Постанова № 42880661, 16.02.2015, Суворовський районний суд м.Херсона

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №668/590/15-а

Пров. №2-а/668/38/15

16.02.2015

Суворовський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді - Гаврилова Д.В.,

при секретарі - Абович Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні, в якому просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його здійснити перерахунок пенсії.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з 2008 року позивачу була призначена пенсія у разі втрати годувальника відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку вона отримувала до вересня 2014 року. З настанням пенсійного віку, набула право на отримання пенсії згідно із ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та звернулась до відповідача з відповідною заявою. Управлінням Пенсійного фонду України у м. Херсоні при нарахуванні пенсії позивачу були проведені розрахунки відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при переведені з одного виду пенсії на інший. На дімку позивача, ці дії відповідача є протиправними, а нарахування пенсії відповідно до їх розрахунку невірними.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та надала суду свої письмові заперечення. Додатково пояснила, що оскільки ОСОБА_1 звернулась до пенсійного фонду з заявою про нарахування їй пенсії за віком, при цьому одержувала пенсію у разі втрати годувальника (чоловіка), вона здійснила свій вибір між двома видами пенсії, а тому нарахування проведено у відповідності до чинного законодавства.

Заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що з 2008 року ОСОБА_1 була призначена пенсія у разі втрати годувальника відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яку вона отримувала до вересня 2014 року.

З настанням пенсійного віку позивач набула право на отримання пенсії згідно із ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно набула право вибору державної пенсії.

17.09.2014 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком, відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач нарахував пенсію позивачу, використавши первинні показники, які визначені ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте застосував показник середньої заробітної плати за 2007 рік, посилаючись на ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 7 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до п.15 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії. У цьому разі заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, який враховується при призначенні (перерахунку) пенсії, виплата якої відновлюється. У такому самому порядку за бажанням пенсіонера здійснюється переведення з одного виду пенсії на інший.

Особи, які одержували пенсію від інших органів і звертаються за іншим видом пенсії до органів, що призначають пенсію, надають документ, що підтверджує розмір пенсії, строки її виплати та дату зняття з обліку за попереднім місцем отримання пенсії.

Згідно з ч.3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні належними та допустимими доказами було доведено те, що позивач, отримуючи пенсію на підставі ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у 2014 році набула право на отримання пенсії також і на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснила свій вибір між цими двома видами пенсії, у зв'язку з чим, звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, заява позивача є фактично заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, у зв'язку з чим, відповідачем правильно застосована до спірних правовідносин норма ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не норма ч.2 ст. 40 цього Закону, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії даної постанови.

СуддяГаврилов Д. В.