного правопорушення, не свідчить про відсутність факту порушення такою особою обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, зокрема вчинення ним корупційного правопорушення,

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначена ОСОБА_4 обставина не є ново виявленою у контексті ч.2 ст.245 КАС України, тому підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні.

Відповідно до частини першої ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак