Рішення № 42881125, 24.02.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/13431/14

Провадження № 2/750/578/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Рахманкулової І.П.,

при секретарі Разумейко К.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому, уточнивши зміст позовних вимог згідно заяви від 24.02.2015 року, просить стягнути з відповідача 17350 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля у дорожньо - транспортній пригоді та 3000 грн. витрачених на лікування позивача. Також позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 30000 грн. на відшкодування моральної шкоди, яку пов'язує з ушкодженням його майна та здоров'я, оскільки внаслідок страждань через пошкодження машини він потрапив на лікування, а також нервував через тяганину при вирішенні питання про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на його користь 9000 грн. витрат на правову допомогу, надану адвокатом ОСОБА_5 у вигляді консультацій та написання різного роду документів на протязі всього часу розгляду справ позивача в судах та інших державних органах.

Відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із завдання цивільного судочинства, закріпленого в ст. 1 ЦПК України, керуючись ч.4 ст. 10 ЦПК України, після з'ясування наявності у відповідача полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності, судом було роз'яснено позивачу необхідність залучення до участі у справі Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО - страхування".

У судовому засіданні 27.01.2015 року судом до участі у справі за згодою позивача було залучено в якості співвідповідача Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО - страхування", в якому ОСОБА_4 застрахувала цивільно - правову відповідальність як власник автомобіля НОМЕР_1 та було запропоновано позивачу уточнити позовні вимоги з урахуванням залученого співвідповідача.

Проте, у судовому засіданні 24.02.2015 року позивач категорично заперечував участь у справі в якості співвідповідача Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО - страхування", оскільки вимог до страхової компанії він не висуває, а всі збитки внаслідок ДТП у повному обсязі просить стягнути лише з ОСОБА_4, яка визнана винною у скоєнні ДТП.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, оскільки вимог до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО - страхування" позивач не заявляє і заперечує, щоб у справі приймав участь представник страхової компанії, а тому суд розглядає вимоги позивача, заявлені лише до відповідача ОСОБА_4

Позивач в судовому засіданні підтримав збільшені позовні вимоги, заявлені до ОСОБА_4 та просив суд позов задовольнити у повному обсязі. Проти стягнення будь - яких сум зі страхової компанії заперечував, посилаючись на те, що вимог до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО - страхування" він не заявляє, а страхова компанія була залучена до участі у справі в якості співвідповідача з його згоди за ініціативою суду.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні проти вимог позивача, заявлених до ОСОБА_4 заперечував, посилаючись на те, що цивільно - правова відповідальність відповідача застрахована в ПрАТ "ПРОСТО - страхування", яку відповідач у встановлений законом термін повідомила про страховий випадок, а тому вимоги позивача до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди заявлені безпідставно. Також представник відповідача заперечував проти стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на лікування, оскільки відсутній причинно - наслідковий зв'язок між лікуванням позивача та ДТП. Крім того, представник відповідача зазначив про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_4 на користь позивача 30 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, оскільки такий розмір шкоди не доведений жодними доказами, а враховуючи незначні пошкодження автомобіля позивача відповідач згодна відшкодувати позивачу 100 грн. на відшкодування моральної шкоди.

При цьому, представник відповідача пояснив, що відповідач зразу після події запропонувала позивачу відшкодувати збитки шляхом складання європротоколу, проте, після з'ясування на СТО вартості ремонту в розмірі 150 доларів США, позивач не погодився, посилаючись на завдання йому збитків у більшому розмірі. Крім того, європротокол не був складений сторонами, так як з'ясувалося, цивільно - правова відповідальність позивача не була застрахована.

Представник ПрАТ "ПРОСТО - страхування" після залучення судом страхової компанії як співвідповідача подав заперечення на позов, проте в судовому засіданні позивач заявив, що вимог до страхової компанії він не заявляє і наполягав на тому, щоб представник страховика залишив залу суду, так як на думку позивача страхова компанія взагалі не повинна брати участь у даній справі.

Встановлено, що постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.09.2014 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. У постанові суду зазначено, що 14.08.2014 року о 21.00 год. ОСОБА_4 в м. Чернігові по проспекту Миру на дворовій території будинку №263, керуючи транспортним засобом ВАЗ д.н.з НОМЕР_1 та рухаючись заднім ходом, не переконалася, що це буде безпечно, не скористалася допомогою сторонніх осіб, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем "Шкода" д.н.з НОМЕР_2. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Цією ж постановою провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Суд мотивував свою постанову в цій частині тим, що між правопорушницею та потерпілим була домовленість щодо відшкодування шкоди без участі працівників ДАІ шляхом складання європротоколу, тобто із застосуванням процедури, передбаченої Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає фіксування ДТП без участі працівників ДАІ, а тому склад правопорушення, передбачений ст. 122-4 КУпАП в діях ОСОБА_4 відсутній.

Згідно ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

На підтвердження розміру завданих збитків позивач надав рахунки ПрАТ "Метек" від 21.08.2014 року №МС01124937 та 18.11.2014 року №МС01125981, згідно яких для ремонту автомобіля позивача необхідно витратити 17350 грн. 38 коп. (в тому числі на придбання бамперу та лямбда - зонда).

При цьому, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, які саме пошкодження були завдані його автомобілю внаслідок ДТП.

З наданих представником відповідача в судове засідання фотокарток автомобіля позивача вбачаються незначні пошкодження (подряпина), а на підтвердження своїх вимог позивачем доказів не надано, а тому неможливо встановити причинно - наслідковий зв'язок між необхідністю проведення ремонту автомобіля (згідно наданих позивачем рахунків) та наслідками ДТП.

Наданими позивачем рахунками ПрАТ "Метек" не встановлено характеру виникнення пошкоджених деталей автомобіля, а саме, чи були деталі пошкоджені в результаті ДТП, чи вийшли з ладу з інших обставин, зокрема, необхідності заміни лямбда - зонда, оскільки останній знаходиться біля двигуна автомобіля, а в результаті ДТП було пошкоджено лакофарбове покриття заднього бамперу, що підтверджується фотокартками, приєднаними до матеріалів справи.

Крім того, ОСОБА_4 подала до ПрАТ "ПРОСТО - страхування" повідомлення про дану подію, що має ознаки страхового випадку, така заява зареєстровано в страховій компанії 15.08.2014 року.

Проте, позивач до страхової компанії з повідомленням про подію не звертався, а тому пошкоджений автомобіль ОСОБА_6 д.н.з НОМЕР_2 експертами автотоварознавцями чи аварійними комісарами або спеціалістами страхової компанії не оглядався.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Оскільки цивільно - правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 під час керування забезпеченим транспортним засобом застрахована в ПрАТ "ПРОСТО - страхування", а тому саме страхова компанія повинна відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, в межах ліміту відповідальності страховика.

Проте, позивач вимог до страхової компанії не заявляє і категорично заперечує проти участі страхової компанії при розгляді даної справи.

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, оскільки вимоги позивач пред'являє лише до відповідача ОСОБА_4, а належним відповідачем у даній справі щодо відшкодування витрат на відновлювальний ремонт автомобіля є ПрАТ "ПРОСТО - страхування", проти стягнення коштів з якого позивач категорично заперечує, а тому підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача витрат пов'язаних з рементом автомобіля в сумі 17350 грн., суд не вбачає.

Також не знаходить суд підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача витрат, пов'язаних з лікуванням в сумі 3000 грн.

Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач у своєму позові зазначає, що через нервові страждання внаслідок пошкодження автомобіля та стреси, пов'язані з доведенням своєї невинуватості у вчиненні ДТП він у період з 03.11.2014 року по 17.11.2014 року знаходився на лікуванні в лікарні УМВС України в Чернігівській області, на лікування витратив 3000 грн. (а.с.26-30)

Проте, з дослідженого в судовому засіданні виписного епікризу №1913 вбачається, що позивач перебував на лікуванні у період з 03.11.2014 року по 17.11.2014 року з приводу стенокардії, гіпертонічної хвороби, остеохондрозу тощо. Майже з такими самими діагнозами позивач лікувався в лікарні УМВС у період з 01.07.2013 року по 12.07.2013 року та з 20.11.2013 року по 02.12.2013 року, тобто задовго до пошкодження його автомобіля у ДТП за участю ОСОБА_4 (а.с.31-32)

Жодних доказів на підтвердження існування причинно - наслідкового зв'язку між лікуванням позивача та діями відповідача ОСОБА_4, що спричинили його лікування саме внаслідок її незаконних дій, ОСОБА_1 суду не надано, а тому у суду відсутні підстави для стягнення коштів, витрачених на лікування.

Позивач також просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 на його користь 30 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, яку пов'язує з ушкодженням його майна та здоров'я, оскільки внаслідок страждань через пошкодження машини він потрапив на лікування, а також нервував через тяганину при вирішенні питання про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності

Причинно - наслідкового зв'язку між лікуванням позивача та діями відповідача ОСОБА_4, які б спричинили його лікування саме внаслідок її незаконних дій в судовому засіданні не встановлено, позивач у автомобілі під час ДТП не знаходився, жодних тілесних ушкоджень не отримав, а тому підстав для відшкодування йому моральної шкоди, яка передбачена п.п. 1,2 ч.2 ст. 23 ЦК України суд не вбачає.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 ч.2 ст. 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Виходячи із засад розумності і справедливості, суд вважає доведеним заподіяння позивачу моральної шкоди у зв'язку з пошкодженням автомобіля в сумі 500 грн. (матеріалами справи доведено, що пошкодження автомобіля є незначними), які повинні бути стягнуті на користь позивача з ОСОБА_4, вина якої у скоєнні ДТП доводиться матеріалами справи.

У зв'язку з частковим задоволенням позову відповідно до статті 88 ЦПК України належить розподілити судові витрати між сторонами, а саме позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (із загальної суми позовних вимог 50 350 грн. на користь позивача стягнуто 500 грн.).

У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 р. № 23-рп/2009 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Конституції України (справа про правову допомогу), висловлена правова позиція щодо правової допомоги, згідно з якою правова допомога є багатоаспектною і включає, крім інших її видів, також представництво в судах. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. У частині першій ст. 59 Конституції України не міститься обмежень стосовно кола суб'єктів надання правової допомоги та вимог щодо їх професійної підготовки, а у частині другій передбачено, що для забезпечення права на захист та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. Такі витрати підлягають компенсації відповідно до положень ст.ст. 84, 88 ЦПК України і з врахуванням вимог Закону України "Про розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Розмір цього відшкодування має відповідати граничним розмірам, встановлених Законом України "Про розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах". Відповідно до вимог ч.1 ст.1 Закону України "Про розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" компенсації підлягають витрати за участь особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. Розмір компенсації не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за одну годину роботи.

Оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження витрат на правову допомогу (договори про правову допомогу, укладені 16.08.2014 року, 23.10.2014 року та 10.12.2014 року з адвокатом ОСОБА_5 не свідчать про надання такої допомоги та про її оплату). Крім того, договори про надавння правової допомоги від 16.08.2014 року, 23.10.2014 року стосуються питань підготовки звернень до правоохоронних органів з приводу ДТП та збирання доказів обставин ДТП, а також правової допомоги під час розгляду в апеляційному суді Чернігівської області адміністративної справи за фактом ДТП, тобто взагалі не стосуються даної справи. Позивачем на підтверджененя понесених витрат на правову допомогу не надано калькуляції, розрахунку витрат та доказів щодо оплати коштів і за яку саме роботу, адже участі у судових засіданнях адвокат ОСОБА_5 не приймав, з матеріалами справи не знайомився.

Інтереси відповідача в суді представляв адвокат ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги від 15.01.2015 року (а.с.46-48).

У матеріалах справи є розрахунок розміру витрат на правову допомогу, акт прийняття - передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги та квитанція до прибуткового касового ордеру №01/15-ц від 27.01.2015 року про оплату ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_2 4000 грн. витрат на правову допомогу (а.с. 57, 58-59, 60)

У матеріалах справи на заяві ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами справи є відмітка про те, що він знайомився з матеріалами справи в суді (а.с.45)

На користь відповідача належить стягнути з позивача пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (99% вимог), витрати на правову допомогу адвоката у судових засіданнях (1,5 години роботи 427,20 грн. + 243,60 грн. = 730, 80 грн.) та при ознайомленні з матеріалами справи (1 година роботи 487,20 грн.) в розрахунку 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи, як це передбачено Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" за мінусом 12 грн. 18 коп., що припадає на 1% задоволених вимог позивача (1218 грн. - 12 грн. 18 коп.= 1205 грн. 82 коп.)

Також з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені витрати по сплаті судового збору за заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди пропорційно до їх задоволення.

Оскільки позивач при пред'явленні позову в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди не сплатив судовий збір, а тому з позивача належить стягнути на користь держави 243 грн. 60 коп. у звязку з відмовою йому у задоволенні вимог про відшкодування матеріальної шкоди, заявлених до відповідача ОСОБА_4

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 500 (п'ятсот) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля у дорожньо - транспортній пригоді.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 04 грн. 07 коп. судового збору за задоволену вимогу позивача про стягнення моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп. за заявлену вимогу про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди, в задоволенні якої йому відмовлено.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1205 грн. 82 коп. понесених витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: